Поки українці донатять на армію, а міжнародні партнери виділяють мільйони євро на відновлення країни, в Обухові готуються освоїти майже чверть мільярда гривень на ремонт поліклініки. На перший погляд – звичайний тендер на відновлення медичного закладу. Проте детальний аналіз документів виявив цілу низку цікавих деталей: компанію, яка вже освоїла понад мільярд бюджетних коштів, згадки про неї у матеріалах ВАКС, а також потенційну переплату, яка лише на шести проаналізованих позиціях кошторису може перевищити 4,5 млн грн. Читайте детальніше у новому випуску рубрики «Вражаюча закупівля».

Поліклініка за чверть мільярда: що саме збираються ремонтувати за бюджетні мільйони

У травні 2026 року Управління капітального будівництва та експлуатаційних послуг виконавчого комітету Обухівської міської ради оголосило тендер на капітальний ремонт другого, третього, четвертого, п’ятого, шостого та сьомого поверхів поліклініки на вулиці Каштановій, 52 в Обухові. Очікувана вартість закупівлі вражає – 247,5 млн грн.

Причому левову частку цієї суми – понад 206 млн грн – планують профінансувати за рахунок коштів Європейського інвестиційного банку в рамках Програми відновлення України III. Ще понад 41 млн грн має додати місцевий бюджет. Тобто йдеться не лише про гроші обухівської громади, а й про міжнародне фінансування, за ефективністю використання якого мали б стежити особливо прискіпливо.

Судячи з технічної документації, за майже чверть мільярда гривень у поліклініці планують провести масштабні роботи: підсилити несучі стіни металевими конструкціями, капітально відремонтувати та утеплити покрівлю, замінити вікна і двері, встановити протипожежні та спеціалізовані медичні двері, виконати штукатурні, оздоблювальні та інші загальнобудівельні роботи.

Фактично йдеться не про косметичний ремонт, а про масштабне будівельне перевтілення медзакладу. Втім, коли на кону стоять майже 250 мільйонів бюджетних гривень, головне питання полягає не лише в тому, що саме планують зробити, а й у тому, за якими цінами чиновники готові оплачувати будівельні матеріали. А тут, як показав аналіз кошторису, на платників податків можуть чекати дуже неприємні сюрпризи.

На тендер зайшов «фасадний мільярдник»

За такий ласий тендер прийшли змагатися лише двоє учасників: ТОВ «БК Київ Фасад» із пропозицією 204 062 017,44 грн та ТОВ «ВАЖМАШБУД» із пропозицією 247 339 284,12 грн. Найбільш економічно вигідною стала пропозиція саме «БК Київ Фасад». Наразі компанія очікує підписання договору.

ТОВ «БК Київ Фасад» зареєстроване ще у березні 2015 року в Києві, а наприкінці 2025-го переїхало до Вишгорода. Власником і директором компанії є Олег Замастеренко. Статутний капітал підприємства – 30 тисяч гривень. На папері – сума, за яку сьогодні не кожен ремонт у квартирі почнеш. А в реальності – компанія, яка заходить у тендери на сотні мільйонів і вже встигла стати переможцем у 27 закупівлях на загальну суму понад 1,06 млрд грн.

Та найцікавіше починається не в реєстраційних даних, а в судових документах. У червні Вищий антикорупційний суд розглядав скарги голови ГО «Нон-Стоп Україна». Заявник стверджував, що окремі посадовці разом із низкою фізичних та юридичних осіб нібито створили організовану групу з метою розкрадання коштів на тендерних пропозиціях. У переліку компаній, які згадуються в цій заяві прямо вказане і ТОВ «БК Київ Фасад».

За версією заявника, схема могла полягати у забезпеченні перемоги заздалегідь визначених учасників через формування тендерної документації з дискримінаційними умовами та штучне звуження кола потенційних конкурентів. У заяві також йшлося, що згадані компанії нібито неправомірно отримували договори на будівельні, відновлювальні та ремонтні роботи на об’єктах житлової, соціальної, освітньої, спортивної та захисної інфраструктури Київщини на загальну суму понад 1,09 млрд грн.

Окремо у скарзі звучали ще важчі формулювання: про можливе надання неправомірної вигоди представникам державних, контролюючих і правоохоронних органів, прикриття схем, невнесення відомостей до ЄРДР, нерозслідування кримінальних правопорушень та навіть сприяння ухиленню від мобілізації окремим працівникам підприємств, які, за твердженням заявника, могли брати участь у реалізації цих схем.

Водночас важливий момент: ВАКС у задоволенні скарг відмовив. Тобто юридично це не вирок і не встановлений судом факт злочину. Але для компанії, яка зараз претендує на понад 204 млн грн за ремонт обухівської поліклініки, така згадка в антикорупційній ухвалі – це точно не «білий шум». Це гучний дзвінок для замовника, контролюючих органів і всіх, хто любить підписувати багатомільйонні договори, не ставлячи зайвих запитань.

