«Хоч вони й дорослі, але все одно хочуть до мами»: історія «Троянди»

Суспільство
Коли бійці кажуть, що було смачно й наче вдома побували, для неї це найкраща подяка. Джерело: 1-ша окрема важка механізована Сіверська бригада.

Світлана з позивним «Троянда» — старший кухар. До війська вона готувала для малечі в дитячому садочку, а тепер щодня дбає про харчування українських захисників.

Історією військовослужбовиці поділилася на своїй Facebook-сторінці 1-ша окрема важка механізована Сіверська бригада.

Жінка жартує, що різниця між роботою в дитсадку та військовій частині не така вже й велика: і маленькі, і дорослі часом бувають примхливими.

Але до кожного можна знайти підхід, особливо якщо вкладати душу у свою справу.

До лав Сіверської бригади «Троянда» долучилася у 2023 році. Відтоді вона постійно вдосконалює свої кулінарні вміння, вигадує нові страви та експериментує з меню. А найбільше радіє, коли побратими повертаються по добавку.

Від SMM до бойових НРК: «Кіцуне» знайшла своє місце в бригаді «Ахіллес»

Від SMM до бойових НРК: «Кіцуне» знайшла своє місце в бригаді «Ахіллес»

Для Світлани нагодувати військового — це не просто приготувати сніданок, обід чи вечерю. Це можливість подарувати людині хоча б кілька хвилин домашнього затишку посеред війни.

Щодня вона піклується про десятки чужих синів і доньок. Водночас найбільше сама мріє про те, щоб частіше бачити власних дітей.

Вони вже дорослі, мають своє життя, але щодня телефонують мамі, підтримують її та чекають удома. Світлана зізнається, що дуже сумує за ними, адже навіть щоденні розмови телефоном не можуть замінити живого спілкування та обіймів.

«Головне — це мої діти, мій стимул життя. Вони мене тільки й підтримують. Дзвонимо одне одному щодня, а бачимося дуже рідко. І це дуже сумно, бо телефонна розмова — то не спілкування. Хоч вони й дорослі, але ж усе одно хочуть до мами», — зізнається жінка.

Війна розлучає не лише закоханих, а й батьків із дітьми. Вона забирає можливість бути поруч, обіймати рідних, бачити їх щодня та розділяти важливі моменти життя.

Два «Шахеди» біля дому стали останньою краплею: історія бойової медикині «Міли»

Два «Шахеди» біля дому стали останньою краплею: історія бойової медикині «Міли»

І скільки б років не було дітям, для мами вони назавжди залишаються дітьми.

Раніше АрміяInform розповідала історію Тетяни, яка сім років стежить за повітряними цілями за пультом РЛС «Малахіт».

Якщо вам цікавий мілітарний контент – підпишіться на телеграм-канал АрміяInform.

Залишити відповідь