Корупція під мантією? Що ховається за ремонтом Деснянського суду за 85,7 млн

Політика
Розслідування «Вражаюча закупівля» щодо ремонту Деснянського суду за 85,7 млн грн

У столиці знайшли майже 86 мільйонів гривень на ремонт Деснянського райсуду. І знайшли переможця, якому для перемоги навіть не знадобилися суперники. На торги прийшла одна компанія, залишивши державі «економію» у сім тисяч гривень. За попередній рік вона задекларувала 675 тисяч гривень доходу й чотирьох працівників, зате тепер отримала контракт у 127 разів більший за річний виторг. У затвердженому проєкті аудитори натрапили на заборонений азбест, а частину робіт переможець планує віддати підприємству, яке згадують у справах про ймовірні бюджетні оборудки. І це ще не вся історія: колишній власник переможця й досі керує іншою фірмою, якій та сама судова адміністрація замовляла ремонт. Як виглядає такий розподіл державних грошей – читайте детальніше у рубриці «Вражаюча закупівля».

Майже 86 мільйонів на суд: один учасник, економія на рівні похибки

8 жовтня 2026 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Києві оголосило відкриті торги з особливостями на капітальний ремонт адміністративної будівлі Деснянського районного суду – проспект Червоної Калини, 5-В (коригування). Очікувана вартість – 71 421 466 грн без ПДВ, або 85,71 млн грн із податком. Джерело фінансування – державний бюджет. Роботи мають завершити до 31 грудня 2027 року.

Тендер на ремонт Деснянського суду в Києві з очікуваною вартістю 71,42 млн грн без ПДВ

Торги завершилися швидко. Єдина пропозиція надійшла від ТОВ «Будівельна група Таунбудінвест»: 71 414 302,74 грн без ПДВ. Контракт 9 листопада підписали на 85 697 163,29 грн із ПДВ. Різниця з очікуваною вартістю – 7 163,26 грн без ПДВ, приблизно 0,01%. На 85-мільйонному підряді «зекономили» суму, за яку складно купити навіть пристойний комплект будівельного інструменту.

Компанія «Таунбудінвест» отримала підряд на ремонт Деснянського суду за 85,7 млн грн

І це після звернення потенційного учасника. 20 жовтня він попросив продовжити строк подання пропозицій на десять днів: треба було підготувати об’ємні документи й розрахунки. 23 жовтня замовник відмовив – відведеного часу, мовляв, достатньо. Через три дні визначили переможця без жодної цінової боротьби. Десять днів були зайвими, зате один учасник на десятки мільйонів виявився цілком достатнім?

Відмова замовника продовжити строк подання пропозицій на ремонт Деснянського суду

«Коригування» з присмаком азбесту: аудитори побачили те, що пропустили експерти

Під словом «коригування» ховається історія проєктної документації. У поясненнях аудиторам ДСА назвала розробника – ФОП Олексія Волдаєва, з яким 29 червня 2026 року уклали договір. Позитивний експертний звіт датований 20 вересня. Окремою статтею пішов технічний нагляд. 13 листопада управління оприлюднило договір з Олексієм Варварчуком на 941 812,79 грн, процедура без конкурентного аукціону. Це ще майже мільйон на контроль за роботами в межах того самого ремонту.

4 листопада Західний офіс Держаудитслужби розпочав моніторинг, побачивши ознаки можливих порушень у закупівельних документах. 11 листопада аудитори захотіли знати, як рахували ціну, чим обґрунтовували технічні рішення й чому в специфікації опинився азбестовий шнур ШАОН-1. Використання азбесту та матеріалів із ним під час будівельно-монтажних робіт заборонене. Але до тендерного додатка він потрапив. І пройшов крізь проєкт та експертизу.

Аудитори виявили азбестовий шнур у кошторисі ремонту Деснянського суду

16 листопада ДСА відповіла: винен старий ресурсно-кошторисний програмний комплекс, який автоматично підтягнув норму з початку 2000-х. Після запиту аудиторів замовник, підрядник і технагляд зібралися на нараду та погодили заміну близько 25,36 кг азбестового шнура на вентиляційний герметик GebhardtPlast. Заборонений матеріал пообіцяли не використовувати й не оплачувати. Отже, програму знайшли, матеріал замінили. А хто до появи аудиторів читав затверджений проєкт – очима чи лише печатками?

