Право на практиці

В Україні хочуть змінити правила звільнення з військової служби для батьків, які виховують дітей з інвалідністю. Відповідний законопроєкт №15057 пропонує скасувати обмеження, через які військовослужбовець не завжди може скористатися цією підставою для звільнення. Про це повідомляє Судово-юридична газета.

Проблему обговорили під час експертної зустрічі «Захист без винятків і дискримінації: права дітей з інвалідністю під час війни». До дискусії долучилися адвокати, правозахисники, представники громадських організацій, медичної спільноти та батьки дітей з інвалідністю.

Нині законодавство передбачає право батьків, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, на відстрочку від мобілізації без додаткових умов. Однак для військовослужбовців, які вже перебувають на службі, правила відрізняються: можливість звільнення за цією підставою пов’язана з вимогою щодо відсутності інших осіб, які зобов’язані виховувати дитину.

Саме цю різницю ініціатори законопроєкту вважають проблемною. На їхню думку, після мобілізації одного з батьків сім’я може опинитися в ситуації, коли фактичний догляд за дитиною повністю лягає на другого з батьків, навіть якщо він або вона фізично не здатні самостійно впоратися з усіма потребами дитини.

Під час зустрічі окремо наголошували, що догляд за дитиною з інвалідністю не обмежується медичними процедурами чи кількома годинами реабілітації на тиждень. Значну частину рекомендацій фахівців батьки виконують удома щодня. Йдеться про допомогу з пересуванням, виконання реабілітаційних вправ, транспортування до медичних закладів, постійний контроль за станом дитини та забезпечення її безпеки.

Особливо складною ця ситуація стає під час повітряних атак. Одна з матерів, яка виховує шестирічну дитину з інвалідністю, розповіла, що дитина майже не ходить, тому під час обстрілів жінці складно самостійно дістатися з нею до укриття.

За її словами, проблеми виникають і в повсякденному житті: під час поїздок до лікарів та на реабілітацію, користування сходами, транспортування дитини та організації її соціалізації. Через особливості стану здоров’я дитина не відвідує садок чи школу, а мати фактично залишається єдиною людиною, яка постійно перебуває поруч.

Учасники обговорення також звернули увагу на доступність соціальних послуг. Представники громадських організацій зазначили, що наявність послуги в державних програмах не завжди означає, що сім’я реально може її отримати. За їхніми словами, деяким заявникам відмовляли в допомозі усно, що надалі ускладнює оскарження таких рішень.

Окремо під час зустрічі обговорили позицію Міністерства оборони щодо законопроєкту №15057. За словами представників ініціативи, у відомстві повідомили про близько 2 тисяч військовослужбовців ЗСУ, яких потенційно стосується порушена проблема.

Водночас Міністерство оборони законопроєкт не підтримує. Представники громадських організацій планують отримати детальне обґрунтування такої позиції. Зокрема, вони звертають увагу на те, що негативний висновок щодо законопроєкту був підготовлений раніше, тоді як статистику про кількість військовослужбовців, яких стосується питання, за їхніми словами, міністерство почало збирати пізніше.

За підсумками зустрічі учасники підготували спільну резолюцію та направили її до Міністерства оборони, Генерального штабу ЗСУ і Міністерства у справах ветеранів. Серед іншого, вони очікують оцінки можливого впливу звільнення близько 2 тисяч військовослужбовців на обороноздатність держави.

Документ, за словами організаторів, підтримали Національна асамблея людей з інвалідністю України, мережа батьківських організацій та інші правозахисні об’єднання. Після отримання відповідей від державних органів матеріали планують передати міжнародним і закордонним правозахисним інституціям.

Законопроєкт №15057 зареєстрували у Верховній Раді в березні 2026 року. Станом на зараз його розгляд не отримав подальшого розвитку. Прихильники змін наполягають, що питання потребує повернення до парламентського порядку денного.

Їхня позиція полягає в тому, що потреба дитини з інвалідністю в догляді, лікуванні та реабілітації не залежить від того, чи проходить її батько військову службу. Водночас остаточне рішення щодо зміни законодавства має ухвалити Верховна Рада.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що Державна служба з етнополітики та свободи совісті розпочала дослідження щодо можливих зв’язків Почаївської Свято-Успенської лаври з Російською православною церквою, діяльність якої заборонена в Україні.

Читайте також: 7 тисяч доларів за бронювання: у Києві викрили незаконну схему

Фото: з відкритих джерел

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.