Столицю накрила чергова хвиля кримінальних проваджень, спрямованих проти найближчого оточення Віталія Кличка. Офіційну підозру вже вручили очільниці ключового земельного департаменту КМДА Валентині Пелих. Під прицілом правоохоронців опинилися й інші знакові посадовці мерії, які контролюють найбільш грошовиті та потенційно корупційні сфери: транспорт, ЖКГ, інформатизацію та благоустрій водойм. Про це повідомляє Інформатор.

Удар по фінансових потоках і мовчання мерії

Найбільше дивує повна відсутність публічної реакції з боку київської влади. Якщо раніше представники «столичного клану» активно заявляли про «політичний тиск», а на їхній захист ставала Асоціація міст України (яку очолює сам Кличко), то зараз на Хрещатику панує тиша. Водночас градус напруги сягнув максимуму.

Схоже, мер Києва не зміг досягти компромісу з Банковою, але й ресурсів для відкритого протистояння у нього немає. Як наслідок, Кличко ризикує повністю втратити контроль над фінансовими потоками міста та реальною владою, що ставить під удар його подальше політичне майбутнє.

Хто потрапив під приціл силовиків?

Окрім Валентини Пелих, фігурантами справ стали:

• Колишній директор департаменту транспорту Руслан Кандибор;
• Керівник КП «Київшляхміст» Богдан Кобернюк;
• Ексголова КП «Плесо» В’ячеслав Савицький;
• Посадовці КП «Київтелесервіс» та КП «Інформатика».

І це далеко не повний перелік. Слідчі дії ведуться також щодо керівництва «Київтеплоенерго», «Київводоканалу», «Київпастрансу» та навіть Муніципальної ритуальної служби.

Особливо показовим є вручення підозри очільнику фіндепартаменту КМДА Володимиру Репіку. Це головний розпорядник столичного бюджету, так званий «казначей» мерії та один із найвпливовіших чиновників міста. Силовики б’ють по всіх напрямках, що генерують прибутки, розпочавши безпосередньо з людини, яка тримає ключі від міської скарбниці.

Боротьба з корупцією чи зачистка політичного поля?

Масштаб кримінального серіалу змушує замислитися про політичне підґрунтя. Кількість справ проти київських посадовців вражає: з 2019 року до початку 2025-го було відкрито понад 1400 проваджень проти чиновників КМДА та комунальників, проте лише два з них завершилися реальними вироками суду.

Навесні 2026 року розпочався новий, значно жорсткіший етап цього протистояння. Прикметно, що майже всі підозрювані продовжують працювати. Нікому з них не обрали запобіжний захід у вигляді арешту чи навіть домашнього арешту, який би завадив виконанню обов’язків. Попри те, що йдеться про збитки в «особливо великих розмірах» під час війни, фігуранти справ продовжують підписувати мільярдні контракти, і це, схоже, влаштовує як мера, так і центральну владу.

Також дивує різноманітність приводів та часовий розмах розслідувань — силовики піднімають пласти від 2018 до 2025 року. Очевидно, що під мікроскоп може потрапити будь-який контракт із державними коштами, але «жертвами пильності» правоохоронців стають саме київські управлінці.

Чотири причини, чому активізація відбулася саме зараз

Джерела в кулуарах київської влади виділяють чотири ключові фактори:

1. Переформатування в Офісі Президента. Банкова оговталася після кадрових змін — відставки Андрія Єрмака та приходу на його посаду Кирила Буданова.
2. Завершення критичного періоду. Минула важка зима з блекаутами, коли силовий тиск на керівництво міста міг спровокувати колапс критичної інфраструктури.
3. Провал плану Ткаченка. Очільник Київської міської військової адміністрації (КМВА) Тимур Ткаченко так і не зміг перехопити реальне управління містом у Кличка. Його вплив обмежився постами в Telegram, тому знадобилися радикальніші інструменти тиску.
4. Медійна завіса. В інформпросторі бракувало гучних корупційних скандалів масштабів «Міндічгейту». Мільярдні справи столичних чиновників ідеально підходять для перемикання уваги суспільства.

Перспективи Кличка: «чернігівський» сценарій або роль статиста

Віталій Кличко опинився за крок до втрати реального впливу. Важко навіть уявити обсяг інформації, яку силовики отримують під час допитів керівників департаментів, і в якому саме статусі у цих справах згадується сам колишній чемпіон світу з боксу. Як альтернатива повному розгрому для Києва вимальовується «південно-східний» сценарій. У великих містах неподалік лінії фронту місцеві військові адміністрації вже давно перебрали на себе всі фінансові важелі. Депутати там фактично перетворилися на статистів, які лише голосують за вказівкою «старших товаришів» з ОВА.

У Києві таким «старшим товаришем» може стати КМВА, але, ймовірно, вже з новим очільником. Столицею ширяться чутки про швидку відставку Тимура Ткаченка, про що нещодавно заявляв нардеп Олексій Гончаренко. Хоча сам Ткаченко це спростовував, його політична активність, яка бурхливо розпочалася на зламі 2024–2025 років, помітно згасла, і зараз він виконує скоріше номінальну роль.

Ці розмови виникли не на порожньому місці, адже ще в січні 2026 року з’явилися перші інсайди про те, що міському голові готують підозру за «чернігівським сценарієм» із подальшим відстороненням від посади та передачею влади прямому ставленику КМВА. Головним звинуваченням тоді називали провал підготовки критичної інфраструктури до ворожих обстрілів. Останнє велике відкрите загострення між Кличком та Ткаченком відбулося у жовтні 2025 року саме через пошкодження енергооб’єктів під час атак. Тоді дискусія звелася до пошуку винного, а саме чи це виключно провина столичної влади, чи відповідальність лежить також на Кабміні та командуванні ЗСУ. Відтоді цей конфлікт остаточно перейшов у площину прихованих взаємних шпильок навколо грошей на відбудову.

Читайте також: 30 грн за проїзд і падіння попиту: Київ ризикує втратити 25% пасажирів транспорту

Фото: Київщина 24/7

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.