Моніторинг станом на 16 листопада тривав, остаточного висновку ще не оприлюднювали. Але головне вже видно: навіть заборонена позиція спокійно дійшла до документації великого державного ремонту. Що тоді відбувається з цінами на звичайний бетон, кабелі чи обладнання, які не так кидаються в очі?

Чотири працівники, 675 тисяч виторгу й контракт на 85,7 мільйона

«Таунбудінвест» зареєстрований у квітні 2019 року. Нинішній директор – Євген Літаврін, власник – Олександр Кондратюк. У фінансовій звітності за 2025-й компанія показала 675 тисяч гривень доходу, 1 800 гривень чистого прибутку, активи на 63,1 тисячі та чотирьох працівників. А вже восени 2026-го її підпис стоїть під договором на 85,7 мільйона. Звідки у фірми із таким фінансовим портретом ресурси для настільки великого будівництва?

Є й характерна хронологія. 23 січня 2026 року зі складу власників і керівництва вийшов Михайло Землянухін. Новим власником став Кондратюк, директором – Літаврін. Статутний капітал збільшився з 2 до 300 тисяч гривень, змінили й адресу реєстрації. А невдовзі в історії підприємства з’явилися нові бюджетні контракти – серед них ремонт харчоблоку Дідівського ліцею на 23,32 млн грн та захисної споруди приблизно на 17,6 млн. Не встигли охолонути реєстрові зміни, як компанія вийшла на великий державний будівельний ринок.

У столичних судах її вже знали. ТУ ДСА визначало «Таунбудінвест» переможцем закупівель на ремонти Святошинського та Оболонського райсудів приблизно на 1,82 млн і 2,93 млн грн відповідно. До того компанія отримала договір на підключення інверторів і акумуляторів для будівлі суду. І ось тепер головний приз – Деснянський райсуд за 85,7 млн. Для невеликої за звітністю фірми така кар’єра в системі судових підрядів вийшла вражаючою.

Дві фірми Землянухіна: від укриттів Донеччини до ремонтів столичних судів

А тепер – про зв’язок, який у цій історії має власне ім’я: Михайло Землянухін. Ще у 2024 році журналісти «Вільного радіо» встановили, що два найдорожчі договори Добропільського відділу освіти на ремонт укриттів, загалом понад 21 млн грн, дісталися «Таунбудінвесту» та ТОВ «Рем-буд 21». Обидва підприємства тоді належали Землянухіну. За даними редакції на серпень 2024-го, перше набрало бюджетних замовлень на понад 45 млн грн, друге – на понад 15 млн. Це були не випадкові сусіди в тендерній таблиці: за обома назвами стояв один власник.

У січні 2026-го Землянухін вийшов із «Таунбудінвесту», проте залишився керівником і стовідсотковим власником «Рем-буд 21». Корпоративна історія фірм розійшлася, а маршрути державних замовлень знову перетнулися – уже в Києві.

23 жовтня 2026 року ТУ ДСА Києва оприлюднило замовлення «Рем-буд 21» на ремонт вікон та укосів у Шевченківському райсуді за 199 800 грн. Закупівлю провели шляхом звіту про договір, без аукціону. А 26 жовтня ця ж судова адміністрація визначила «Таунбудінвест» єдиним учасником-переможцем ремонту Деснянського суду. Три дні різниці. Один державний замовник. Дві компанії, які ще на початку року пов’язував спільний власник. Географія змінилася, замовник змінився, а знайомі назви в бюджетних договорах залишилися.

Скільки ще закупівель столичних судів за останні роки розійшлися між колись спільними активами Землянухіна? Чи аналізувала судова адміністрація історію цих компаній, коли віддавала одній майже 86 мільйонів, а іншій – окремий ремонт? Судити про цю історію варто за договорами, а не за запевненнями, що все нібито відбувається автоматично.

