1-го листопада минає 82 роки від смерті митрополита УГКЦ Андрея Шептицького. 

Контент медіа неодноразово писав про владику УГКЦ.

Історик Микола Бандрівський теж задався питанням: Чому Ватикан недостатньо звертав увагу на керівника спочатку греко-католицької, в потім УГКЦ.

Про нелюбленого Римом митрополита Андрея Шептицького…
.
На цій світлині ви бачите труну з тілом владики Андрея Шептицького, яку несуть вулицями Львова 5 листопада 1944 року. Цей чоловік став на чолі своєї Церкви у 35-літньому віці і керував нею більше сорока років.
.
Сьогодні – 1 листопада 2026 року по обіді минуло вісімдесят два роки відтоді, як відійшов до Вічності, владика Андрей.
.
Це сталося у перший листопадовий день пополудні близько 14 години, а вже наступної днини у Свято-Юрському соборі відправили Службу Божу і Панахиду. Ще одну Службу Божу по владиці Андреєві того ж дня відправили Йосиф Сліпий, Микола Чарнецький і Микита Будка в одночасному співслужінні ще близько сорока священиків. Цікаво, що жалобну промову на цій другій Панахиді виголосив отець Гавриїл Костельник, який через два роки перейшов у Православ’я.

Звісно, митрополит Андрей Шептицький від певного часу почав ідентифікувати себе із галицьким українством, яке в часи Першої Світової війни майже не вживало по відношенню до себе цієї назви (українець і український), а ідентифікувало себе як русини.

І, хоча сам майбутній владика Андрей був хрещений за латинським обрядом і отримав хресне ім’я Роман-Марія-Александер, однак згодом і він сам, і керована ним Церква однозначно перейшли до українства і приблизно із 1928 року почали іменуватися УГКЦ (до того часу назва була: греко-католицька Церква, без будь-якого уточнення (чия саме Церква?). Більше того, і сам владика Андрей Шептицький і всі його вірні, святкували Різдво Христове 7 січня.

Однак, у походженні митрополита Андрея є свій нюанс, оскільки із п’яти братів Шептицьких, лише двоє признавалися до українства – сам владика Андрей і отець Климентій. Інші ж троє братів твердо і однозначно усе свідоме своє життя вважали себе поляками, наприклад, генерал війська польського Станіслав Шептицький (див. світлину у моєму коментарі під цим дописом), Олександр Шептицький і підприємець Леон Шептицький.

Тепер питання: чому Ватикан досі не причислив владику Андрея ні до лику святих, ні до лику блаженних..? І, чи є на це надія у найближчому майбутньому..?

Це питання, звісно, слід адресувати до істориків Церкви і богопосвячених осіб, які на тому знаються. Я ж, будучи всього-навсього світським істориком припускаю, що Рим як і дотепер так і надалі “витикуватиме” щодо митрополита Андрея його проукраїнську позицію в часи горезвісної пацифікації, яку почав проводити на галицькій Україні польський окупаційний режим з жовтня 1930 року.

Зрештою, Ватикан все дорікатиме Шептицькому за його повсякчасну підтримку українства по цей бік Збруча (незалежно від того, чи це стосувалося вирозумілої національної політики, чи підтримки стипендіями наших галичан чи проведенні на власні кошти археологічних розкопок під собором святого Юра у Львові та подальших пошуків і розкопок найбільшого храму Галицької княжої Русі – собору Успіння Пресвятої Богородиці в Галичі). А, саме такі “націоналістичні” моменти у біографії митрополита Андрея, Ватикан і ті римські конгрегації, ніколи йому (владиці Андрею) не забудуть. Про ці “гріхи” митрополита Андрея, Ватикану весь час нагадуватимуть польські єпископи при папському престолі.

Сьогодні можна годинами оповідати про те, що зробив, і чого не зробив митрополит Андрей Шептицький у свій час. Але, зараз оте “обсмаковування” різних деталей у цій темі, мусимо лишити фахівцям.

Тішмо себе тим, що на чолі української галицької Церкви у передвоєнний час і в період нападу нацистської Німеччини, ми мали у своїй історії таку непересічну і діяльну особу, як митрополит Андрей Шептицький, який зміг перебороти у собі іншоетнічне походження і стовідсотково став на сторону України…

Читайте ЩЕ: Андрей Шептицький став бідний будучи багатим