Зовсім недавно прем’єр Польщі Дональд Туск висловив припущення, що вже за кілька місяців країна-агресор Росія нападе на країни НАТО.

Президент Фінляндії Александр Стубб висловив скептицизм щодо таких песимістичних прогнозів  керівника польського уряду. Фінський президент закликав зберігати спокій та зосередитися на зміцненні обороноздатності Європи. Стубб наголосив, що не бачить стимулів для Росії випробовувати на міцність статтю 5 договору НАТО. За його словами, хоча гібридні загрози залишаються постійним фактором, прямого військового тестування східного флангу Альянсу він не очікує.

Водночас фінський євродепутат Міка Аалтола зазначає, що успішні удари України вглиб РФ та прориви російської оборони можуть підштовхнути Путіна до створення нових театрів бойових дій.

Як пише Politico, у кулуарах Євросоюзу наступні два роки розглядають як «вікно можливостей» для Кремля, поки США за президентства Дональда Трампа можуть дистанціюватися від Європи, а власний військовий потенціал Союзу ще не зміцнів. Саме у цей період Путін може випробувати НАТО на міцність. 

«Незабаром може статися щось важливе – у Росії є вікно можливостей. США йдуть з Європи, трансатлантичні відносини перебувають у жалюгідному стані, і ЄС ще не повністю готовий взяти на себе відповідальність», – сказав фінський депутат Європейського парламенту Міка Аалтола.

За словами фінського євродепутата Міки Аалтоли, ситуація є критичною через збіг кількох факторів:

• Трансатлантична криза: Ризики виходу США з активного управління безпекою в Європі.
• Неготовність Євросоюзу: Брак потужного власного оборонного ресурсу, який міг би повністю замінити підтримку Вашингтона.
• Геополітичний розрахунок РФ: Бажання Кремля скористатися моментом невизначеності на Заході.

Експерти та чиновники вважають малоймовірним повномасштабне наземне вторгнення на територію НАТО, оскільки російська армія значно виснажена війною в Україні. 

«Росія дуже зайнята в Україні. Я не думаю, що у неї достатньо можливостей, щоб намагатися вести війну і проти країн Балтії», – заявив президент Естонії Алар Каріс.

Експерти погоджуються, що Росія навряд чи наважиться на пряме вторгнення там, де НАТО має сильне угруповання (наприклад, на кордоні з Польщею). Натомість розглядаються гібридні сценарії, які не потребують великої кількості військ:

• Масові атаки безпілотників: операції, які не передбачають фізичного перетину кордону солдатами.
• Балтійське море та Арктика: провокації навколо невеликих островів.
• Мілітаризований «тіньовий флот»: використання цивільних суден для диверсій.

Мета такого нападу – не окупація великих територій, а провокація, яка посіє розбрат усередині Альянсу. Якщо країни НАТО не зможуть швидко домовитися про спільну відповідь, це означатиме фактичний крах системи західної безпеки.

«Путін може розгорнути ескалацію конфлікту в бік іншого сусіда, намагаючись уникнути принизливих переговорів з Україною», – заявив колишній міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс.

Зараз європейські лідери закликають до прискореного переозброєння та посилення координації, аби закрити це «вікно» до того, як Кремль наважиться на пряму перевірку міцності Альянсу. 

Читайте також: американські військові в Україні – бути чи не бути ?