Субпідряд із досьє слідчих: 4% ремонту віддадуть «Інвест-Консалтінг ЛТД»

Ще один персонаж з’явився безпосередньо у пропозиції переможця. «Таунбудінвест» заявив, що планує залучити ТОВ «Інвест-Консалтінг ЛТД» приблизно на 4% вартості робіт – за ціною договору орієнтовно 3,43 млн грн із ПДВ. Інших субпідрядників у повідомленні не передбачено.

На перший погляд, скромна частка великого контракту. Та варто пошукати назву фірми в судовому реєстрі – і 4% починають виглядати значно цікавіше. Ухвала Печерського райсуду Києва від 7 липня 2025 року у кримінальному провадженні № 42022102060000152 містить детальний опис версії слідства щодо бюджетних ремонтів і проєктування для столичного управління Пенсійного фонду. Серед підприємств, задіяних, за твердженням правоохоронців, у створенні видимості конкуренції, фігурує «Інвест-Консалтінг ЛТД».

Один з епізодів – закупівля проєктно-кошторисної документації для будівлі Пенсійного фонду на вулиці Азербайджанській, 8-Б у 2021 році. За версією слідчих, цінові пропозиції «Інвест-Консалтінг ЛТД» та ФОП подавали з-під спільного фактичного контролю. Переможцем стало товариство, яке 31 травня підписало договір, а 30 червня отримало 58 990 грн. Правоохоронці описували цю закупівлю як елемент ширшої схеми заволодіння бюджетними коштами з використанням формальної конкуренції та недостовірних документів.

Іронія майже бездоганна: фірма, назву якої слідчі пов’язували з імітацією конкуренції, тепер збирається працювати на тендері, де конкуренції не було взагалі. Це різні закупівлі, різні замовники й різні роки. Та саме такий бекграунд нового субпідрядника ДСА мала б читати особливо уважно.

Далі – Одеський порт. Ухвала Суворовського райсуду Одеси від 16 грудня 2022 року описує провадження щодо можливого привласнення коштів через завищення вартості робіт. У центрі епізоду – договір порту від 11 травня 2021-го з «Інвест-Консалтінг ЛТД» на 989 174 грн за вогнезахисну обробку дерев’яних конструкцій. Слідчі вивчали відмінності між фактичним нанесенням захисної суміші та документами приймання.

Згадували компанію і в документах іншого розслідування: у листопаді 2023-го під час обшуку в Національному авіаційному університеті вилучили договори з «Інвест-Консалтінг ЛТД» про ремонт систем блискавкозахисту гуртожитків № 3 і № 5. А ще раніше, у 2021-му, слідчі в межах провадження щодо протипожежних закупівель у школах Святошинського району шукали документацію про взаємодію з цим товариством та іншими підрядниками.

Є й свіжа реєстраційна деталь. 24 липня 2026 року власником «Інвест-Консалтінг ЛТД» замість Антона Глюзи став Олександр Кореневський, він же нині директор. Статутний капітал – одна тисяча гривень. Той самий Кореневський контролює ще й ТОВ «Будгрін» — будівельну компанію, зареєстровану 2025 року. Реєстр також показує щодо «Інвест-Консалтінг ЛТД» виконавче провадження за стягненнями на користь бюджету, відкриття якого датоване 24 вересня 2024 року.

У підсумку маємо дуже незручну для ДСА картину: ремонт суду без конкурента, переможця з мізерним торішнім виторгом та субпідрядника, ім’я якого проходить крізь кілька історій із державними грошима, обшуками й слідчими версіями про завищення. Які саме роботи на приблизно 3,43 млн грн він виконуватиме? Хто оцінював його історію? І хто підпише акти, коли ці роботи завершаться?

Майже 4,8 млн грн можливих переплат: золотий кошторис ремонту суду

Першу ж мільйонну різницю між кошторисом і ринковими цінами знаходимо на мінераловатному утеплювачі «Техноруф». І цифри тут промовисті. У документах заклали 5 143,48 м² за ціною 760,37 грн/м² з ПДВ. Загальна вартість – понад 3,91 млн гривень. Тим часом мінеральну вату «Техноруф ПРОФ» тієї самої товщини, причому навіть більшої щільності – 160 кг/м³, на ринку пропонують за 465 грн/м². Різниця – понад 295 грн на кожному квадратному метрі, або майже 64%. Якщо застосувати ринкову ціну до всього обсягу, утеплювач обійшовся б приблизно у 2,39 млн грн замість закладених 3,91 млн. Потенційна переплата – понад 1,51 млн гривень лише на мінеральній ваті. Схоже, у кошторисі для суду утеплення вирішили зробити справді дорогим задоволенням.

