У 2011 році, будучи мером Вінниці, я отримав Лицарський хрест Ордена Заслуг Республіки Польща за розвиток регіональної співпраці з польськими містами.

Ця нагорода для мене особиста. Саме тому рішення повернути її – теж особисте.

Я повертаю орден на знак солідарності з Україною та Президентом Зеленським.

Не з образою на польський народ, а з глибокою повагою до нього та вдячністю за всі роки підтримки, за мільйони поляків, які відкрили серця і домівки для наших людей після 24 лютого.

Кожен народ має право на свою історію та своїх героїв. Це право священне – і для України, і для Польщі. Ми можемо дивитись на минуле по-різному і це нормально між сусідами з такою глибокою і складною спільною долею. Але минуле не може бути дорожчим за спільне майбутнє.

Є те, що не підлягає дискусії: сьогодні точиться війна. Справжній ворог – росія. І поки ця війна триває – суперечки про минуле ми не можемо собі дозволити. Саме цього і прагне москва: щоб Варшава і Київ дивились не вперед, а назад.
Вінстон Черчилль колись сказав: «Якщо ви сваритесь з минулим, ви втратите майбутнє».

Україна і Польща – стратегічні союзники. Не тому, що так записано в деклараціях. Тому що наша безпека, наша свобода, наше місце в Європі – нероздільні.

Мій орден повертається. Але моя повага до польського народу – залишається.
_________________
W 2011 roku, będąc prezydentem Winnicy, otrzymałem Krzyż Kawalerski Orderu Zasługi Rzeczypospolitej Polskiej za rozwój współpracy regionalnej z polskimi miastami.

To odznaczenie ma dla mnie osobiste znaczenie. Dlatego decyzja o jego zwrocie jest również osobista.

Zwracam order jako wyraz solidarności z Ukrainą i Prezydentem Zełenskim. Nie z urazy do narodu polskiego, lecz z głębokim szacunkiem dla niego i wdzięcznością za wszystkie lata wsparcia, za miliony Polaków, którzy otworzyli swoje serca i domy dla naszych ludzi po 24 lutego.

Każdy naród ma prawo do swojej historii i swoich bohaterów. To prawo jest święte – zarówno dla Ukrainy, jak i dla Polski. Możemy inaczej patrzeć na przeszłość i jest to normalne między sąsiadami, których łączy tak głęboki i skomplikowany wspólny los. Ale przeszłość nie może być ważniejsza od wspólnej przyszłości.

Jest coś, co nie podlega dyskusji: dziś trwa wojna. Prawdziwym wrogiem jest rosja. I dopóki ta wojna trwa – nie możemy pozwolić sobie na spory o przeszłość. Tego właśnie chce moskwa: żeby Warszawa i Kijów patrzyły nie do przodu, lecz wstecz.

Winston Churchill powiedział kiedyś: „Jeśli będziecie kłócić się z przeszłością, stracicie przyszłość”.
Ukraina i Polska są strategicznymi sojusznikami. Nie dlatego, że zapisano to w deklaracjach. Dlatego, że nasze bezpieczeństwo, nasza wolność, nasze miejsce w Europie – są nierozdzielne.

Mój order wraca. Ale mój szacunek dla narodu polskiego – pozostaje.