Після розкопок у польському Лакові, де виявили кілька десятків рештків українців, яких у 1944 році вбили бійці Армії Крайової, польські політики раптом згадали про рішення Львівської облради про вшанування воїнів УПА, командувача армії Романа Шухевича, яким присвятили наступний рік на Львівщині.

Це при тому, що річницю УПА, дати, що пов’язані з діяльністю провідних командувачів УПА на Львівщині відзначають регулярно упродовж часу з відновлення незалежності України.

Відомий історик Володимир В’ятрович пов’язує нападки поляків на Шухевича насамперед із розкопками Ласкова

Зв’язок між ними не лише в тому, що польські політики перетворили звичайне рішення органу місцевого самоврядування оголосити рік Романа Шухевича на скандал.

Цей скандал дуже зручно для них витіснив із медіа повідомлення про виявлення останків понад сорока українців, убитих Армією Крайовою. Зв’язок і в тому, що якби не Шухевич, таких трагедій, як у Ласкові, де було вбито понад триста цивільних мешканців, могло б бути значно більше.

У березні 1944 року польські партизани проводили на Холмщині операцію з «зачистки» теренів від українців, знищуючи одне село за іншим. Їм це вдавалося, адже відділів УПА там і тоді не було. Тому Шухевич наказав посилити слабку місцеву самооборону й відправив туди загартовані в боях із німцями та совєтськими партизанами повстанські відділи з Галичини й Волині. Так вдалося зупинити акції проти українців.

Рішення командування УПА призвело до боїв між підпільними арміями й навіть до появи своєрідної лінії фронту. Згодом саме на цій території вдалося досягти перемир’я між ними, а пізніше учасники цієї війни спільно провели кілька антикомуністичних акцій.

Роман Шухевич — не просто політик, чиє ім’я згадують, позитивно чи негативно, щоб здобути власні політичні дивіденди. Це командир армії, який захищав свій народ і саме тому вартий найвищої шани нащадків тих, кого він захистив.

Читайте також: на місці зруйновано музею Шухевича виявили криївку