Серійні поставки МС-21 у рф переносять уже понад десять років, а після проблем із «Байкалом» російська влада заговорила про повернення до Ан-2.

Про стан російського авіапрому повідомила Служба зовнішньої розвідки України.

У СЗР зазначають, що російське цивільне авіабудування роками рухається за схожим сценарієм: гучні плани, перенесення строків, проблеми із заміною західних комплектуючих та зрив окремих проєктів.

Нещодавно російські «аерофлот» і «ростех» підписали контракт на постачання 90 літаків МС-21 у 2029–2032 роках. Разом із попереднім замовленням «аерофлот» розраховує отримати до кінця 2032-го 108 таких машин.

Церемонію провели за участі путіна, а також очільників мінпромторгу та мінтрансу — антона аліханова й андрея нікітіна.

У СЗР, однак, нагадують: строки серійного виробництва МС-21 переносять уже понад десять років.

МС-21 обіцяють із 2016 року

Початок серійного випуску МС-21 спочатку планували на 2016 рік, потім переносили на 2018-й, 2019-й і далі — аж до 2026-го.

Тепер перші поставки замовникам очікують у 2027 році. У російській ОАК при цьому повідомляли, що перший серійний імпортозаміщений МС-21-310 уже здійснив випробувальний політ у серпні 2026-го, але сертифікація літака ще триває.

У СЗР зазначають, що російські фахівці вже ставлять під сумнів комерційні перспективи проєкту.

Замість «Байкалу» — знову Ан-2

Ще показовішою в СЗР називають ситуацію з малою авіацією.

На Східному економічному форумі у рф заявили про намір відновити виробництво Ан-2 — літака, який мав поступитися місцем новому ЛМС-901 «Байкал».

Ан-2 вперше піднявся в повітря у 1947 році, а його серійне виробництво розпочалося у 1949-му.

Проблеми з «Байкалом» російська влада визнавала й раніше. Ще у 2025 році віцепрем’єр рф юрій трутнєв заявляв, що проєкт «зайшов у тупик» і що вихід доведеться шукати через модернізацію Ан-2.

На цьогорічному форумі трутнєв сформулював ситуацію ще простіше:

«Якщо зараз наші чудові авіаконструктори не можуть нам запропонувати нічого, крім Ан-2, значить, давайте поки літатимемо на Ан-2».

У СЗР вважають, що постійні перенесення, проблеми з імпортозаміщенням та зриви нових проєктів створюють ризики для російської цивільної авіації в найближчі роки.