Право на практиці

Українські підприємства зможуть отримувати до 30 млн грн державної компенсації за майно, пошкоджене або знищене внаслідок російської агресії. Максимальний розмір відшкодування збільшили втричі — з 10 до 30 млн грн на одного суб’єкта господарювання. Також програму поширили на нові категорії активів і території, а компенсацію витрат на страхування від воєнних ризиків збільшили до 5 млн грн.

Відповідні зміни Кабінет Міністрів затвердив постановою №1157 від 17 вересня 2026 року. Документ оновлює правила державної підтримки, передбачені постановою №1541, і має допомогти підприємствам швидше відновлювати роботу після російських атак, не очікуючи повного відшкодування через суди або міжнародні інституції.

Для участі в механізмі підприємства мають сплатити внесок у розмірі 0,5% від задекларованої суми потенційних збитків. Водночас отримання державної допомоги не позбавляє бізнес права вимагати від Росії компенсацію решти невідшкодованої шкоди.

Яку суму можуть виплатити за пошкоджене або знищене майно

Максимальну компенсацію прямих збитків збільшили з 10 до 30 млн грн на одного суб’єкта господарювання. Програма охоплює втрати бізнесу внаслідок воєнних дій, зокрема пошкодження або знищення майна під час російських атак.

Розмір виплати визначатимуть за фактичними прямими збитками, підтвердженими документами та незалежною оцінкою. Тому встановлений ліміт не означає, що кожне підприємство автоматично отримає 30 млн грн.

Наприклад, якщо вартість пошкодженого обладнання становить 8 млн грн, компенсація не перевищуватиме підтверджених збитків. Якщо ж вони сягають 50 млн грн, виплату обмежать 30 млн грн.

Отже, програма передбачає часткове покриття втрат, а не повне відшкодування всіх фінансових наслідків російських атак. Отримані кошти підприємства зможуть спрямовувати на відновлення діяльності.

Київ і Київщина також зможуть скористатися програмою

Уряд включив Київ і Київську область до переліку територій підвищеного ризику, на які поширюється державна підтримка. Тепер підприємства з цих регіонів, майно яких постраждало від російських обстрілів, також зможуть подавати заявки за умови відповідності вимогам програми.

Розширили й перелік активів, за які передбачено відшкодування. До нього додали:

• інженерні мережі підприємств;
• паливні ємності та паливо для розпорядників акцизних складів;
• транспорт для перевезення пального;
• сільськогосподарську техніку;
• вантажні автомобілі та причепи масою понад 7,5 тонни.

Компенсація також може поширюватися на рухоме майно, яке перебувало в транзиті через територію підвищеного ризику.

Таким чином, програма охоплюватиме не лише нерухомість і стаціонарне обладнання, а й транспорт та інші активи, необхідні для роботи підприємств. Це важливо, зокрема, для аграрного бізнесу, логістичних компаній і підприємств паливного сектору.

Який внесок потрібно сплатити для участі

Для участі в програмі підприємства мають сплатити внесок у розмірі 0,5% від задекларованої суми ймовірних збитків за весь період участі.

Наприклад, за задекларованих втрат на 1 млн грн внесок становитиме 5 тис. грн, а за 10 млн грн — 50 тис. грн. Якщо підприємство заявить потенційні збитки на максимальні 30 млн грн, йому потрібно буде сплатити 150 тис. грн.

Цей платіж є внеском за участь у державному механізмі компенсації, а не страховою премією.

Як змінили процедуру подання заявки

Раніше підприємства мали оцінювати майно ще до приєднання до програми, що створювало додаткові витрати навіть до виникнення фактичних збитків.

Тепер на етапі вступу компанія самостійно декларує ймовірний розмір втрат, від якого розраховують внесок. Незалежну оцінку проводитимуть після пошкодження або знищення майна, коли підприємство звертатиметься по компенсацію. Оцінювач визначить розмір прямих реальних збитків і підготує відповідний звіт.

Компенсація страхування від воєнних ризиків зросла до 5 млн грн

Окремий напрям підтримки передбачений для підприємств, які страхують майно від воєнних ризиків. Компанія укладає договір зі страховою організацією та сплачує страхову премію, після чого може звернутися по часткове відшкодування витрат через ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» (ЕКА).

Вересневі зміни збільшили максимальну компенсацію страхової премії з 3 до 5 млн грн на рік за одним договором. Програму також поширили на орендоване майно, зокрема виробничі приміщення та склади.

Це гранична сума компенсації витрат на страхування, а не автоматична виплата в разі знищення майна. Страхове відшкодування визначатимуть відповідно до умов договору.

За даними станом на 17 вересня 2026 року, ЕКА отримало 195 заяв на компенсацію страхових премій. За 39 заявами ухвалили позитивні рішення на загальну суму понад 56 млн грн.

Перші чотири підприємства отримали виплати ще в травні — загалом 6,8 млн грн. Завдяки державній підтримці середня ефективна вартість страхування для цих компаній знизилася з 4,24% до 1,19%.

За напрямом компенсації пошкодженого або знищеного майна станом на 17 вересня 2026 року погодили 323 заяви. Загальний обсяг потенційних виплат за ними становив 6,8 млрд грн.

Що робити, якщо збитки підприємства перевищують 30 млн грн

Якщо внаслідок російського удару підприємство втратило майно на 100 млн грн, за державною програмою воно зможе отримати не більше 30 млн грн прямих збитків. Водночас компанія зберігає право вимагати від Росії відшкодування решти шкоди.

За умовами механізму право вимоги до Російської Федерації переходить державі лише в межах суми, фактично виплаченої підприємству. Якщо компанія отримала 30 млн грн, саме в межах цієї суми відповідне право вимоги переходить державі, тоді як решту збитків бізнес може заявляти через передбачені законодавством українські та міжнародні механізми.

Залежно від обставин і правових підстав вимоги можуть охоплювати не лише вартість знищеного майна, а й витрати на відновлення діяльності та релокацію, втрачену вигоду й інші складові шкоди. Можливість стягнення таких сум залежить від конкретного механізму та порядку розгляду вимог.

Водночас підприємство не може двічі отримати компенсацію за одну й ту саму шкоду. Під час подальшого стягнення збитків потрібно враховувати кошти, уже виплачені державою.

Як підприємства можуть заявити про збитки на міжнародному рівні

Для документування втрат від російської агресії бізнес може використовувати міжнародні механізми. Зокрема, Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, приймає заяви від юридичних осіб за відповідними категоріями.

Одна з них — C3.3, що стосується переміщення або евакуації бізнесу. Підприємства можуть заявляти збитки, пов’язані з вимушеною релокацією, зокрема витрати на транспортування обладнання, логістику, повторний запуск діяльності, розміщення працівників і втрачений прибуток.

Подання заяви до Реєстру не гарантує автоматичного отримання виплати. Він є частиною міжнародного компенсаційного механізму та забезпечує приймання й облік відповідних вимог.

Державна програма має допомогти підприємствам отримати частину коштів на відновлення, не відмовляючись від можливості вимагати компенсацію решти збитків у передбаченому законом порядку.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що Міністерство економіки та довкілля України розробляє механізм компенсації бізнесу за втрату активів унаслідок російських обстрілів. Йдеться про виплати до 10 млн доларів на одну юридичну особу. Відповідний спеціальний страховий фонд пропонують формувати одразу з трьох джерел. Першим стане внесок самого бізнесу — 2% від вартості активів.

Читайте також: Попри обстріли та дефіцит: чому бізнес у Києві масово полює за готовими офісами

Фото: ілюстративне

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.