Під час чергового обстрілу столиці постраждала унікальна пам’ятка архітектури на сучасному бульварі Тараса Шевченка, 4 — колишній готель «Санкт-Петербург». Іронія та трагізм долі полягають у тому, що будівля з такою назвою вже вдруге за останнє століття руйнується російською зброєю. Про це повідомиив місцевий активіст Дмитро Перов.

Історик Антон Короб зафіксував наслідки нових ушкоджень та нагадав про глибокий, майже детективний історичний бекграунд цієї локації.

Прибуткову будівлю готелю було споруджено у 1901 році.

• Автори та замовники: Проєкт розробив відомий цивільний інженер Йосип Зекцер, а замовником будівництва виступив київський адвокат Григорій Богров.
• Слід в історії: Саме син замовника, Дмитро Богров, увійшов у світову історію. 1 вересня 1911 року в київському оперному театрі він здійснив смертельний замах на тогочасного голову ради міністрів російської імперії Петра Столипіна.

Нинішні руйнування — це фактичне повторення трагедії 108-річної давнини:

1. Перший погром (1918 рік): У січні 1918 року, всього за 17 років після зведення, готель зазнав перших значних руйнувань. Тоді до Києва підійшли більшовицькі загони Михайла Муравйова, які влаштували жорстокий артилерійський обстріл центру міста. Один із далекобійних снарядів поцілив прямо в будівлю.
2. Другий погром: Історія повторилася, і російська зброя знову нищить архітектурну спадщину Києва.

Мало хто знає, але земельна ділянка під готелем має значно старішу історію. Первісно вона належала відомому представнику польської національної меншини Києва — Людвігу Горецькому, який очолював дерматологічну клініку університету Св. Володимира.

У 1874 році за проєктом архітектора Олександра Шілле у дворі було зведено витончений двоповерховий особняк у стилі історизм. Цей старіший будинок досі схований всередині кварталу, і під час останнього обстрілу він так само зазнав пошкоджень.

Головний фасадний будинок колишнього готелю «Санкт-Петербург» офіційно захищений державою — він має діючий статус пам’ятки архітектури (Наказ Мінкульту від 04.09.23 № 474, охоронний № 3211-Кв). А ось розташована у дворі будівля лікаря Горецького, попри свій поважніший вік, досі не отримала охоронного статусу, що суттєво ускладнює її майбутнє відновлення та ставить збереження під загрозу.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що після російського обстрілу Національна кіностудія імені Олександра Довженка змогла зберегти одну з найцінніших частин своєї спадщини — архів із близько 600 фільмів, значна частина яких досі існує лише на плівці. Сховище кіноплівок розташоване всього за кілька метрів від місця влучання. Вибухова хвиля вибила вікна та двері, однак сама колекція дивом залишилася неушкодженою.

Читайте також: Ракета впала за лічені метри від багатоповерхівки: у Києві вилучили її бойову частину

Фото: Дмитро Перов, ДСНС

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.