Право на практиці

В Україні тривають воєнний стан і загальна мобілізація. Водночас у липні 2026 року для частини військовозобов’язаних, які мають бронювання, можуть відбутися зміни. Причиною стали нові вимоги до приватних підприємств, що мають статус критично важливих. Якщо компанія не підтвердить відповідність оновленим критеріям, вона може втратити право бронювати своїх працівників. Про це повідомили журналісти ТСН.

Бронювання є одним із видів відстрочки від мобілізації. Його можуть отримати працівники підприємств, установ та організацій, діяльність яких має важливе значення для оборони держави або забезпечення роботи економіки. Поки бронювання чинне, військовозобов’язаного не можуть мобілізувати.

Самостійно оформити бронювання неможливо. Це робить роботодавець, якщо підприємство має відповідне право. Для державних установ і підприємств оборонної сфери діють окремі правила, а приватні компанії повинні отримати статус критично важливого підприємства.

30 травня 2026 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову №692, якою змінив порядок підтвердження статусу критично важливих підприємств. Попередні рішення залишаються чинними лише протягом перехідного періоду — орієнтовно до 1 вересня 2026 року. До цього часу підприємства повинні повторно підтвердити відповідність новим вимогам.

Підтвердження статусу не відбувається автоматично — компанії мають самостійно подати необхідні документи. Водночас уже оформлені бронювання залишаються чинними на час перевірки. Для державних, комунальних установ і силових структур нові правила не застосовуються.

Право на бронювання залежить насамперед від місця роботи. Його можуть отримати працівники органів державної влади та місцевого самоврядування, міжнародних гуманітарних організацій, підприємств оборонно-промислового комплексу, об’єктів критичної інфраструктури, енергетики, водопостачання, зв’язку, аварійних служб, медичних закладів, підприємств залізничного транспорту, метро, логістики, агропромислового комплексу, а також окремих ІТ-компаній і підприємств сфери кібербезпеки.

Окремі вимоги встановлені для резидентів «Дія.City». Сам статус резидента не гарантує бронювання. Компанія повинна відповідати низці критеріїв, серед яких відсутність податкової заборгованості, своєчасне подання звітності, дотримання вимог щодо середньої заробітної плати, структури доходів і чисельності персоналу. Для стартапів також враховуються інвестиції, гранти або достатній рівень доходів.

Однією з головних новацій стали вимоги до рівня заробітної плати. Для більшості приватних підприємств середня зарплата повинна становити не менше ніж три мінімальні зарплати — 25 941 гривню. Для компаній, які працюють у прифронтових регіонах, мінімальний показник становить 21 618 гривень. Якщо під час перевірки підприємство не відповідатиме цим вимогам, воно може втратити статус критично важливого, а разом із ним — і право бронювати працівників.

Також зберігається обмеження щодо кількості заброньованих. У більшості випадків бронюванню підлягає не більше 50% військовозобов’язаних працівників підприємства. Для підприємств оборонної сфери, енергетики та компаній, що працюють на прифронтових територіях, цей показник може становити до 100%.

Якщо автоматична перевірка державних реєстрів покаже перевищення дозволеної квоти, керівник підприємства повинен протягом десяти робочих днів скоротити кількість заброньованих через портал «Дія».

Крім того, законодавство передбачає, що працівник може мати бронювання лише за основним місцем роботи. Одночасне використання кількох бронювань не допускається.

Оформлення бронювання здійснює виключно роботодавець. Для цього він подає список військовозобов’язаних через портал «Дія» із застосуванням електронного підпису. Працівнику необхідно мати актуальний військово-обліковий документ і коректні дані в реєстрі «Оберіг».

Через портал «Дія» рішення зазвичай ухвалюється протягом одного-трьох днів, через Міністерство економіки — до п’яти робочих днів, тоді як загальна процедура може тривати кілька тижнів. Залежно від категорії працівника бронювання діє шість або дванадцять місяців, а в окремих випадках — до завершення мобілізації. Після завершення строку його необхідно оформлювати повторно.

Особи, які перебувають у розшуку територіальних центрів комплектування через порушення правил військового обліку, також можуть отримати бронювання, однак спочатку повинні усунути порушення. Для цього, як правило, надається до 45 днів, протягом яких потрібно оновити військово-облікові дані, знятися з розшуку та, за потреби, сплатити штраф.

Відмовити у бронюванні можуть як через обставини самого працівника, так і через роботодавця. Серед причин — неофіційне працевлаштування, робота як фізична особа-підприємець, виключення з військового обліку, наявність іншої відстрочки або неактуальні дані в державних реєстрах. З боку підприємства підставами можуть бути невідповідність критеріям критично важливого підприємства, непідтвердження статусу після ухвалення постанови №692, податкові борги чи перевищення встановленої квоти бронювання.

Перевірити наявність бронювання можна у застосунку «Резерв+», де відображаються статус «Заброньовано», роботодавець і строк дії бронювання. Також інформацію можна отримати через «Дію», територіальний центр комплектування або у відділі кадрів підприємства. За необхідності працівник може отримати паперову довідку.

Водночас бронювання слід відрізняти від відстрочки. Якщо бронювання пов’язане із роботою на стратегічно важливому підприємстві та оформлюється роботодавцем, то відстрочка надається через особисті обставини військовозобов’язаного.

Підстави для відстрочки визначені статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Серед них — утримання трьох і більше дітей, окремі сімейні обставини, стан здоров’я, навчання за денною формою освіти та інші випадки, передбачені законодавством.

Оформлення відстрочки ініціює сам військовозобов’язаний. Подати заяву можна через застосунок «Резерв+» для доступних категорій або у будь-якому Центрі надання адміністративних послуг.

Відстрочка діє доти, доки існують законні підстави для її отримання. Нині понад 90% таких відстрочок продовжуються автоматично завдяки перевірці інформації через державні реєстри. Автоматичне підтвердження вже працює для 22 категорій відстрочок.

Якщо автоматичне продовження неможливе, заяву потрібно подавати через Центр надання адміністративних послуг. Територіальні центри комплектування більше не приймають такі звернення.

У Міністерстві оборони наголошують, що відстрочка є особистим правом громадянина, яке виникає через сімейні, соціальні чи інші життєві обставини. Бронювання ж є механізмом збереження працівників стратегічно важливих підприємств і залежить від статусу роботодавця, а не від особистих підстав військовозобов’язаного. Обидва механізми діють паралельно та покликані забезпечити баланс між потребами Сил оборони України та безперервною роботою критично важливих галузей економіки.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що працівники Державного бюро розслідувань викрили групу осіб, яка за гроші допомагала військовозобов’язаним незаконно змінювати дані в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Читайте також: Будинок згорів до тла: у Кожениках під час пожежі загинув чоловік

Фото: «Київщина 24/7»

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на на Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.