Корупція під мантією? Що ховається за ремонтом Деснянського суду за 85,7 млн
У столиці знайшли майже 86 мільйонів гривень на ремонт Деснянського райсуду. І знайшли переможця, якому для перемоги навіть не знадобилися суперники. На торги прийшла одна компанія, залишивши державі «економію» у сім тисяч гривень. За попередній рік вона задекларувала 675 тисяч гривень доходу й чотирьох працівників, зате тепер отримала контракт у 127 разів більший за річний виторг. У затвердженому проєкті аудитори натрапили на заборонений азбест, а частину робіт переможець планує віддати підприємству, яке згадують у справах про ймовірні бюджетні оборудки. І це ще не вся історія: колишній власник переможця й досі керує іншою фірмою, якій та сама судова адміністрація замовляла ремонт. Як виглядає такий розподіл державних грошей – читайте детальніше у рубриці «Вражаюча закупівля».
Майже 86 мільйонів на суд: один учасник, економія на рівні похибки
8 жовтня 2026 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Києві оголосило відкриті торги з особливостями на капітальний ремонт адміністративної будівлі Деснянського районного суду – проспект Червоної Калини, 5-В (коригування). Очікувана вартість – 71 421 466 грн без ПДВ, або 85,71 млн грн із податком. Джерело фінансування – державний бюджет. Роботи мають завершити до 31 грудня 2027 року.

Торги завершилися швидко. Єдина пропозиція надійшла від ТОВ «Будівельна група Таунбудінвест»: 71 414 302,74 грн без ПДВ. Контракт 9 листопада підписали на 85 697 163,29 грн із ПДВ. Різниця з очікуваною вартістю – 7 163,26 грн без ПДВ, приблизно 0,01%. На 85-мільйонному підряді «зекономили» суму, за яку складно купити навіть пристойний комплект будівельного інструменту.

І це після звернення потенційного учасника. 20 жовтня він попросив продовжити строк подання пропозицій на десять днів: треба було підготувати об’ємні документи й розрахунки. 23 жовтня замовник відмовив – відведеного часу, мовляв, достатньо. Через три дні визначили переможця без жодної цінової боротьби. Десять днів були зайвими, зате один учасник на десятки мільйонів виявився цілком достатнім?

«Коригування» з присмаком азбесту: аудитори побачили те, що пропустили експерти
Під словом «коригування» ховається історія проєктної документації. У поясненнях аудиторам ДСА назвала розробника – ФОП Олексія Волдаєва, з яким 29 червня 2026 року уклали договір. Позитивний експертний звіт датований 20 вересня. Окремою статтею пішов технічний нагляд. 13 листопада управління оприлюднило договір з Олексієм Варварчуком на 941 812,79 грн, процедура без конкурентного аукціону. Це ще майже мільйон на контроль за роботами в межах того самого ремонту.
4 листопада Західний офіс Держаудитслужби розпочав моніторинг, побачивши ознаки можливих порушень у закупівельних документах. 11 листопада аудитори захотіли знати, як рахували ціну, чим обґрунтовували технічні рішення й чому в специфікації опинився азбестовий шнур ШАОН-1. Використання азбесту та матеріалів із ним під час будівельно-монтажних робіт заборонене. Але до тендерного додатка він потрапив. І пройшов крізь проєкт та експертизу.

