Державна установа «Урядовий контактний центр» (УКЦ) та Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради з прав людини — структури, покликані захищати громадян та реагувати на їхні проблеми. Проте, як свідчать матеріали кримінальних проваджень та аналітика журналістів проекту «МЕЖА», протягом майже десятиліття ці відомства слугували «транзитними зонами» для виведення щонайменше 100 мільйонів бюджетних гривень.

Офіційно кошти виділялися на модернізацію, технічну підтримку лінії «1545» та створення чат-ботів. Неофіційно — осідали на рахунках компаній, зареєстрованих на підставних осіб із кримінальним шлейфом.

Ілюзія «безкоштовного» зв’язку: як благодійний проєкт перетворився на золоту жилу

Урядову гарячу лінію «1545» було масштабно запущено ще за часів прем’єрства Володимира Гройсмана під гаслом прямого діалогу між Кабміном та народом. Тільки за період повномасштабного вторгнення система опрацювала мільйони дзвінків.

Для пересічного громадянина цей сервіс дійсно є безкоштовним. Однак його технічне утримання повністю фінансується платниками податків. Як з’ясувало розслідування, під ширмою «цілодобової допомоги» роками функціонував закритий клуб підрядників. Послуги з налаштування обміну повідомленнями купувалися в одних і тих самих людей, які просто вчасно змінювали вивіски.

Гра в хованки з бюджетом: чому три різні ТОВки мають один телефон на всіх

Моніторинг державних закупівель УКЦ виявив стійку аномалію. Протягом останніх п’яти років левову частку підрядів почергово отримували три компанії: ТОВ «AllSAFE», «Nice IT» та «VPIT». Щойно у однієї фірми закінчувався «безпечний» життєвий цикл (1,5–2 роки), її місце на тендерах займала наступна.

Аналіз документації довів абсолютну пов’язаність цих юросіб:

• Вони використовували ідентичні цифрові шаблони документів та кошторисів.
• Мали спільний штат технічного персоналу.
• Дві з трьох компаній зареєстровані за однією юридичною адресою та використовували єдиний контактний номер телефону.

Головна перевага таких підрядів для організаторів схеми — розмитість предмета закупівлі. Послуги на кшталт «оновлення бізнес-процесів» або «моніторинг багів» вкрай складно верифікувати під час державного аудиту. Це дозволяло роками підписувати акти виконаних робіт під фактично «повітряні» послуги.

Паперові мільйонери з Троєщини: від комунальних боргів до крадіжок котячого корму

Щоб убезпечити реальних бенефіціарів від кримінального переслідування, компанії реєструвалися на так званих «фунтів». Юридичні власники компаній, які отримали з бюджету десятки мільйонів, у реальному житті мають проблеми навіть із законом про дрібні правопорушення.

Олег Олефір (ексдиректор «Nice IT» та «VPIT»): На папері цей чоловік заправляє бізнесом, який освоїв понад 20 млн грн. У реальності — мешканець спального району Троєщина, який має судові стягнення через хронічну несплату рахунків перед «Київводоканалом». У матеріалах судових справ зафіксовано: Олефір є підставною особою, яка за винагороду внесла неправдиві дані в реєстраційні документи.

Юлія Шапошникова (ТОВ «VPIT»): З 2025 року — офіційна власниця фірми-підрядника УКЦ. Разом із чоловіком володіє «пулом» із понад 100 подібних фіктивних фірм. Але найяскравіший штрих до портрета бізнес-леді — кримінальні ухвали за липень. Жінка двічі попадалася на таємних крадіжках із ТРЦ «Епіцентр», де виносила дезодоранти, фарбу для волосся та котячий корм Felix і Кatty на суми 544 та 715 грн. А вже в серпні вона спокійно підписувала договір із державною установою на 2 мільйони гривень.

Найбільш парадоксально те, що ці ж фірми («Nice IT» та «VPIT») за аналогічною схемою примудрилися «надати послуг» на 9 млн грн Секретаріату Уповноваженого ВР з прав людини. Тобто Омбудсмен купував послуги у людей, які фігурують в ухвалах про підробку документів.

Хто насправді координує ІТ-привидів

За ширмою троєщинських підставних осіб журналісти виявили реального оператора схеми. Контактний номер телефону, який декларували фіктивні ТОВки, належить Ігорю Зенкіну.

Зенкін — справжній ветеран обслуговування урядової лінії. У 2017–2019 роках він працював відкрито: отримував бюджетні кошти як ФОП та очолював фірми-попередники (ТОВ «An Blue Solutions» та ТОВ «VNET»). Коли суми контрактів почали обчислюватися десятками мільйонів, Зенкін юридично відійшов у тінь. У тендерній документації сучасних фірм-прокладок він фігурує скромно — як «технічний директор» або «системний адміністратор».

Проте в телефонних книгах колег та контрагентів Зенкін верифікований однозначно: «Ігор по тендерам», «Адмін уряд КЦ», «Техническая поддержка УКЦ і навіть СБУ». Очевидно, що саме він є мотором цієї багаторічної схеми.

Податковий фокус: як обійти закон за «методом стелі»

Окрім прямого завищення вартості послуг, організатори вибудували систему мінімізації податків, через яку держбюджет втратив щонайменше 8 мільйонів гривень.

1. Ігнорування лімітів: Щоб не сплачувати ПДВ, фірми тримали на спрощеній системі оподаткування. Наприклад, у 2024 році ТОВ «VPIT» мало ліміт доходу у 8 млн грн, але сумарно «накосило» від УКЦ та Секретаріату Омбудсмена понад 31 млн грн. Попри вимогу закону, фірма на загальну систему так і не перейшла.
2. Кошториси зі стелі: У договорі на 2025 рік між УКЦ та ТОВ «VPIT» на суму 10 млн грн фігурує 17 технічних послуг (від адміністрування сайту до бекапу даних). Дивно, але вартість кожної з 17 абсолютно різних за складністю послуг є фіксованою і становить рівно 588 000 грн. Це пряма ознака штучного підгону цифр під потрібний обсяг готівки.

Судова підніжка для БЕБ: чому мільярдна справа ризикує розвалитися

Після оприлюднення матеріалів розслідування «МЕЖІ» Бюро економічної безпеки (БЕБ) нарешті відкрило кримінальне провадження за фактом привласнення бюджетних коштів. Слідство офіційно підозрює службових осіб Секретаріату Омбудсмена та Урядового контактного центру у змові з фіктивними підрядниками. На кону — перевірка транзиту понад 55 млн грн.

Проте розслідування майже одразу зіткнулося з потужним спротивом. Відповідно до останніх судових ухвал, суд відмовив слідчим БЕБ у тимчасовому доступі до банківських документів та руху коштів на рахунках фігурантів.

Судді фактично закрили від правоохоронців банківську таємницю компаній. Журналісти продовжують стежити за справою, аби з’ясувати, хто саме у суддівських мантіях допомагає ховати кінці 100-мільйонної схеми у воду.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що через брак залізничних квитків зросла активність спекулянтів, які скуповують квитки та перепродають їх за завищеними цінами. Укрзалізниця намагається боротися з цим явищем, впровадивши верифікацію через додаток Дія для квитків на міжнародні рейси, а з 1 серпня — й для окремих внутрішніх маршрутів.

Читайте також: Сніговий колапс: транспорт паралізований через провал роботи спецслужб на Київщині

Фото: «Київщина 24/7»

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.