Ексклюзив

Люди у формі, сотні мільйонів із бюджету, обшуки, кримінальні провадження та силові конфлікти з тими, кого вони нібито мають захищати. За кілька років Київ і громади області обросли власними «муніципальними вартами», «охоронами» та «центрами безпеки» – структурами зі своїми штатами, автопарками, технікою й дедалі більшими бюджетними апетитами.

«Київщина 24/7» розібрала цю систему по кісточках: від київської «Муніципальної охорони» та майже 279 млн грн завершених закупівель лише за 2025–2026 роки – до цілої мережі варт на Київщині, частина яких уже опинилася в одному кримінальному провадженні щодо фіктивних працевлаштувань чоловіків призовного віку. Хто і навіщо будує ці «кишенькові армії», скільки вони коштують громадам і головне – кого насправді вони охороняють: людей чи владу від людей?

Теремки: охорона міста чи силовий щит рішення влади?

У вересні 2026 року Київ знову побачив картинку, яка для «Муніципальної охорони» вже майже стала окремим жанром. З одного боку – мешканці, які протестують проти робіт у зеленій зоні. З іншого – будівельна техніка, огорожа і люди у формі комунальної структури, яку оплачують ті самі кияни. Локація цього разу – Теремки.

Місто прокладає резервну тепломережу для Теремків-1 і Теремків-2. У КМДА пояснюють: вона потрібна як підстрахування на випадок проблем із ТЕЦ-5 і має посилити стійкість теплопостачання великого житлового масиву. Мешканці натомість виступили проти масштабного втручання у зелену зону, вимагали переглянути маршрут і мінімізувати видалення дерев. Після протестів проєкт коригували, роботи призупиняли, а згодом відновили.

21-22 вересня напруга прорвалася назовні. На місці були поліція та «Муніципальна охорона». Одна з активісток заявила, що під час сутички працівники муніципальної структури травмували їй руку. Поліція почала перевірку. Уже 24 вересня мер Києва Віталій Кличко звернувся до правоохоронців із проханням дати правову оцінку подіям – окремо згадавши дії працівників «Муніципальної охорони». Паралельно Департамент муніципальної безпеки КМДА оголосив службову перевірку.

Після інциденту депутатки Київради Аліна Михайлова та Ксенія Семенова ініціювали розпуск «Муніципальної охорони» на період воєнного стану. Михайлова наголосила, що забезпечення громадського порядку є функцією Національної поліції, і публічно поставила питання, навіщо місту окрема велика силова структура, якщо вона опиняється в центрі конфліктів із самими киянами.

Можна було б ще кілька днів сперечатися тільки про Теремки – про дерева, теплотрасу, штовханину і те, хто першим перейшов межу. Але ми вирішили не розмусолювати одну сутичку, а потягнути за нитку. І дуже швидко Теремки перестали бути окремою історією.

«Це не поліція»: з чого починалася київська охорона

Коли у вересні 2017 року Київрада ухвалювала рішення про створення «Муніципальної охорони», Віталій Кличко переконував громаду, що це аж ніяк не поліція. Міська влада малювала красиву економіку: мовляв, Київ витрачає сотні мільйонів на приватні охоронні компанії, а власне комунальне підприємство дозволить суттєво зекономити. На старт структурі виділили 2,5 мільйони гривень.

Паперовий задум виглядав шляхетно: замість чужих фірм місто створює свою службу, працевлаштовує ветеранів, бере під варту школи, дитсадки та лікарні, ще й заощаджує кошти. Але казкова картинка розсипалася вщент, коли «охоронці майна» перетворилися на силовий кулак мерії для розгону будь-якого спротиву.

Навіть колишній керівник одного з напрямів Антон Колумбет свого часу відверто називав варту «інструментом», прямо визнаючи, що подібні формування в регіонах миттєво стають зброєю в комерційних або політичних війнах.

За вісім років цей «інструмент» перетворився на справжню приватну армію. За бюджетними документами Києва на 2026 рік, штат «Муніципальної охорони» досяг астрономічних 1600 осіб. У внутрішніх документах вказано, що левова частка працівників – це бійці реагування та водії спецтранспорту. Це вже давно не скромна охорона комунальних об’єктів, а найбільша комунальна силова структура столиці.

