В Україні змінюються правила державних закупівель. Верховна Рада ухвалила нову редакцію Закону України «Про публічні закупівлі» (законопроєкт №11520), яка передбачає масштабне оновлення принципів роботи системи Prozorro та змінює підходи до проведення тендерів. Нові норми мають наблизити українське законодавство до європейських стандартів і водночас створити більш справедливі умови для бізнесу.

Як зазначає CEO інвестиційної групи «Молодість» Антон Мирончук у колонці для Liga.Бізнес, закон не лише відкриває шлях до отримання Україною фінансування від Світового банку, а й суттєво змінює правила конкуренції на ринку державних закупівель, обсяг якого становить близько чверті ВВП країни.

Якість замість найдешевшої ціни

Однією з ключових змін стане відхід від принципу, за якого переможцем тендеру фактично автоматично ставала компанія з найнижчою ціновою пропозицією.

Протягом багатьох років саме мінімальна ціна була головним критерієм оцінки. Через це компанії, які інвестували у розвиток технологій, забезпечували якісне обслуговування та надавали тривалі гарантії, нерідко програвали тендери учасникам, які пропонували дешевшу, але менш якісну продукцію.

Новий закон дозволяє враховувати не лише вартість товару чи послуги, а й інші показники, зокрема:

• якість продукції;
• енергоефективність;
• вартість життєвого циклу;
• гарантійне обслуговування;
• сервіс.

До кінця 2027 року діятиме перехідний період. У звичайних відкритих торгах нецінові критерії можуть становити до 30% оцінки, а у складніших процедурах — до 60%.

З’явиться можливість пропонувати альтернативні рішення

Ще одним нововведенням стане можливість подавати альтернативні пропозиції.

Якщо учасник має технологічно сучасніше або більш енергоефективне рішення, ніж те, яке прописане у технічному завданні замовника, він зможе офіційно запропонувати власний варіант.

Очікується, що це дозволить активніше впроваджувати інноваційні технології, які раніше часто не могли брати участь у закупівлях через застарілі вимоги тендерної документації.

Більше шансів для малого та середнього бізнесу

Документ також змінює підхід до формування великих закупівель. Раніше державні установи нерідко об’єднували потреби всієї країни в один великий тендер. Через це брати участь могли лише великі компанії або посередники, тоді як місцевий бізнес фактично залишався осторонь.

Новий закон стимулює замовників розділяти масштабні закупівлі на окремі лоти. Це має дати можливість невеликим підприємствам напряму брати участь у тендерах у своїх регіонах без необхідності працювати через великих посередників.

Менше бюрократії для постачальників

Суттєві зміни передбачені й для компаній, які постачають стандартизовану продукцію — паливо, будівельні матеріали, продукти харчування, канцелярські товари тощо. Законом модернізуються рамкові угоди та запроваджуються повноцінні динамічні системи закупівель за європейською моделлю.

Йдеться про довгострокові відкриті електронні майданчики, до яких підприємства зможуть приєднуватися у будь-який момент протягом одного-чотирьох років. Після підтвердження своєї відповідності вимогам компанії зможуть брати участь у швидких закупівлях без повторного подання великої кількості однакових документів.

Для закупівель товарів вартістю від 50 до 400 тисяч гривень обов’язковими стануть електронні каталоги.

Контракти дозволять коригувати через інфляцію

Однією з найбільш очікуваних змін для бізнесу стало оновлення правил зміни ціни у договорах. Попередня норма дозволяла підвищувати ціну лише в межах 10% і не частіше одного разу на 90 днів, що в умовах воєнної економіки та значної інфляції часто призводило до збиткових контрактів.

Тепер закон дозволяє коригувати вартість продукції відповідно до об’єктивних ринкових факторів, серед яких:

• індекс інфляції;
• валютний курс;
• біржові котирування;
• зміна тарифів на електроенергію.

Під час дев’ятимісячного перехідного періоду діятиме компромісний механізм: ціну за одиницю товару можна буде підвищувати пропорційно ринку, але не більше ніж на 10% за один раз. Водночас кількість таких змін не обмежуватиметься, якщо загальна сума договору залишатиметься незмінною.

Посилення контролю за локалізацією виробництва

Новий закон також змінює правила локалізації виробництва. Поріг застосування відповідних вимог збільшується з 200 тисяч гривень до 1 мільйона гривень, що має спростити проведення невеликих закупівель.

Одночасно посилюється контроль за великими тендерами. Країною походження товару вважатиметься місце його фактичного виробництва, а розрахунок локалізації здійснюватиметься на основі виробничої собівартості.

Вимоги локалізації поширюються також на низку товарів для потреб Сил оборони, серед яких бронежилети, захисні шоломи та обладнання для розмінування. За достовірністю поданих даних стежитиме Державна аудиторська служба.

За неправдиву інформацію передбачено санкції:

• виключення виробника з відповідного реєстру;
• штраф для постачальника у розмірі 15% від вартості договору;
• адміністративну відповідальність для замовника.

Нові можливості для консалтингу та змінений порядок оскарження

Закон також дозволяє державним установам офіційно залучати зовнішніх спеціалістів для організації закупівель за цивільно-правовими договорами. Очікується, що це сприятиме розвитку ринку закупівельного та юридичного консалтингу, а також підвищить якість проведення тендерів.

Крім того, оновлюється процедура оскарження в Антимонопольному комітеті України. Бізнес отримає можливість окремо оскаржувати дискримінаційні умови ще до початку торгів, а також ефективніше захищати свої права під час кваліфікації учасників.

Коли запрацюють нові правила

Попри ухвалення закону, нові механізми не почнуть діяти одразу.

Документ набуде чинності через дев’ять місяців після підписання Президентом. За цей час Кабінет Міністрів має розробити необхідні підзаконні акти, а команда Prozorro — реалізувати всі технічні зміни у системі.

Очікується, що після запуску нових правил державні закупівлі поступово перейдуть до моделі, у якій ключову роль відіграватимуть не лише ціна, а й якість товарів, репутація постачальників та ефективність використання бюджетних коштів.

Читайте також: «Податок на OLX» і кінець тіньової оренди: що зміниться для власників квартир уже з 2027 року

Фото: «Київщина 24/7».

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.