Право на практиці

Відсутність офіційної роботи не звільняє батьків від обов’язку утримувати своїх дітей та сплачувати аліменти. Водночас у певних випадках закон дозволяє змінити умови виплат або навіть звільнити особу від частини заборгованості. Про це повідомили журналісти УНІАН із посиланням на коментар адвокатки Ольги Брус.

За словами юристки, безробіття саме по собі не є підставою для припинення сплати аліментів. Однак якщо людина через тяжке захворювання або отримане каліцтво втратила можливість працювати та забезпечувати себе, вона може звернутися до суду з проханням переглянути розмір виплат.

Суд може врахувати значні витрати на лікування чи реабілітацію та ухвалити рішення про зменшення суми аліментів або навіть часткове чи повне списання накопиченого боргу, якщо він виник через важкі життєві обставини.

Експертка наголосила, що розмір аліментів визначається або у фіксованій сумі, або як частка від доходу платника. Якщо людина не працює офіційно, для розрахунку можуть використовувати показник середньої заробітної плати в регіоні.

Також під час визначення суми виплат враховується фактичний матеріальний стан особи. Якщо платник офіційно безробітний, але купує нерухомість, автомобілі, подорожує або здійснює значні витрати, суд може врахувати ці обставини та збільшити розмір аліментів.

Водночас законодавство встановлює мінімальний гарантований розмір виплат. У 2026 році аліменти не можуть бути меншими за 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Це становить від 1408,5 грн для дітей до шести років та від 1756 грн для дітей віком від шести до 18 років.

Юристка також нагадала, що аліменти можуть утримуватися не лише із заробітної плати, а й з інших доходів, зокрема пенсій, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по безробіттю.

У разі несплати аліментів закон передбачає низку санкцій. Одержувач виплат має право вимагати стягнення пені у розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочення. Крім того, державні виконавці можуть арештовувати рахунки та майно боржника, а також вносити його до Єдиного реєстру боржників.

Якщо заборгованість перевищує чотири місяці обов’язкових платежів, до неплатника можуть застосувати додаткові обмеження, зокрема тимчасову заборону на виїзд за кордон, керування транспортними засобами та користування зброєю.

Фахівці наголошують, що втрата роботи не скасовує аліментних зобов’язань, однак у разі суттєвого погіршення матеріального становища платник має право звернутися до суду для перегляду умов виплат.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що в Україні закон не зобов’язує чоловіка автоматично утримувати дружину, однак у низці випадків такий обов’язок може виникати.

Читайте також: Боярка сказала «ні» сміттю: як громада й мерія сперечаються з «Крамар ЕКО»

Фото: «Київщина 24/7»

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.