Від шкіл до парканів: як охорона стала «героєм» міських конфліктів

Для будь-якої структури безпеки немає нічого гіршого, ніж коли її офіційна вивіска кардинально розходиться з реальними діями. На папері «Муніципальна охорона» захищає майно громади, а в реальності – з’являються там, де треба силою продавлювати рішення влади та придушувати протести містян.

Першим гучним дзвіночком захоплення посадових повноважень стала ситуація навколо кінотеатру «Київ» у 2019 році. Влада заявила, що залучає муніципалів для «інвентаризації» приміщення, тоді як орендарі та активісти відверто називали це силовим рейдерським захопленням. Вже тоді під стінами Київради лунали вимоги негайно розформувати цю силову структуру.

У подібних сценаріях не треба шукати складних теорій: схема працює однаково. Спірне рішення чиновників, конфлікт із громадою, брутальний паркан і строкаті силовики у комунальній формі. Влада грає роль «захисників порядку», а люди бачать ручний кишеньковий загін. І що частіше ця картинка повторюється, то менше віри залишається в казки про «захист шкіл і садочків».

Мільйонні збитки: висновки аудиту КМДА

Найжорсткіший документ про київських муніципалів написали не опозиційні депутати і не журналісти. Його підготував Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА.

Аудит охопив 2020-2021 роки та перше півріччя 2022-го. За цей період на діяльність структури з бюджету Києва спрямували сотні мільйонів гривень. Перевірка встановила порушення та недоліки на 13,2 млн грн. Із них 13,16 млн грн аудитори віднесли до неправомірних втрат, ще 58,3 тис. грн – до неефективних та ризикових операцій.

Найбільший шмат зловживань стосувалася виплати зарплат та премій. Керівництво структури безпідставно нараховувало підвищені коефіцієнти до окладів, що призвело до розкрадання понад 11 мільйонів гривень. Паралельно аудитори викрили незаконні матеріальні допомоги, вигадливі надбавки, стимулюючі виплати та повний «бардак» в обліку майна.

Особливо нищівним став висновок про «непрозорий та ризиковий» підхід до розрахунку вартості послуг. Структура, яку створювали задля економії, виявилася звичайною «чорною дірою», яка викачувала з бюджету в рази більше коштів, ніж будь-яка приватна охорона.

Навчання, форма, бодікамери: закупівлі, за якими прийшли слідчі

Фінансовий шлейф тягнеться роками. У травні 2021-го правоохоронці повідомили про підозру колишньому директору столичного КП у справі про закупівлю професійного навчання для 300 охоронників. За версією слідства, підприємство заплатило понад 580 тис. грн приватній компанії, хоча навчання та підвищення кваліфікації не відбулися.

У жовтні того самого року СБУ повідомила вже про іншу історію – закупівлю спецодягу. За даними спецслужби, у 2019-2020 роках посадовці уклали десять договорів із одним постачальником приблизно на 15 млн грн. Експертизи, за інформацією СБУ, встановили завищення вартості та обсягів товару, а збитки міському бюджету оцінили у 4,6 млн грн.

У жовтні того ж року СБУ викрила нову махінацію – закупівлю спецодягу. Протягом 2019-2020 років посадовці уклали десять договорів на закупівлю форми у «свого» постачальника на 15 мільйонів гривень. Експертиза підтвердила колосальне завищення цін та обсягів, а збитки для киян сягнули 4,6 мільйона гривень.

У серпні 2025-го поліція Києва повідомила про підозру працівниці комунальної організації КМДА через закупівлю 200 бодікамер майже за 2 млн грн. За версією слідства, їхні характеристики не відповідали тендерним вимогам і службовим потребам, а збиток громаді становив майже 1,7 млн грн.

Це абсолютний цинізм: нагрудні камери, які мали б фіксувати свавілля та злочини самих муніципалів, виявилися інструментом для банального дерибану грошей.

Черевики майже на 5 мільйонів: обшуки вже у 2026-му

Якщо комусь здавалося, що розкрадання припинилися, то літо 2026 року доказало протилежне. Правоохоронці знову завітали з обшуками до кабінетів силовиків КМДА.

Згідно з ухвалою Подільського районного суду Києва, слідчі розслідують чергову схему із завищенням цін у системі Департаменту муніципальної безпеки. Одним із центральних епізодів став договір 2024 року на закупівлю 400 пар зимового та 1200 пар літнього взуття для «Муніципальної охорони» на суму майже 5 мільйонів гривень.

