Київ не скористався доступними кредитними та грантовими програмами Міністерства розвитку громад та територій, хоча інші великі міста, зокрема Харків і Львів, активно подавали заявки на фінансування. Про це заявила ексзаступниця міністра розвитку громад та територій Альона Шкрум в інтерв’ю.

За словами Шкрум, столиця мала можливості залучати міжнародне фінансування, однак не використовувала їх належним чином.

«Харків подавався на все. Львів, пан Садовий, він дуже досвідчений, у нього багато міжнародних ресурсів. У мене є програми, де в топ-10 половина Львова», — розповіла вона.

Ексзаступниця міністра наголосила, що Львів системно працює із доступними програмами та подає заявки на фінансування.

Водночас щодо Києва ситуація, за її словами, була протилежною.

«Київ, знаєте, наскільки програм до мене подався? На жодну», — заявила Шкрум.

Вона вважає, що проблема полягала не у відсутності фінансових можливостей, а в управлінській спроможності міста. Для залучення коштів, пояснила Шкрум, необхідно підготувати якісний проєкт, подати заявку, а надалі супроводжувати його реалізацію.

«Це велика була проблема, ми це бачили, це управлінська проблема», — наголосила вона.

Водночас Шкрум зазначила, що Київ отримував значну міжнародну допомогу в інших напрямках. Зокрема, під час повномасштабної війни столиця отримала генератори від міжнародних партнерів, у тому числі Європейської комісії та Франції.

«Генератори, які ми вибивали від Єврокомісії, які приходили виключно на Київ, бо Київ був у найгіршій ситуації. Генератори, які ми від французів вибивали, і вони теж приходили», — сказала вона.

За її словами, отримання міжнародної допомоги є лише частиною роботи. Після надходження обладнання місто має оперативно його встановлювати та визначати, які об’єкти потребують підтримки насамперед.

«Треба вміти їх ще швидко встановити, треба вміти пріоритезувати. Важко, тому що ми не можемо цю роботу за Київ робити», — підсумувала Шкрум.

Таким чином, ексзаступниця міністра пов’язує недостатнє залучення Києвом доступного фінансування передусім із якістю управлінських процесів та роботою міської влади із міжнародними програмами.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що у Вишневому після російської атаки, що сталася 6 липня, зазнали пошкоджень сім гуртожитків, у яких мешкають 160 родин працівників залізниці. Відразу після обстрілу на місце прибули спеціалісти Укрзалізниці, які вже того ж дня розпочали аварійно-відновлювальні роботи. До ліквідації наслідків також долучилися будівельні бригади компанії з різних регіонів України.

Читайте також: Лікарні Київщини готують до зими: 25 із 34 медзакладів уже повністю автономні

Фото: «Київщина 24/7»

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.