Уряд готує зміни до правил бронювання працівників, які передбачають скорочення квот для енергетиків зі 100% до 85%, а для комунальників – із 75% до 60%. Напередодні складного зимового сезону та в умовах постійної загрози російських обстрілів такі рішення можуть обернутися катастрофічними наслідками для систем життєзабезпечення країни. Намір поповнити лави ЗСУ коштом працівників аварійних бригад і фахівців комунальної галузі загрожує паралізувати критичну інфраструктуру – від столиці до найменших громад Київщини. Про це на LIGA.Бізнес розповів CEO інвестиційної групи «Молодість» Антон Мирончук.

Пастка для критичної інфраструктури: які зміни готує уряд

13 жовтня Кабінет Міністрів України ухвалив проєкт змін до порядку бронювання військовозобов’язаних працівників. На остаточне погодження квот і перегляд критеріїв критичності підприємств залишилося зовсім небагато часу – до 20 жовтня. Водночас уже запропоновані зміни викликають серйозне занепокоєння, адже можуть поставити під загрозу стабільну роботу тилової інфраструктури.

Відповідно до проєкту, для підприємств енергетичної галузі та оборонно-промислового комплексу замість стовідсоткового бронювання планують встановити обмеження на рівні 85% працівників. Ще суттєвішими можуть виявитися наслідки для комунального сектору. Підприємствам, які забезпечують тепло-, водопостачання та вивезення побутових відходів, пропонують зменшити граничну частку заброньованих співробітників із 75% до 60%.

Мотиви державних органів зрозумілі: українська армія потребує поповнення особового складу. Однак вилучення досвідчених спеціалістів із підприємств критичної інфраструктури безпосередньо перед зимою створює ризики, наслідки яких можуть виявитися катастрофічними.

Хронічний кадровий голод: проблему, яка існувала роками, загострила війна

Щоб оцінити масштаби загрози, достатньо звернутися до кадрової ситуації в комунальній галузі. Ще до повномасштабного російського вторгнення дефіцит персоналу на українських комунальних підприємствах, за наведеними оцінками, сягав 45-50%. Електрики, слюсарі, інженери та зварювальники роками залишалися дефіцитними спеціалістами через невисокі зарплати та хронічне недофінансування галузі.

Після початку повномасштабної війни кадрова криза лише поглибилася. Заморожені тарифи, обмежені фінансові можливості підприємств і загальна нестабільність призвели до значного відтоку працівників із водоканалів та тепломереж. Частина спеціалістів виїхала за кордон, інші долучилися до лав Збройних сил України ще на початку вторгнення. Нині значна частина тих, хто продовжує забезпечувати роботу енергетичного та комунального господарства, – люди передпенсійного і пенсійного віку.

Коли два роки тому підприємствам тепло- та водопостачання дозволили бронювати до 75% персоналу, це допомогло хоча б частково стабілізувати ситуацію. Водночас навіть за таких умов нестача кваліфікованих кадрів залишалася гострою проблемою. Тепер уряд пропонує знизити цей показник до 60%. І тут виникає цілком закономірне запитання: хто ремонтуватиме пошкоджені мережі та ліквідовуватиме аварії після наступних російських атак?

Удар по Києву та Київщині: загроза зневоднення, відключень світла і комунального колапсу

Столичний регіон наочно демонструє, наскільки вразливою залишається критична інфраструктура, яка й без того працює на межі можливостей. Київ та навколишні громади, зокрема Софіївська Борщагівка, Вишгород, Вишневе й Козин, уже неодноразово відчували наслідки нестачі працівників комунальної сфери.

Мешканці передмість стикалися з випадками, коли через брак аварійних бригад усунення пошкоджень водопроводів або відновлення електропостачання тривало по кілька днів. Якщо тепер водоканали й теплопостачальні підприємства будуть змушені скоротити кількість заброньованих працівників, навіть звичайна комунальна аварія під час сильних морозів може перерости в масштабну локальну кризу.

Особливо небезпечною така перспектива виглядає на тлі постійної загрози масованих ракетних і дронових ударів Росії по українській енергетиці. Системи тепло- та водопостачання Києва і прилеглих населених пунктів тісно взаємопов’язані. Якщо після чергового обстрілу бракуватиме фахівців, здатних оперативно перепідключити насосні станції, усунути повітряні пробки в мережах або відремонтувати пошкоджене трансформаторне обладнання, без води й опалення можуть залишитися цілі житлові квартали.