Ухвала суду розкрила вражаючу націнку: за договором зимова пара коштувала 3900 гривень без ПДВ, а літня – 2170 гривень. Водночас у попередній ланці постачання реальні ціни становили всього 920 гривень за зимове та 1200 гривень за літнє взуття.

31 липня 2026 року під час обшуків вилучили договори, специфікації, комерційні пропозиції, моніторинги цін, платіжні документи та зразки товарів. Суд наклав арешт на вилучені матеріали для збереження доказів.

Навчання. Форма. Бодікамери. Черевики. Це різні епізоди, різні роки і різні версії слідства, але схема залишається незмінною. Замість обіцяної економії кияни отримали нескінченний конвеєр кримінальних справ і збитків.

Майже 280 мільйонів на «муніципальну силу»: що купували у 2025-2026 роках

Кримінальні провадження показують окремі епізоди. Але якщо відкрити повний масив закупівель КО «Муніципальна охорона» за 2025-2026 роки, картина стає значно масштабнішою. За неповні два роки в таблиці – 284 лоти із сумарною очікуваною вартістю близько 347,7 млн грн. Частина закупівель була скасована або не відбулася, частина станом на вересень 2026-го ще тривала. Але 246 лотів уже мали статус завершених – їхня сумарна очікувана вартість становила майже 279 млн грн.

Тобто йдеться вже не просто про зарплати 1600 працівників. «Муніципальна сила» потребує постійного матеріального апетиту: форма, черевики, автомобілі, пальне, КАСКО, ремонти, сигналізації, відеореєстратори, безпілотники, зв’язок, приміщення. І коли все це скласти докупи, образ «звичайної охорони комунальних будівель» починає виглядати дедалі скромніше на тлі реального масштабу закупівель.

Найбільший шмат у масиві – системи охоронної сигналізації. У серпні 2025 року організація оголосила закупівлю 24 549 одиниць обладнання для бездротової охоронної сигналізації з очікуваною вартістю 83,68 млн грн. На торги прийшов один учасник – ТОВ «Секур Інтеграція». У підсумку договір уклали на 73,48 млн грн. І це лише обладнання. У червні того самого року завершили окремий лот на встановлення систем сигналізації з очікуваною вартістю 7,75 млн грн, а в грудні – ще один на 23,08 млн грн. Три великі завершені закупівлі обладнання та встановлення сигналізації разом тягнули більш як на 114 млн грн очікуваної вартості.

Далі – форма. У 2025 році літні та зимові комплекти мали сумарну очікувану вартість понад 10,15 млн грн. Обидва лоти виграв ФОП Євген Мітасов, і в кожному в масиві зафіксовано лише одного учасника. У 2026-му апетит виріс: 10,998 млн грн – літня форма, 8,542 млн грн – зимова, ще 1,383 млн грн – окремий комплект фірмового одягу. Плюс 5,23 млн грн очікуваної вартості закупівлі зимових утеплених та літніх трекінгових черевиків. Усі ці завершені лоти також пройшли з одним учасником. Разом тільки форма й взуття за два роки – понад 36,3 млн грн очікуваної вартості.

Окрема стаття – автопарк. У березні 2025 року «Муніципальна охорона» провела відкриті торги на службові автомобілі спеціалізованого призначення з очікуваною вартістю 13,21 млн грн. У той самий день – ще 2,15 млн грн на легкові автомобілі. У серпні – пікап за 3,89 млн грн. У квітні 2026-го – пасажирський мікроавтобус за 1,89 млн грн. Усі чотири завершені торги мали одного учасника і одного переможця – ТОВ «Арма Моторс Київ». Сумарна очікувана вартість цих чотирьох автомобільних закупівель – понад 21,1 млн грн.

Але купити автівку – це лише початок. У масиві окремо є завершені паливні лоти на сумарну очікувану вартість близько 12,8 млн грн. Страхування транспорту та майна – ще майже 10,9 млн грн. Далі – технічне обслуговування, ремонти, шини, мийки, відеореєстратори. Тобто автопарк «Муніципальної охорони» – це не разова покупка, а окрема постійна бюджетна екосистема.