Понад 4,5 млн грн у стіни: що приховує «золотий» кошторис ремонту поліклініки

У документах утеплювач заклали по 5 111,23 грн за м³ (тут і далі ціни без ПДВ). Загальний обсяг – 460,956 м³, а сума цієї позиції в кошторисі сягає понад 2,35 млн грн. Тепер – до ринку. Аналогічний утеплювач можна знайти по 2 250 грн за м³. Тобто в кошторисі кожен кубометр утеплювача дорожчий більш ніж на 2 861 грн. А це приблизно +127% до ринкової вартості. Отже, потенційна переплата лише на цьому утеплювачі може становити близько 1,32 млн грн. Непогано «утеплили» не лише поліклініку, а й сам кошторис.

Не менш цікавою виглядає і позиція із металопластиковими вікнами. У кошторисі їх заклали по 4 706,43 грн за м². Загальний обсяг цієї позиції становить 360,774 м², а її вартість у документах перевищує 1,69 млн грн. Тим часом на ринку аналогічне металопластикове вікно коштує близько 3 025 грн за м². Таким чином, кожен квадратний метр вікон у кошторисі дорожчий приблизно на 1 681 грн, або майже на 56% від ринкової вартості. Отже, потенційна переплата лише на цій позиції може сягати близько 606 тисяч гривень.

Схоже, фантазія авторів кошторису не обмежилася лише утеплювачем і вікнами. Черговою «золотою» позицією стали плити підвісної стелі. У документах їх заклали по 620,82 грн за м². Загальний обсяг становить 2 206,04 м², а загальна вартість цієї позиції перевищує 1,36 млн грн. Тепер поглянемо на ринок. Аналогічна плита коштує близько 387,64 грн за м². Таким чином, кожен квадратний метр стелі у кошторисі дорожчий приблизно на 233 грн, або майже на 60% від ринкової ціни. Отже, потенційна переплата лише на плитах підвісної стелі може сягати близько 514 тисяч гривень.

Не відстають у кошторисі й касети для підвісної стелі. У документах їх заклали по 980,89 грн за м². Загальний обсяг цієї позиції становить 1 382,97 м², а загальна сума перевищує 1,35 млн грн. Тепер звернемося до ринку. Аналогічна металева касета для підвісної стелі коштує близько 342,59 грн за м². Таким чином, кожен квадратний метр стельових касет у кошторисі дорожчий приблизно на 638 грн, або майже на 186% від ринкової вартості. Отже, потенційна переплата лише на металевих касетах для підвісної стелі може сягати близько 883 тисяч гривень.

Не менш «вражаючою» виглядає і позиція із фасадною штукатуркою. У кошторисі її заклали по 121,48 грн за кг. Загальний обсяг цієї позиції становить 8 593,84 кг, а її загальна вартість у документах перевищує 1,04 млн грн. Тим часом на ринку аналогічна мінеральна штукатурка коштує близько 24,73 грн за кг. Таким чином, кожен кілограм штукатурки у кошторисі дорожчий приблизно на 96,75 грн, або майже на 391% від ринкової вартості. Іншими словами, ціну матеріалу примудрилися розігнати майже у п’ять разів. Отже, потенційна переплата лише на фасадній штукатурці може сягати близько 831 тисячі гривень.

Ще однією позицією, де кошторисники явно не економили, стала акрилова фарба. У документах її заклали по 268,10 грн за літр. Загальний обсяг становить 4 200,2 літра, а загальна вартість цієї позиції перевищує 1,12 млн грн. Тепер звернемося до ринку. Аналогічна фарба коштує близько 183,33 грн за літр. Таким чином, кожен літр фарби у кошторисі дорожчий приблизно на 84,77 грн, або майже на 46% від ринкової вартості. Отже, потенційна переплата лише на акриловій фарбі може сягати близько 356 тисяч гривень.

Майже 250 мільйонів гривень на ремонт поліклініки. Компанія зі згадкою у матеріалах ВАКС. І потенційна переплата лише на шести проаналізованих позиціях, яка може перевищити 4,5 млн грн. Чи не забагато тривожних сигналів для одного тендеру?

Звісно, остаточні висновки мають робити правоохоронні та контролюючі органи. Проте виникає цілком логічне запитання: чи справді міжнародні партнери та українські платники податків виділяють кошти на відновлення медичних закладів для того, щоб окремі будівельні матеріали раптом ставали «золотими»? І чи достатньо ретельно замовник перевіряє не лише цінники у кошторисі, а й репутацію компаній, яким готовий довірити сотні мільйонів гривень?

Читайте також: Освітній довгобуд-рекордсмен: будівництво школи в Горі подорожчало на понад 600 млн грн

Фото: «Київщина 24/7».

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.