Порівняння кошторисної та ринкової ціни утеплювача «Техноруф» для ремонту суду

Не менш цікаві цифри знаходимо й на самовирівнювальній суміші Ceresit CN 69. У кошторис ремонту Деснянського суду заклали 91 967,4 кг за ціною 29,05 грн/кг з ПДВ. Загальна вартість – понад 2,67 млн гривень. Тим часом на ринку мішок цієї ж суміші вагою 25 кг пропонують за 445 грн, або 17,80 грн/кг. Різниця – понад 281 грн на кожному мішку, або приблизно 63%. Якщо перерахувати всі 91,97 тонни суміші за ринковою ціною, отримаємо близько 1,64 млн грн проти закладених 2,67 млн. Потенційна переплата – понад 1,03 млн гривень лише на суміші для вирівнювання підлоги.

Порівняння цін на самовирівнювальну суміш Ceresit CN 69 у кошторисі ремонту суду

Наступна мільйонна різниця ховається у звичайній стяжці для підлоги Siltek F-20. У кошторис заклали 202 755 кг за ціною 12,66 грн/кг з ПДВ. Загальна вартість – понад 2,56 млн гривень. Тим часом у будівельному магазині мішок тієї самої стяжки вагою 25 кг продають за 186 грн, або лише 7,44 грн/кг. Різниця – 130,50 грн на кожному мішку, або понад 70%. Якщо перерахувати весь обсяг за роздрібною ціною, отримаємо близько 1,51 млн грн замість передбачених кошторисом 2,57 млн. Потенційне завищення – понад 1,05 млн гривень. І це вже третя позиція, де різниця з ринковими цінами перевищує мільйон.

Завищення кошторисної ціни стяжки Siltek F-20 під час ремонту Деснянського суду

Схоже, під час ремонту Деснянського суду навіть звичайна штукатурка претендує на статус елітного будматеріалу. За 105 888 кг цементної вирівнювальної суміші Ceresit у кошторисі передбачили понад 2,08 млн грн з ПДВ. Кожен кілограм оцінили у 19,72 грн. А тепер погляньмо на магазинні цінники: мішок цементної штукатурки того самого виробника вагою 25 кг можна придбати за 213,69 грн, тобто 8,55 грн/кг. Для державного ремонту аналогічну кількість суміші оцінили вже у 492,90 грн – у 2,3 раза дорожче за роздрібну пропозицію. За ринковою ціною весь передбачений кошторисом обсяг коштував би близько 905 тис. грн. Натомість у документах заклали більш як удвічі більшу суму. Різниця – майже 1,18 млн гривень.

Порівняння вартості цементної штукатурки Ceresit у кошторисі ремонту Деснянського суду

Висновок: у суді рахують мільйони – хто рахує відповідальність?

Один учасник на торгах, символічна економія у 0,01%, переможець із чотирма працівниками та річним доходом у 675 тисяч гривень, заборонений азбест у проєкті й субпідрядник, назва якого фігурує в матеріалах кримінальних проваджень. Усе це зійшлося в одному державному контракті на 85,7 млн гривень. А тепер до цього переліку додається ще й майже 4,8 млн грн можливих переплат лише на чотирьох позиціях кошторису. І це без повного аналізу всіх закладених матеріалів та обладнання.

У будівлі Деснянського суду за державні гроші планують навести лад. Але спочатку варто було б навести лад у самих закупівлях. Адже поки судова адміністрація погоджує мільйонні витрати, платники податків мають повне право знати, скільки насправді коштує цей ремонт і в чиїх інтересах сформовано його ціну.

Читайте також: Київ провалив будівництво укриттів: 3 526 споруд бракує, попри мільярдні видатки

Фото: «Київщина 24/7».

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.

Залишити відповідь