У 2019 році виборці 97-го округу, до якого входять Бровари, Березань, частина Броварського та Баришівського районів, віддали понад 37% голосів за Миколу Галушка. Від нового обличчя у Верховній Раді традиційно чекали багато: захисту інтересів округу, прозорості та обіцяних «нових підходів» до політики.

За сім років народний обранець пройшов шлях від мажоритарника до голови підкомітету з питань охоронної і детективної діяльності.

Однак його прізвище значно частіше з’являлося не поруч із великими перемогами для Київщини, а в зовсім іншому контексті: претензії антикорупційних органів, резонансний конфлікт із патрульними та розслідування про елітний автопарк родини.

Редакція «Київщини 24/7» у новій рубриці «Час нагадати» проаналізувала відкриті дані Верховної Ради, офіційні реєстри, матеріали українських медіа та аналітичних ресурсів, щоб скласти об’єктивну картину депутатської діяльності Миколи Галушка.

Особливості комунікації: «примарна» приймальня та плутанина у назвах вулиць

З комунікацією з власним округом у Миколи Галушка все доволі стримано. У соцмережах нардеп не надто активний, а про його повсякденну роботу з виборцями публічно відомо небагато, що створює певний комунікаційний вакуум як для мешканців округу, так і для українців в цілому (попри публічне зобов’язання у передвиборчій програмі регулярно звітувати перед народом).

Один із показових епізодів стався у грудні 2023 року, коли Галушко завітав на засідання бюджетної комісії у Броварах. Як писала «Трибуна-Бровари», нардеп пояснив свій візит просто – прийшов «послухати». Тоді ж у розмові з журналістами він повідомив, що через воєнний стан приймає громадян за попереднім записом.

Щоправда, під час тієї ж розмови виникла цікава деталь. Називаючи адресу своєї приймальні, Галушко вжив стару назву вулиці, Короленка, хоча на той момент її вже перейменували на вулицю Чорних Запорожців.

Та ще цікавіша історія виникла з іншою громадською приймальнею депутата. У квітні 2023 року журналісти звернули увагу, що вона розташована поруч із сесійною залою Броварської міськради. Водночас медійники, які, за їхніми словами, майже щодня бували у цій будівлі, стверджували: ані самого Галушка, ані його помічників у приймальні вони жодного разу не бачили.

Ця дистанція контрастує з його політичними маневрами в кулуарах. Ще у 2020 році Галушко заявив про вихід із партії «Слуга народу», хоча у парламентській фракції залишився. Тодішнє партійне керівництво на Київщині публічно закидало йому переговори з представниками місцевих політичних кіл, зокрема з мером Броварів. Так мажоритарник досить швидко опинився по різні боки політичних барикад із силою, від якої потрапив до парламенту.

Крім того, у 2020 році поліція зареєструвала кримінальне провадження відносно мера Броварів Ігоря Сапожка та двох депутатів, серед яких Микола Галушко – їх підозрювали у перешкоджанні роботи Броварський територіальної виборчої комісії (ТВК) та погрозам її членам.

Парламентська статистика та оцінка аналітиків

Якщо звернутися до сухої статистики Верховної Ради, цифри виглядають доволі масивно: станом на 8 вересня 2026 року політик виступив суб’єктом права законодавчої ініціативи у 132 проєктах. З них 20 стали чинними актами. Втім, як свідчать дані, у значній частині випадків він був лише одним із багатьох співавторів загальнонаціональних ініціатив.

А от профільні аналітики малюють дещо іншу картину ефективності.

За даними порталу «Слово і діло», із 38 зафіксованих обіцянок депутата виконаними вважаються лише 7. Рівень відповідальності оцінено лише у 18%.

Серед провалених зобов’язань, за даними порталу, фігурують обіцянки бути присутнім на всіх пленарних засіданнях та ухвалити новий закон про землю. Решта обіцянок зависла у статусі «в процесі».

Нардеп лише двічі виступав у парламенті: один раз із місця та один з трибуни. Виступи стосувалися проєкту закону про приватну детективну діяльність та внесення змін до постанови Верховної Ради «Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України дев’ятого скликання».

Показовою є й робота з локальними проблемами.

У 2019 році Галушко направив одразу п’ять запитів до різних відомств щодо незаконного видобутку піску з річки Десна Броварського району. А вже у 2021 році видання «Stopcor.org» повідомляло, що Микола Галушко може бути причетним до «кришування» піщаних нелегалів у тому ж Броварському районі. За даними журналістів, його громадська приймальня була розташована в одній будівлі з офісом фірми «Регіон-2001», техніка якої нібито використовувалася для незаконного видобутку піску.

Різкі слова та відеорезонанс: інцидент із патрульними

Втім, один із найгучніших репутаційних скандалів стався у грудні 2020 року.

