Покинуті кладовища Чорнобильської зони стали справжніми природними притулками, де збереглися рідкісні рослини та вікові дерева. Під час дослідження 24 цвинтарів науковці виявили понад 400 видів рослин, а також дуби й сосни, вік яких може сягати кількох століть. Про це йдеться в матеріалі «Укрінформу».

Науковці пояснюють, що після аварії на Чорнобильській АЕС та евакуації населення кладовища в зоні відчуження фактично припинили звичне функціонування. Через відсутність постійного догляду природа отримала можливість розвиватися без значного втручання людини.

Саме ці території стали об’єктом дослідження біологічного різноманіття. Науковці вже обстежили 24 цвинтарі, де зафіксували понад 400 видів рослин. Понад 350 із них ростуть у дикій природі або здичавіли, тоді як решта представлені переважно культурними насадженнями.

Серед виявлених рослин є й охоронювані види. Зокрема, наголоватки синьоволошкові, занесені до переліку Бернської конвенції, а також регіонально-рідкісні примула весняна та ялівець звичайний, які охороняються в Київській області.

Вікові дуби та сосни збереглися завдяки кладовищам

Окрему увагу дослідники приділили старим деревам. За словами науковиці Надії Скобель, на багатьох кладовищах вдалося знайти вікові дуби та сосни, які збереглися завдяки особливому ставленню людей до цих територій.

У минулому дерева за межами цвинтарів часто вирубували на дрова, тоді як на кладовищах їх намагалися не чіпати з релігійних і сакральних міркувань.

Найбільший живий дуб, виявлений під час досліджень, має 446 см в обхваті. Ще один, уже мертвий, — 510 см. Найстаріша зафіксована сосна має обхват 259 см.

Дослідники припускають, що дуби з обхватом понад чотири метри можуть мати щонайменше 200 років.

На цвинтарях знайшли сліди давньої історії

Окрім рослинного різноманіття, кладовища Чорнобильської зони зберігають і культурні та історичні пам’ятки.

На одному з них науковці виявили десять невеликих курганів діаметром до десяти метрів. Іван Мойсієнко припускає, що вони можуть належати до слов’янського періоду часів Київської Русі. Згодом на цій території облаштували кладовище.

Також дослідники зафіксували борті та невеликі дерев’яні церкви на похованнях старообрядців.

Дослідження продовжать

Нинішня експедиція стала лише першим етапом роботи. Науковці планують повертатися на досліджені території тричі на рік, оскільки різні рослини з’являються та квітнуть у різні сезони.

Особливі очікування пов’язують із весняною експедицією, під час якої вчені сподіваються знайти орхідеї та інші рослини-ефемероїди, які можна побачити лише на початку весни.

Загалом дослідники планують обстежити 25–30 кладовищ, щоб отримати достатньо даних для порівняння з іншими природними зонами України.

Науковці наголошують: покинуті цвинтарі є не лише частиною історичної спадщини, а й важливими осередками збереження біорізноманіття. Їхнє дослідження допомагає краще зрозуміти, як природа відновлюється після тривалої відсутності людської діяльності.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що у Чорнобильському заповіднику зафіксували тривожну тенденцію: чисельність оленів скоротилася в півтора раза. Однією з потенційних загроз для тварин є поширення чужорідних рослин, які витісняють природну рослинність і можуть погіршувати кормову базу.

Читайте також: Радіація замість їжі та захист для Марса: у зруйнованому реакторі ЧАЕС виявили унікальні чорні гриби

Фото: Надія Скобель

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.