16 листопада ДСА відповіла: винен старий ресурсно-кошторисний програмний комплекс, який автоматично підтягнув норму з початку 2000-х. Після запиту аудиторів замовник, підрядник і технагляд зібралися на нараду та погодили заміну близько 25,36 кг азбестового шнура на вентиляційний герметик GebhardtPlast. Заборонений матеріал пообіцяли не використовувати й не оплачувати. Отже, програму знайшли, матеріал замінили. А хто до появи аудиторів читав затверджений проєкт – очима чи лише печатками?
Моніторинг станом на 16 листопада тривав, остаточного висновку ще не оприлюднювали. Але головне вже видно: навіть заборонена позиція спокійно дійшла до документації великого державного ремонту. Що тоді відбувається з цінами на звичайний бетон, кабелі чи обладнання, які не так кидаються в очі?
Чотири працівники, 675 тисяч виторгу й контракт на 85,7 мільйона
«Таунбудінвест» зареєстрований у квітні 2019 року. Нинішній директор – Євген Літаврін, власник – Олександр Кондратюк. У фінансовій звітності за 2025-й компанія показала 675 тисяч гривень доходу, 1 800 гривень чистого прибутку, активи на 63,1 тисячі та чотирьох працівників. А вже восени 2026-го її підпис стоїть під договором на 85,7 мільйона. Звідки у фірми із таким фінансовим портретом ресурси для настільки великого будівництва?
Є й характерна хронологія. 23 січня 2026 року зі складу власників і керівництва вийшов Михайло Землянухін. Новим власником став Кондратюк, директором – Літаврін. Статутний капітал збільшився з 2 до 300 тисяч гривень, змінили й адресу реєстрації. А невдовзі в історії підприємства з’явилися нові бюджетні контракти – серед них ремонт харчоблоку Дідівського ліцею на 23,32 млн грн та захисної споруди приблизно на 17,6 млн. Не встигли охолонути реєстрові зміни, як компанія вийшла на великий державний будівельний ринок.
У столичних судах її вже знали. ТУ ДСА визначало «Таунбудінвест» переможцем закупівель на ремонти Святошинського та Оболонського райсудів приблизно на 1,82 млн і 2,93 млн грн відповідно. До того компанія отримала договір на підключення інверторів і акумуляторів для будівлі суду. І ось тепер головний приз – Деснянський райсуд за 85,7 млн. Для невеликої за звітністю фірми така кар’єра в системі судових підрядів вийшла вражаючою.
Дві фірми Землянухіна: від укриттів Донеччини до ремонтів столичних судів
А тепер – про зв’язок, який у цій історії має власне ім’я: Михайло Землянухін. Ще у 2024 році журналісти «Вільного радіо» встановили, що два найдорожчі договори Добропільського відділу освіти на ремонт укриттів, загалом понад 21 млн грн, дісталися «Таунбудінвесту» та ТОВ «Рем-буд 21». Обидва підприємства тоді належали Землянухіну. За даними редакції на серпень 2024-го, перше набрало бюджетних замовлень на понад 45 млн грн, друге – на понад 15 млн. Це були не випадкові сусіди в тендерній таблиці: за обома назвами стояв один власник.
У січні 2026-го Землянухін вийшов із «Таунбудінвесту», проте залишився керівником і стовідсотковим власником «Рем-буд 21». Корпоративна історія фірм розійшлася, а маршрути державних замовлень знову перетнулися – уже в Києві.
23 жовтня 2026 року ТУ ДСА Києва оприлюднило замовлення «Рем-буд 21» на ремонт вікон та укосів у Шевченківському райсуді за 199 800 грн. Закупівлю провели шляхом звіту про договір, без аукціону. А 26 жовтня ця ж судова адміністрація визначила «Таунбудінвест» єдиним учасником-переможцем ремонту Деснянського суду. Три дні різниці. Один державний замовник. Дві компанії, які ще на початку року пов’язував спільний власник. Географія змінилася, замовник змінився, а знайомі назви в бюджетних договорах залишилися.
Скільки ще закупівель столичних судів за останні роки розійшлися між колись спільними активами Землянухіна? Чи аналізувала судова адміністрація історію цих компаній, коли віддавала одній майже 86 мільйонів, а іншій – окремий ремонт? Судити про цю історію варто за договорами, а не за запевненнями, що все нібито відбувається автоматично.
Субпідряд із досьє слідчих: 4% ремонту віддадуть «Інвест-Консалтінг ЛТД»