«Українська правда» оприлюднила відео, на якому зафіксовано спілкування Миколи Галушка з патрульними поліцейськими у Києві. Правоохоронці зупинили авто Toyota Land Cruiser за перетин подвійної суцільної смуги. На відео чутно, як політик використовує різку лексику, обзиває патрульних та апелює до свого статусу народного депутата, обурюючись самим фактом зупинки автомобіля.

Інцидент викликав гостру реакцію суспільства та офіційний осуд з боку керівництва фракції.

Ситуація виглядала особливо парадоксально з огляду на те, що депутат обіймає керівну посаду у профільному підкомітеті з правоохоронної діяльності. Як з’ясували журналісти з декларації Галушка, зупинений елітний позашляховик офіційно належав матері політика.

Офіційні претензії НАЗК: розбіжності на мільйони та адміністративний протокол

Фінансові звіти депутата також неодноразово ставали предметом офіційних перевірок. У 2021 році Національне агентство з питань запобігання корупції встановило, що у декларації за 2019 рік містилися недостовірні відомості на суму понад 1,45 мільйона гривень.

За даними відомства, у декларації не було інформації про будинок батька площею 277 кв. м, земельні ділянки, майно, пов’язане з донькою, а також понад 943 тисячі гривень виборчого фонду. НАЗК зафіксувало ознаки правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Ще одна скандальна історія була пов’язана з автомобілем Lexus LS 460 вартістю понад 298 тисяч гривень.

НАЗК склало щодо Галушка протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, через несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані після придбання автомобіля та скерувало матеріали до Печерського районного суду Києва.

Автопарк родини під час війни та «Зимова підтримка» у декларації

Стиль життя родини політика вкотре опинився у центрі скандалу у травні 2024 року.

Журналісти-розслідувачі «Hromadske» встановили, що після початку повномасштабного вторгнення батьки мажоритарника стали власниками шести автомобілів, зокрема Mercedes-Benz S 500, Volvo XC90, Lexus NX 300, а також елітного мотоцикла. Медійники оцінили загальну вартість цього автопарку майже у 200 тисяч доларів. Мати депутата у коментарі журналістам підтвердила, що надає автомобілі синові у користування.

Це підтверджується й офіційними документами. У декларації за 2025 рік, поданій навесні 2026-го, Галушко зазначає право безоплатного користування електрокаром матері ZEEKR 001. Його вартість у декларації – 980 тисяч гривень, тоді як, за даними профільних сайтів, ціна аналогічного авто стартує від 1,7 млн грн.

Також у декларації вказана Toyota Land Cruiser Prado 2020 року, яка належить співмешканці депутата. Її задекларована вартість 200 тисяч гривень, тоді як на авторинку ціни на аналогічні автомобілі стартують від 1,6 млн грн.

При цьому, маючи понад 811 тисяч гривень річної депутатської зарплати, обранець офіційно задекларував ще й 3 тисячі гривень державної соціальної допомоги у вигляді «Зимової підтримки».

Питання родинного бізнесу: збіги, які зацікавили

Ще один пласт журналістських питань стосується можливих зв’язків депутатського мандата з родинним бізнесом.

До обрання у Верховну Раду Галушко керував охоронною фірмою «Галід», яка згодом перейшла до його батька. Розслідувачі «Hromadske» виявили цікавий збіг: офіційна депутатська приймальня політика у Броварах була розташована за тією ж адресою, що й офіс сімейної компанії.

Крім того, за даними ЗМІ, навесні 2024 року нардеп почав активно направляти звернення до правоохоронних органів щодо тендерів ДП «Ліси України». Як стверджують журналісти, інтерес депутата був сфокусований на компанії, яка є прямим конкурентом структур, що працюють поруч із родинним бізнесом Галушка.

Офіційно такі дії не є порушенням закону, проте у журналістській спільноті вони викликали широке обговорення щодо можливих ознак конфлікту інтересів та пріоритетів у роботі парламентаря.

Сім років Миколи Галушка у Верховній Раді залишають по собі складне і неоднозначне враження. На перший погляд, він веде активну діяльність: ініціює документи, надсилає запити та керує підкомітетом.

Проте з погляду виборця 97-го округу ситуація виглядає менш оптимістично. Майже повна відсутність комунікації, зокрема у соцмережах, робить його роботу малопомітною для громади. А регулярна поява його прізвища у звітах НАЗК, медійних сюжетах про скандали з поліцією та розслідуваннях щодо коштовних придбань родини під час війни лише посилює дисонанс між статусом «слуги народу» та реальними діями.

Зрештою, оцінку цим 7 рокам ставитимуть не паперові звіти, а виборці, які у 2019 році чекали, що політик стане їхнім голосом.

Читайте також: Нардеп Горбенко скуповує землю у Білій Церкві: після 6,2 млн спливли ще дві ділянки на 4,4 га.

Фото: «Київщина 24/7».

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.