Олексій до повномасштабної війни працював інженером, а після початку російського вторгнення повернувся до Одеси й долучився до війська.

Про це повідомили ВМС ЗСУ.

Нині Олексій — командир роти снайперів 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського.

У перший день повномасштабної війни Олексій вивіз родину на захід України, а наступного ранку повернувся до Одеси. Відтоді він служить у піхоті 35-ї бригади морської піхоти.

За словами офіцера, снайпери є однією з пріоритетних цілей для ворога нарівні з командирами підрозділів і пілотами безпілотників. Причина — високий рівень їхніх навичок і специфіка завдань, які вони виконують.

Підготовка снайпера може тривати близько року. За цей час військовий має опанувати не лише стрільбу, а й топографію, зв’язок, техніку, маскування та непомітне пересування. Важливо також перевірити, як боєць реагує на обстріли, атаки FPV-дронів і непередбачувані ситуації, зокрема втрату зв’язку чи проблеми з логістикою.

Олексій наголошує, що в критичних умовах снайпер має покладатися на навички, які постійно вдосконалює. Від цього залежить його здатність діяти, навіть коли обставини складаються не на користь підрозділу.

Військовий також пригадав випадок, коли під час стабілізаційних дій на Донеччині бригада отримала завдання зайти до населеного пункту вже наступного ранку. Один зі снайперів не встиг заздалегідь пристріляти гвинтівку на полігоні, тому мусив перевіряти її точність безпосередньо на місці. Через особливості рельєфу єдиною доступною ціллю для перевірки став церковний дзвін на дзвіниці.

Однак поява великої кількості безпілотників суттєво змінила умови ведення бойових дій.

За словами Олексія, якщо раніше смуга зіткнення охоплювала приблизно 2–3 кілометри, то тепер зона постійного контролю дронів з обох боків може сягати 10–20 кілометрів.

На цій території складно пересуватися, знайти укриття та доставляти забезпечення на позиції.

Військовим необхідно регулярно підвозити боєприпаси, пальне, їжу й воду, а також замінювати радіостанції та їхні акумулятори. Через загрозу з боку безпілотників така логістика стала серйозним викликом.

Олексій зазначає, що дедалі більшу роль на полі бою відіграють безпілотні літальні апарати, засоби радіоелектронної боротьби, радіорозвідка та наземні роботизовані комплекси. Останні, зокрема, дають змогу виконувати частину завдань без безпосереднього залучення військовослужбовців.

За словами командира, сучасна війна вимагає постійного розвитку навичок і технологій, адже від цього залежить ефективність підрозділів та безпека особового складу.

Планував роботу в Канаді, а опинився під ударами «Града»: історія прикордонника Андрія

Якщо вам цікавий мілітарний контент – підпишіться на телеграм-канал АрміяInform.