Ще один великий напрям – власна інфраструктура. У 2025-2026 роках у закупівлях раз по раз з’являється одна адреса: 23-й кілометр Бориспільського шосе. Поточні та капітальні ремонти приміщень, енергозбереження, проєктні роботи. ТОВ «Кепітал Буд Груп» за два роки стало переможцем дев’яти завершених лотів КО із сумарною очікуваною вартістю близько 25,7 млн грн. Найбільші – ремонт будівлі 1Р на 5,74 млн грн у 2025-му та одразу кілька капремонтів будівель 1Л, 2Є, 1Т і 1Ю у березні 2026 року.

У переліку є й те, що ще кілька років тому навряд чи асоціювалося б із комунальними охоронцями: DJI Matrice 4E та 4T, Autel EVO Max 4T, FPV-квадрокоптер, а також ремонт безпілотників. Загальна очікувана вартість завершених закупівель і послуг, де прямо фігурують квадрокоптери, – понад 3,3 млн грн. На тлі війни дрони можуть мати цілком практичне застосування – від обстеження об’єктів до підготовки в системі національного спротиву. Але вони ще раз показують, наскільки далеко сучасна «Муніципальна охорона» відійшла від початкового образу кількох охоронців біля шкіл і лікарень.

Та найбільш промовиста цифра в масиві – навіть не сума закупівель. Це конкуренція. У 2025-2026 роках організація завершила 79 лотів за процедурою відкритих торгів з особливостями. У 55 випадках зафіксовано лише одного унікального учасника. Тобто майже сім із десяти завершених відкритих торгів проходили без боротьби між кількома пропозиціями. На такі одноосібні торги припадало близько 189 млн грн очікуваної вартості – понад три чверті вартості всіх завершених відкритих торгів у масиві.

І тут історія про «приватну армію» отримує ще один вимір. Місто платить за людей у формі. Потім – за форму для цих людей. За черевики. За автомобілі, пальне, страхування й сервіс. За сигналізацію на десятки мільйонів. За відеореєстратори. За ремонти бази. За дрони. Сама структура дедалі більше нагадує не компактну службу охорони, а окрему силову інфраструктуру зі своїм майном, транспортом, технікою та будівельною базою. І все це – коштом киян.

«Ручний силовий ресурс»: комісія, яка так і не запрацювала

Навесні 2025 року голова фракції «Слуга народу» в Київраді Андрій Вітренко спробував створити тимчасову контрольну комісію для перевірки діяльності «Муніципальної охорони». Він вимагав детально вивчити фінанси, закупівлі та використання майна за 2022-2024 роки.

Вітренко прямо називав структуру «ручним силовим ресурсом» КМДА та оприлюднив приголомшливі розрахунки: година роботи муніципала обходилася місту у 182 гривні при ринковій ціні близько 100 гривень. Фінансування структури злетіло з 741 мільйона у 2024 році до 824 мільйонів гривень у 2025 році. Переплата за три роки перевищила мільярд гривень.

Однак 15 травня 2025 року за створення контрольної комісії проголосували лише 27 депутатів. Провалу посприяли ті, хто утримався або проігнорував голосування. Рішення було успішно «злите», а повноцінну перевірку так і не запустили.

Якщо структура працює прозоро й чесно, то чому влада так боїться звичайного депутатського аудиту? Відповідь очевидна, а події на Теремках та нові обшуки у 2026 році це лише підтвердили.

Війна і бронь: київська суперечка, яка на Київщині перетворилася на кримінальне провадження

Після 24 лютого до всіх старих питань додалося найважливіше – мобілізація. Коли країна воює і фронт потребує людей, будь-яка велика тилова структура з фізично підготовленими чоловіками неминуче потрапляє під мікроскоп.

Критики муніципальної охорони, зокрема ветеран Олег Симороз та Андрій Вітренко, публічно порушували тему бронювання працівників і припускали, що робота в такій структурі могла бути «сховищем від фронту» для людей, які прагнуть отримати відстрочку. Київська «Муніципальна охорона» відповідала різко і називала такі твердження маніпулятивними.

Але питання прозорості бронювання нікуди не зникає: скільки працівників заброньовані зараз, за якими посадами, які функції визнані критично необхідними і чи виконує кожна заброньована людина саме ту роботу, заради якої їй дали відстрочку?

У Києві це довго залишалося політичною суперечкою. А от у Київській області влітку 2026 року з’явився документ, який переводить тему з телеефірів у кабінети слідчих.

