Дрони виходять за межі війни: голова Нацполіції попереджає про нову загрозу криміналу в країні
8 Тра, 18:00
Дрони як інструмент нової кримінальної реальності
За словами Вигівського, правоохоронна система вже фіксує випадки, коли безпілотники використовуються не лише у військових діях, а й у суто кримінальних сценаріях.
«Наприкінці 2025 року ми зафіксували перші випадки застосування дронів не лише як інструменту ведення бойових дій, а й для вчинення особливо тяжких кримінальних правопорушень. Йдеться, зокрема, про замах на вбивство у Львівській області та підготовку теракту в Дніпропетровській області», – зазначив голова Нацполіції.
Він підкреслив, що це сигналізує про якісно нову тенденцію, коли технології БпЛА виходять за межі контрольованих сфер використання.
Розслідування інцидентів і ризики для цивільних
Варто відзначити, шо 11 грудня 2025 року голова Нацполіції вже звертав увагу на інцидент на Львівщині, де дрон влучив у приватний будинок. Він повідомляв про це у своїх публічних дописах, зазначаючи, що випадок уже розслідується як замах на умисне вбивство.
«Поліцейські одразу розпочали розслідування за фактом замаху на умисне вбивство. Тривають першочергові слідчо-оперативні заходи. Ми встановлюємо тип дрона, маршрут його руху та осіб, які можуть бути причетні. Однак такий випадок демонструє, що без системного контролю ризики для цивільного населення лише зростатимуть», – підкреслив Іван Вигівський.
Законодавчі зміни як відповідь на нові виклики
У відповідь на ці загрози Верховна Рада України розглядає законопроєкт, який має комплексно врегулювати сферу використання БпЛА. Ініціативу підтримує Національна поліція, наголошуючи на необхідності прозорої системи контролю.
За словами керівника Нацполіції, законопроєкт №13600 передбачає одразу кілька ключових механізмів: обов’язкову реєстрацію дронів, їх державний облік, чіткі правила польотів, а також адміністративну й кримінальну відповідальність за порушення.
«Йдеться про формування прозорої контрольованої системи обігу безпілотних технологій, яка дозволить мінімізувати ризики їх використання в злочинних цілях», – додав Вигівський.
Він наголосив, що йдеться не лише про технічне регулювання, а про створення нової системи безпеки:
«Це захист українських громадян, який має стати нормою в післявоєнний період. Дрони залишатимуться частиною нашого повсякденного життя, тому їх використання має бути контрольованим та безпечним».
Погляд у післявоєнний період
Окремо Вигівський звернув увагу на довгострокові ризики, пов’язані з демобілізацією військових і соціальною адаптацією після війни.
«Після війни ті наші навчені військові, яких держава не забезпечить роботою, які не будуть відчувати себе потрібними суспільству, можуть стати на бік злочинності», – підсумував голова Нацполіції.
У Нацполіції наголошують, що саме зараз формується нормативна база, яка визначатиме, наскільки безпечним буде використання безпілотних технологій у цивільному житті — від реєстрації пристроїв до відповідальності за їх незаконне застосування.
«Київщина 24/7» також повідомляла, що понад 70 тисяч жінок служать у Збройних силах України, з них близько 5 500 – у бойових підрозділах. Серед них – перший повністю жіночий дроновий екіпаж Нацгвардії, який діє поблизу Запоріжжя, контролюючи російські позиції та артилерію за допомогою ударних дронів.
Читайте також: У Чорнобильському заповіднику через падіння БПЛА другу добу гасять 1100 га лісу: які показники радіації
Фото: Іван Вигівський
Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.