За таких обставин навіть порівняно незначне пошкодження інфраструктури здатне спричинити тривалі перебої з комунальними послугами. А під час зимових морозів затримка з відновленням теплопостачання становитиме вже безпосередню загрозу для мешканців.

Бронювання за реальною функцією, а не формальним статусом підприємства

Одна з головних проблем запропонованого підходу полягає в тому, що можливість бронювання залежить передусім від юридичного статусу підприємства, а не від того, наскільки критичною є робота конкретного спеціаліста для забезпечення життєдіяльності населеного пункту.

У кожному водоканалі чи енергетичній компанії працюють як представники адміністративного апарату, так і фахівці, які безпосередньо обслуговують обладнання, ремонтують мережі та забезпечують безперервну роботу систем. Саме від останніх залежить, чи матиме місто світло, воду й опалення в умовах надзвичайних ситуацій.

Коли для всього підприємства встановлюють єдину квоту бронювання на рівні 60% або 85%, під загрозою втрати відстрочки можуть опинитися й ті спеціалісти, які перебувають на військовому обліку в ТЦК та водночас становлять основу аварійно-відновлювальних бригад. Замінити таких працівників швидко практично неможливо, адже для виконання їхніх обов’язків потрібні відповідна кваліфікація, досвід і знання конкретних інженерних систем.

Держава має враховувати, що стабільна робота тилової інфраструктури та забезпечення населення базовими комунальними послугами безпосередньо пов’язані з національною безпекою. Якщо в будинках, лікарнях, школах і на підприємствах не буде електроенергії, води та опалення, нормальна робота економіки опиниться під серйозною загрозою.

Як уникнути кризи: рішення, які ще може ухвалити уряд

До остаточного затвердження змін у Кабінету Міністрів залишається кілька днів. Цей час необхідно використати для перегляду запропонованого підходу. Замість автоматичного скорочення квот варто зосередитися на рішеннях, які дозволять зберегти ключових спеціалістів на підприємствах критичної інфраструктури.

• Зберегти 100% бронювання для критично важливого робітничого персоналу. Працівники, які безпосередньо забезпечують виробничі та ремонтні процеси в енергетиці й житлово-комунальному господарстві, повинні мати гарантовану можливість бронювання. Йдеться насамперед про електриків, зварювальників, машиністів насосних станцій, слюсарів аварійно-відновлювальних робіт та інших спеціалістів, без яких неможливо підтримувати роботу інженерних мереж.
• Переглянути залежність бронювання від військово-облікових спеціальностей. Під час ухвалення рішень необхідно враховувати реальні функції працівника на підприємстві. Якщо спеціаліст відповідає за критично важливу ділянку роботи, від якої залежить життєзабезпечення громади, має діяти чіткий і зрозумілий механізм його бронювання. Відповідні процедури та повноваження уповноважених органів потрібно належним чином врегулювати.
• Долучити профільні асоціації та органи місцевого самоврядування до формування списків. Саме керівники місцевих водоканалів, теплокомуненерго та інших комунальних підприємств найкраще розуміють реальний стан кадрового забезпечення. Вони знають, яких спеціалістів бракує вже зараз і втрата яких працівників може зупинити роботу цілих об’єктів критичної інфраструктури.

Зима 2026-2027 років може стати ще одним серйозним випробуванням для України. В умовах постійних російських атак, зношених інженерних мереж і багаторічного дефіциту спеціалістів додаткове скорочення квот на бронювання здатне лише поглибити кризу.

Поповнення лав Збройних сил України залишається критично важливим завданням, однак мобілізаційні рішення мають враховувати й потреби тилу. Адже втрата фахівців, які забезпечують роботу енергетики, тепломереж і водоканалів, може поставити під загрозу життєдіяльність цілих міст.

Тому уряду варто переглянути запропоновані обмеження та зберегти можливість повного бронювання для працівників, від яких безпосередньо залежить стабільна робота критичної інфраструктури. Інакше прагнення збільшити мобілізаційний ресурс може обернутися серйозними проблемами для тилу саме тоді, коли країна найбільше потребуватиме тепла, води та світла.

Читайте також: На Київщині укриття стають новим стандартом новобудов: що змінюється для забудовників і покупців

Фото: «Київщина 24/7».

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.