Країна під матрацом: чому українці довіряють готівці більше, ніж банкам — і як це гальмує економіку

Політика
Українці залишаються однією з найбільш «готівкових» націй Європи, а обсяг коштів, які громадяни зберігають поза банківською системою, може суттєво перевищувати розмір банківських депозитів.

22 Чер, 08:58

Українці залишаються однією з найбільш «готівкових» націй Європи, а обсяг коштів, які громадяни зберігають поза банківською системою, може суттєво перевищувати розмір банківських депозитів. Про це повідомив Філіп Пронін, Голова Державної служби фінансового моніторингу України, на ресурсі «Українські новини».

За його словами, готівка є не лише фінансовим інструментом, а й своєрідним індикатором рівня довіри населення до державних інституцій, банківської системи та економічних перспектив країни.

Пронін зазначив, що схильність українців зберігати кошти готівкою має історичні причини. На це вплинули знецінення заощаджень після розпаду СРСР, банківські кризи, девальвації, валютні обмеження, а також війна.

Водночас значна частина готівкових заощаджень має легальне походження. Йдеться про офіційні доходи, підприємницьку діяльність, продаж майна, спадщину, банківські вклади, зняті готівкою, а також перекази від українців, які працюють за кордоном.

Разом із тим великі обсяги готівки можуть свідчити і про високий рівень тінізації економіки, виплату зарплат «у конвертах» та використання схем мінімізації податкового навантаження.

За даними Національного банку України, станом на 1 січня 2026 року обсяг готівки поза банками становив 926,3 млрд грн, а загальна грошова маса — близько 4,02 трлн грн. Таким чином, частка гривневої готівки сягнула приблизно 23%. Для порівняння, у більшості розвинених країн цей показник перебуває в межах 5–15%.

На думку очільника Держфінмоніторингу, високий рівень готівкових заощаджень формує замкнене коло: низька довіра до інституцій спонукає людей тримати гроші поза банками, що зменшує можливості для кредитування та інвестицій, стримує економічне зростання і не сприяє підвищенню довіри.

Водночас він наголосив, що вирішення проблеми не полягає у посиленні контролю за готівковими операціями. Натомість держава має створити умови, за яких громадяни самостійно захочуть залучати свої заощадження до фінансової системи.

Серед таких умов Пронін назвав прогнозовані правила ведення бізнесу, захист права власності, ефективну боротьбу з корупцією, розвиток інвестиційних інструментів та стабільну економічну політику.

Він також підкреслив, що під час війни готівка залишається важливим елементом фінансової стійкості українських родин. Водночас тривале зберігання коштів без інвестування призводить до втрати їхньої купівельної спроможності через інфляцію.

За словами голови Держфінмоніторингу, майбутнє економічне зростання України значною мірою залежить від того, чи вдасться перетворити заощадження громадян на інвестиції, які працюватимуть на розвиток виробництва, створення робочих місць та післявоєнну відбудову країни.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що правоохоронці розслідують можливе привласнення або виведення бюджетних коштів через схему, до якої могли бути причетні посадовці найбільших комунальних підприємств Києва. У кримінальному провадженні фігурують структури, пов’язані з «Київтеплоенерго», «Київводоканалом», «Київпастрансом» та Муніципальною ритуальною службою.

Читайте також: Звідки гроші на елітні авто: топпосадовець КМДА постане перед судом через фейкові мільйони у декларації

Фото: «Київщина 24/7»

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.

Залишити відповідь