Київщина: десять структур в одному провадженні

17 липня 2026 року Святошинський районний суд Києва розглядав клопотання прокуратури у кримінальному провадженні №12026110000000367, відкритому 9 квітня 2026 року за ч. 4 ст. 191 КК України. У тексті ухвали слідство перелічує комунальні та муніципальні структури з різних громад Київщини.

За версією слідства, посадові особи низки цих структур могли організувати механізм фіктивного працевлаштування чоловіків призовного віку, щоб створювати підстави для відстрочки від мобілізації, нараховувати їм зарплату з місцевих бюджетів і надалі привласнювати кошти.

У судовому документі названі КП «Бровари-Благоустрій», «Муніципальна варта» Гостомеля, «Калинівська варта», Ірпінська «Муніципальна варта», «Муніципальна безпека» Бучі, «Муніципальний центр безпеки» Великої Димерки, структура безпеки Зазимської громади, «Муніципальна безпека» Вишневого і Боярки та спецпідрозділ «Муніципальна варта» Васильківської громади. Окремо обшук проводили у підрозділі муніципальної варти Пристоличної сільради.

Це не одна варта і не один мер. Це вже географія. І вона охоплює значну частину найближчої до столиці Київщини.

Обшук у Щасливому: слідчих цікавили табелі, зміни і добові наряди

13 липня 2026 року правоохоронці прийшли до підрозділу муніципальної варти Пристоличної сільської ради у Щасливому. Перелік вилученого добре показує, що саме перевіряє слідство.

Журнал виїздів груп муніципальної варти. Акти приймання зміни оперативного чергового. Акти передачі робочого інвентарю. Добові наряди. Журнал посвідчень. Табелі обліку робочого часу. Посадова інструкція охоронника. Перелік працівників. В іншій ухвалі фігурують заяви про прийняття на роботу та кадрові розпорядження.

Тобто слідство буквально звіряє людей на папері з реальними змінами, виїздами і службовою документацією. Це вже зовсім інша вага історії, ніж абстрактне «десь когось забронювали». Найстрашніше питання для жителів цих громад: скільки «мертвих душ» отримували бюджетні кошти під прикриттям муніципальної форми, поки реальні захисники тримали фронт?

Ірпінь: мунварта, «тітушки», суди і побиття військового

Якщо шукати громаду Київщини, де муніципальна варта давно стала окремим політичним явищем, Ірпінь буде серед перших. Замість охорони порядку структура роками фігурувала в гучних скандалах: силове зачищення сесій міськради, побиття активістів, нападки на журналістів, передвиборча агітація за «своїх» кандидатів та постійні судові розбірки.

Кульмінацією свавілля став інцидент 29 липня 2025 року безпосередньо в приміщенні Ірпінської міськради. Муніципали напали на 40-річного військовослужбовця. Бійця з травмами забрала швидка, а поліція порушила кримінальну справу за фактом умисного завдання тілесних ушкоджень.

Але ця історія має глибоке коріння. Ще у 2018 році під час проштовхування скандального Генплану Ірпеня сесійну залу заполонили молодики спортивної статури у формі варти, які силою придушували протести громади. Тоді за ними остаточно закріпилася слава міських «тітушок».

У 2020 році від рук муніципалів постраждав ветеран АТО Олександр Тищенко, якому під час «спілкування» зламали руку та завдали численних травм. Керівництво КП традиційно звинуватило у всьому самого постраждалого. Того ж року варта неодноразово блокувала роботу журналістів, не пускаючи їх на засідання виконкому. Медійникам доводилося прориватися до приміщень за допомогою викликів поліції.

Під час виборів муніципали відкрито займалися агітацією у формі із символікою владної партії та незаконно демонтували наочку опонентів. Суд визнав їхні дії протиправними й зобов’язав повернути майно.

Навіть внутрішні перевірки фіксували численні порушення ліцензійних умов, а у 2024 році депутат міськради через суд змушений був вибивати інформацію про засекречені зарплати та премії керівництва КП. І це при тому, що лише на зарплати цієї структури у 2024 році з бюджету виділили близько 20 мільйонів гривень.

Тож в Ірпені історія муніципальної варти давно вийшла далеко за межі «охорони порядку».

Роздуті бюджети варт Київщини: мільйони на приватні загони

Частина структур, які сьогодні фігурують у судових матеріалах та скандалах, виникла зовсім недавно – деякі вже під час повномасштабної війни. Але бюджети на їхнє утримання рахуються вже мільйонами.

