Станом на кінець серпня 2026 року загальний борговий портфель України досяг позначки в 9,6 трлн грн. Лише за останній місяць літа державний та гарантований державою борг збільшився на 30,44 млрд грн, хоча його середньозважена ставка знизилася до 4,37%.

Про це повідомили в Міністерстві фінансів України.

У доларовому еквіваленті борг за серпень зріс на $1,36 млрд, тоді як у євро скоротився на €1,59 млрд, що пояснюється курсовими коливаннями та переоцінкою валютних зобов’язань.

Загалом від початку року сума боргу зросла на 560,21 млрд грн, з яких близько 329 млрд грн припало саме на бухгалтерську переоцінку валютних зобов’язань. Фактичне ж зростання відбулося за рахунок залучення довгострокового пільгового фінансування від міжнародних партнерів.

З чого складається борг України

Переважна частина боргового портфеля — це зовнішні запозичення:

• Зовнішній борг: 7,34 трлн грн (76,45% загального обсягу);
• Внутрішній борг: 2 трлн грн (20,86%);
• Гарантований державою борг: 257,81 млрд грн (2,68%).

Близько 64,6% боргу становлять довгострокові пільгові позики. Найбільшим кредитором України залишається Європейський Союз: його частка становить 3,76 трлн грн (39,2%), враховуючи позику в межах механізму ERA.

У валютній структурі переважає євро (44,97%), далі йдуть долар США (22,94%), гривня (19,98%) та спеціальні права запозичення (СПЗ) МВФ (8,96%).

Борг став дешевшим та довшим

Попри зростання загальної суми, обслуговування боргу стає більш вигідним. Наприкінці серпня середньозважена ставка становила 4,37% (у серпні 2025 року вона складала 4,87%), а середній строк до погашення зріс до 13,05 року.

При цьому зовнішній борг має середньозважену ставку лише 1,95% зі строком погашення 15,29 року, тоді як внутрішні запозичення обходяться в середньому під 13,2% на 5,31 року.

Також у серпні Мінфін залучив 18,08 млрд грн через 12 аукціонів ОВДП. Окремо провели switch-аукціон на 15 млрд грн: інвестори погодилися обміняти облігації з погашенням восени 2026 року на новий випуск із терміном до серпня 2029 року (під 12,61% річних), що дозволило суттєво зменшити пікове навантаження на бюджет.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що підприємство, яке займається імпортом посуду та товарів народного вжитку і має розгалужену мережу магазинів, не сплатило до державного бюджету понад 10,6 млн грн податку на прибуток. Причиною стало те, що підприємство не задекларувало суму прощеної кредиторської заборгованості.

Читайте також: Схема на 315 млн грн у Вишневому: як застаріле обладнання залишило громаду без тепла під час блекаутів

Фото:  «Київщина 24/7»

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.