Після російських атак у ніч проти 14 жовтня три основні теплоелектроцентралі Києва припинили виробляти електроенергію. Водночас станції продовжують готувати до роботи в режимі теплопостачання. Щоб зменшити ризики взимку, столиця розвиває когенерацію, встановлює резервні електростанції та готує додаткові джерела тепла.

Про це повідомили у виданні «Главред» із посиланням на заяви народного депутата Олексія Кучеренка та міського голови Києва Віталія Кличка.

За словами Кучеренка, під час російських ударів постраждали ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і Дарницька ТЕЦ. Наразі вони не виробляють електроенергію, проте мають забезпечувати місто теплом після запуску в режимі теплопостачання.

Нардеп також звернув увагу на повільний розвиток когенерації в Україні. Ця технологія дає змогу одночасно виробляти електроенергію та тепло. За його словами, ще у 2024 році президент Володимир Зеленський доручав забезпечити до кінця року додатковий 1 ГВт газової генерації.

Київ є одним із найбільших споживачів електроенергії в Україні. За наведеними у матеріалі оцінками, місто споживає 1–1,2 ГВт, а взимку навантаження може збільшуватися до 1,8–2 ГВт.

Опалювальний сезон у Києві розпочався

Із 16 жовтня у столиці почали подавати тепло. Насамперед опалення підключатимуть у лікарнях, школах, дитячих садках та інших закладах соціальної сфери. Для цього керівники установ мають подати відповідні заявки.

Водночас частина будинків у Дніпровському та Дарницькому районах поки не отримає тепла через пошкодження енергетичного об’єкта. Відновлювальні роботи там тривають.

За словами Кличка, більшість запланованих заходів із підготовки до зими вже виконали. Частина робіт завершена на 90% або більше, однак масштабні проєкти потребують додаткового часу.

Які резервні потужності створюють у столиці

Одним із головних напрямків підготовки до можливих перебоїв стала розподілена генерація. Такі установки розміщують ближче до споживачів, що дає змогу забезпечувати електроенергією окремі об’єкти та зменшувати залежність від великих електростанцій.

До кінця 2026 року Київ планує створити 200 МВт когенераційних потужностей. За інформацією, наведеною у матеріалі «Главреда», 57,6 МВт електричної потужності вже передають до загальної енергосистеми України. Обладнання для інших проєктів продовжують постачати та встановлювати.

Окремо місто розвиває резервне електроживлення систем водопостачання. Загалом планують створити 40 МВт таких потужностей. Наразі вже побудували три дизельні електростанції загальною потужністю 16,7 МВт. Завершити решту робіт розраховують до кінця року.

Ще один напрямок — створення резервних джерел тепла. За оцінками, для заміщення потужностей київських ТЕЦ необхідно близько 2,1 ГВт. Місто уклало контракти на постачання обладнання та розпочало роботи на об’єктах сумарною потужністю понад 1000 МВт. Ще 564 МВт потужностей опрацьовує Агентство відновлення.

Ці об’єкти мають стати резервом на випадок пошкодження основних джерел теплопостачання, однак не замінять централізовану систему повністю.

Крім того, Київ збільшує кількість мобільних котелень. Їх можна оперативно доставляти до будівель, які залишилися без опалення через локальні аварії в мережах або несправності котелень.

Таким чином, підготовка столиці до зими передбачає не лише відновлення пошкоджених ТЕЦ, а й створення додаткових джерел електроенергії та тепла. Водночас ефективність цих заходів залежатиме від темпів запуску обладнання, стану інфраструктури та подальших російських атак.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що попри п’ять років повномасштабної війни, кияни досі змушені пристосовувати роботу, навчання дітей і повсякденні справи до повітряних тривог, перебоїв зі світлом, водою та транспортом. Водночас погіршення умов життя взимку може спонукати частину мешканців столиці тимчасово переїхати в інші регіони.

Читайте також: Транспортний колапс у Києві: через повітряну тривогу столицю скували багатокілометрові затори

Фото: «Київщина 24/7»

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.