Ще один персонаж з’явився безпосередньо у пропозиції переможця. «Таунбудінвест» заявив, що планує залучити ТОВ «Інвест-Консалтінг ЛТД» приблизно на 4% вартості робіт – за ціною договору орієнтовно 3,43 млн грн із ПДВ. Інших субпідрядників у повідомленні не передбачено.
На перший погляд, скромна частка великого контракту. Та варто пошукати назву фірми в судовому реєстрі – і 4% починають виглядати значно цікавіше. Ухвала Печерського райсуду Києва від 7 липня 2025 року у кримінальному провадженні № 42022102060000152 містить детальний опис версії слідства щодо бюджетних ремонтів і проєктування для столичного управління Пенсійного фонду. Серед підприємств, задіяних, за твердженням правоохоронців, у створенні видимості конкуренції, фігурує «Інвест-Консалтінг ЛТД».
Один з епізодів – закупівля проєктно-кошторисної документації для будівлі Пенсійного фонду на вулиці Азербайджанській, 8-Б у 2021 році. За версією слідчих, цінові пропозиції «Інвест-Консалтінг ЛТД» та ФОП подавали з-під спільного фактичного контролю. Переможцем стало товариство, яке 31 травня підписало договір, а 30 червня отримало 58 990 грн. Правоохоронці описували цю закупівлю як елемент ширшої схеми заволодіння бюджетними коштами з використанням формальної конкуренції та недостовірних документів.
Іронія майже бездоганна: фірма, назву якої слідчі пов’язували з імітацією конкуренції, тепер збирається працювати на тендері, де конкуренції не було взагалі. Це різні закупівлі, різні замовники й різні роки. Та саме такий бекграунд нового субпідрядника ДСА мала б читати особливо уважно.
Далі – Одеський порт. Ухвала Суворовського райсуду Одеси від 16 грудня 2022 року описує провадження щодо можливого привласнення коштів через завищення вартості робіт. У центрі епізоду – договір порту від 11 травня 2021-го з «Інвест-Консалтінг ЛТД» на 989 174 грн за вогнезахисну обробку дерев’яних конструкцій. Слідчі вивчали відмінності між фактичним нанесенням захисної суміші та документами приймання.
Згадували компанію і в документах іншого розслідування: у листопаді 2023-го під час обшуку в Національному авіаційному університеті вилучили договори з «Інвест-Консалтінг ЛТД» про ремонт систем блискавкозахисту гуртожитків № 3 і № 5. А ще раніше, у 2021-му, слідчі в межах провадження щодо протипожежних закупівель у школах Святошинського району шукали документацію про взаємодію з цим товариством та іншими підрядниками.
Є й свіжа реєстраційна деталь. 24 липня 2026 року власником «Інвест-Консалтінг ЛТД» замість Антона Глюзи став Олександр Кореневський, він же нині директор. Статутний капітал – одна тисяча гривень. Той самий Кореневський контролює ще й ТОВ «Будгрін» — будівельну компанію, зареєстровану 2025 року. Реєстр також показує щодо «Інвест-Консалтінг ЛТД» виконавче провадження за стягненнями на користь бюджету, відкриття якого датоване 24 вересня 2024 року.
У підсумку маємо дуже незручну для ДСА картину: ремонт суду без конкурента, переможця з мізерним торішнім виторгом та субпідрядника, ім’я якого проходить крізь кілька історій із державними грошима, обшуками й слідчими версіями про завищення. Які саме роботи на приблизно 3,43 млн грн він виконуватиме? Хто оцінював його історію? І хто підпише акти, коли ці роботи завершаться?
Майже 4,8 млн грн можливих переплат: золотий кошторис ремонту суду
Першу ж мільйонну різницю між кошторисом і ринковими цінами знаходимо на мінераловатному утеплювачі «Техноруф». І цифри тут промовисті. У документах заклали 5 143,48 м² за ціною 760,37 грн/м² з ПДВ. Загальна вартість – понад 3,91 млн гривень. Тим часом мінеральну вату «Техноруф ПРОФ» тієї самої товщини, причому навіть більшої щільності – 160 кг/м³, на ринку пропонують за 465 грн/м². Різниця – понад 295 грн на кожному квадратному метрі, або майже 64%. Якщо застосувати ринкову ціну до всього обсягу, утеплювач обійшовся б приблизно у 2,39 млн грн замість закладених 3,91 млн. Потенційна переплата – понад 1,51 млн гривень лише на мінеральній ваті. Схоже, у кошторисі для суду утеплення вирішили зробити справді дорогим задоволенням.