В Ірпені КП «Муніципальна варта» працює з 2016 року. У 2026 році показник використаного публічного бюджету підприємства станом на вересень сягнув 17,2 млн грн. І це та сама структура, навколо якої роками виникали скандали – від конфліктів на сесіях міськради до кримінального провадження після сутички з військовим.

У Бучі КП «Муніципальна безпека» зареєстрували лише у серпні 2024 року. Уже за 2025 рік у відкритій фінансовій звітності – 43 працівники та понад 13 млн грн доходу. У 2026 році через публічні фінанси підприємства пройшло вже 10,8 млн грн.

У Вишневому «Муніципальна безпека» працює з 2021 року. У 2025-му – 76 працівників і понад 26 млн грн доходу. У 2026 році використаний публічний бюджет станом на момент збору даних перевищив 15,2 млн грн, значна частина витрат – зарплати та компенсації.

У Калинівці власну «Варту» створили у 2020 році. Основний вид діяльності – охорона громадського порядку та безпеки. У 2025 році підприємство мало 28 працівників і понад 15 млн грн доходу, а у 2026-му через публічні фінанси пройшло майже 10 млн грн.

У Гостомелі «Муніципальна варта» мала 12 працівників у 2025 році. У 2026-му показник використаного публічного бюджету вже перевищив 4 млн грн. Ще на етапі створення варти у громаді з’являлася петиція за її ліквідацію: автори ставили просте питання – навіщо громаді ще одна силова структура і чи не варто спрямувати гроші на інші потреби.

У Боярці КП «Муніципальна безпека» працює з 2022 року. За фінансовою звітністю, у 2025 році там було 30 працівників. У 2026-му через публічні фінанси підприємства пройшло вже майже 6,9 млн грн, причому значна частина видимих витрат припадала на зарплати та компенсації.

У Великій Димерці назва ще масштабніша – «Муніципальний центр безпеки». Основний вид діяльності – охорона громадського порядку та безпеки, серед додаткових – пожежна служба. У 2026 році через публічні фінанси центру на момент збору даних пройшло понад 13,3 млн грн. А у 2025 році лише закупівлі центру становили понад 7 млн грн.

У Білій Церкві КП «Муніципальна варта» працює з 2017 року. Тут теж не минуло без спротиву: активіст через суд намагався оскаржити саме рішення про створення структури, вважаючи, що комунальному підприємству прописали невластиві правоохоронні функції. Минуло вісім років – «Муніципальна варта» нікуди не зникла. У травні 2025 року міськрада затвердила програму безповоротної фінансової підтримки підприємства на 3,5 млн грн. У серпні депутати окремо ухвалили ще 4,7 млн грн на придбання двох одиниць спеціалізованого автотранспорту, однак згодом це рішення втратило чинність.

Якщо скласти лише доступні на вересень 2026 року показники використаного публічного бюджету семи структур – Ірпеня, Бучі, Вишневого, Калинівки, Гостомеля, Боярки та Великої Димерки – виходить понад 77,6 млн грн. І це ще без Білої Церкви та без витрат, які можуть проходити через інші бюджетні програми або структурні підрозділи. Це колосальні гроші, які замість підтримки ЗСУ чи відбудови житла ідуть на утримання комунальних силовиків.

Кого вони охороняють?

Повернімося на Теремки. Можна довго сперечатися про маршрут теплотраси, кількість дерев, безпеку будівельного майданчика і про те, хто першим почав штовханину. Але для всієї цієї історії важливий інший кадр: мешканець Києва стоїть навпроти людини у формі структури, яку цей мешканець фінансує зі своїх податків.

За спиною муніципала – рішення міської влади. За спиною мешканця – його право не погоджуватися з цим рішенням. І кожного разу комунальна охорона доводить, що служать вони не громаді, а чиновникам, які їх годують.

За вісім років ідея «безпечних вулиць» остаточно перетворилася на мережу кишенькових силових загонів. Сотні мільйонів гривень, роздуті штати, схеми з ухилянтами, обшуки та розгони мирних людей…

Головне питання сьогодні полягає не в назвах. Питання в тому, скільки ще громада терпітиме утримання за власні гроші тих, хто в будь-який момент готовий підняти на неї кийки?

Читайте також: Мільйонер у міськраді: яку несподіванку залишив у декларації секретар Яготина Гончар

Фото: «Київщина 24/7».

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.