Не менш цікаві цифри знаходимо й на самовирівнювальній суміші Ceresit CN 69. У кошторис ремонту Деснянського суду заклали 91 967,4 кг за ціною 29,05 грн/кг з ПДВ. Загальна вартість – понад 2,67 млн гривень. Тим часом на ринку мішок цієї ж суміші вагою 25 кг пропонують за 445 грн, або 17,80 грн/кг. Різниця – понад 281 грн на кожному мішку, або приблизно 63%. Якщо перерахувати всі 91,97 тонни суміші за ринковою ціною, отримаємо близько 1,64 млн грн проти закладених 2,67 млн. Потенційна переплата – понад 1,03 млн гривень лише на суміші для вирівнювання підлоги.

Наступна мільйонна різниця ховається у звичайній стяжці для підлоги Siltek F-20. У кошторис заклали 202 755 кг за ціною 12,66 грн/кг з ПДВ. Загальна вартість – понад 2,56 млн гривень. Тим часом у будівельному магазині мішок тієї самої стяжки вагою 25 кг продають за 186 грн, або лише 7,44 грн/кг. Різниця – 130,50 грн на кожному мішку, або понад 70%. Якщо перерахувати весь обсяг за роздрібною ціною, отримаємо близько 1,51 млн грн замість передбачених кошторисом 2,57 млн. Потенційне завищення – понад 1,05 млн гривень. І це вже третя позиція, де різниця з ринковими цінами перевищує мільйон.

Схоже, під час ремонту Деснянського суду навіть звичайна штукатурка претендує на статус елітного будматеріалу. За 105 888 кг цементної вирівнювальної суміші Ceresit у кошторисі передбачили понад 2,08 млн грн з ПДВ. Кожен кілограм оцінили у 19,72 грн. А тепер погляньмо на магазинні цінники: мішок цементної штукатурки того самого виробника вагою 25 кг можна придбати за 213,69 грн, тобто 8,55 грн/кг. Для державного ремонту аналогічну кількість суміші оцінили вже у 492,90 грн – у 2,3 раза дорожче за роздрібну пропозицію. За ринковою ціною весь передбачений кошторисом обсяг коштував би близько 905 тис. грн. Натомість у документах заклали більш як удвічі більшу суму. Різниця – майже 1,18 млн гривень.

Висновок: у суді рахують мільйони – хто рахує відповідальність?
Один учасник на торгах, символічна економія у 0,01%, переможець із чотирма працівниками та річним доходом у 675 тисяч гривень, заборонений азбест у проєкті й субпідрядник, назва якого фігурує в матеріалах кримінальних проваджень. Усе це зійшлося в одному державному контракті на 85,7 млн гривень. А тепер до цього переліку додається ще й майже 4,8 млн грн можливих переплат лише на чотирьох позиціях кошторису. І це без повного аналізу всіх закладених матеріалів та обладнання.
У будівлі Деснянського суду за державні гроші планують навести лад. Але спочатку варто було б навести лад у самих закупівлях. Адже поки судова адміністрація погоджує мільйонні витрати, платники податків мають повне право знати, скільки насправді коштує цей ремонт і в чиїх інтересах сформовано його ціну.
Читайте також: Київ провалив будівництво укриттів: 3 526 споруд бракує, попри мільярдні видатки
Фото: «Київщина 24/7».
Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.