У Києві, схоже, давно сформувався окремий тип «недоторканних» підрядників – компаній, яким пробачають усе. Зірвані строки, кримінальні справи, скандали із сумнівними тендерами, підозри у завищеннях цін – такий багаж для одних став би квитком на вихід із ринку, а для інших чомусь перетворюється на перепустку до нових бюджетних мільйонів.

Черговий приклад – тендер на 58,8 мільйона гривень на капітальний ремонт фасаду ліцею №309 у Дарницькому районі Києва. І поки чиновники вкотре не помічають очевидного, в кошторисі цього «енергоефективного» ремонту вже проступають дуже неенергоефективні цифри: лише на кількох позиціях потенційна переплата може сягати понад 5,6 мільйона гривень. Про те, як у столиці роками «утеплюють» не лише фасади, а й чиїсь кишені – у новому матеріалі рубрики «Вражаюча закупівля».

Коридор для своїх: 58 мільйонів на фасад без реальної конкуренції

У березні Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації оголосило тендер на капітальний ремонт фасаду ліцею №309 на проспекті Петра Григоренка, 21-Б. Йдеться про роботи із заходами з енергозбереження, на які з місцевого бюджету заклали 58,82 млн грн. Історія, здавалося б, звична для столиці: великий підряд, бюджетні мільйони, термінова потреба. Але далі починається те, що вже давно стало тривожною нормою – на настільки великий тендер чомусь не знайшлося жодного охочого, крім одного.

Переможцем без конкуренції стало ТОВ «Інтеграл Буд-Стандарт», яке запропонувало виконати роботи за 57,85 млн грн. Мінус менше мільйона від очікуваної вартості – і жодної боротьби за ціну. Для такого масштабу закупівлі це виглядає не як ринок, а як коридор із завчасно відчиненими дверима для «потрібного» гравця.

Сама компанія зареєстрована 28 березня 2017 року в Бучі. Власником є Тарас Русінов із Бориспільського району Київщини, керівником – Володимир Галинський. Історія Русінова цікава не лише бізнесом. У 2015–2017 роках він працював помічником депутата Київради Олександра Гончарова, який тоді представляв фракцію «Солідарність».

Сам Гончаров і його двоюрідний брат Володимир Гончаров зробили кар’єру в мережі будівельних гіпермаркетів «Епіцентр», а нині обидва є депутатами Київради від партії «УДАР Віталія Кличка». На цьому тлі нова перемога «Інтеграл Буд-Стандарт» у столичному тендері виглядає вже не як проста господарська удача, а як епізод у значно ширшій історії зв’язків, впливів і дивовижної стабільності в освоєнні бюджетних грошей.

За час існування фірма встигла назбирати солідне портфоліо: з 2017 року вона перемогла у 207 закупівлях на загальну суму 1,70 млрд грн. Тобто перед нами не випадковий новачок, а компанія, яка давно й упевнено вбудувалась у систему публічних підрядів. Питання лише в тому, за рахунок чого тримається така впевненість – виключно завдяки діловій репутації чи все ж завдяки зв’язкам, які в окремих кабінетах важать більше за будь-яку конкуренцію.

Зірвав строки, світився у криміналі – і знову лізе в бюджет

Тим паче, що репутація в цього підрядника аж ніяк не стерильна. За даними ГО «Нон-Стоп Україна», «Інтеграл Буд-Стандарт» фігурував у матеріалах про сумнівні закупівлі, пов’язані з об’єктами освітньої інфраструктури, де компанію, зокрема, ловили на ймовірних завищеннях вартості матеріалів.

У своєму розслідуванні щодо будівництва укриття для спеціалізованої школи №181 у Печерському районі активісти описували фірму як одного з ключових виконавців схеми, в якій мільйони, виділені на безпеку дітей, могли перетворюватися на інструмент банального заробітку для наближених підрядників. Ми свідомо не беремося стверджувати те, що мають встановлювати слідчі та суд, але сам факт того, що компанія вже звучала в такому контексті, для нового бюджетного контракту – сигнал більш ніж серйозний.

Ще виразнішим є її старий шлейф із кримінальним присмаком. 2 серпня 2018 року КП «Київкінофільм» уклало з ТОВ «Інтеграл Буд-Стандарт» договір на 71,32 млн грн на капітальний ремонт будівлі кінотеатру «Краків» на Русанівській набережній у Києві. Роботи мали завершити до липня 2019 року, однак далі все пішло за класичним для проблемних бюджетних історій сценарієм: строки зірвані, роботи фактично не ведуться, об’єкт зависає.

У матеріалах кримінальної справи №755/8135/19 прямо зафіксовано, що під час перевірки будмайданчик був зачинений, а роботи не проводилися. Зрештою проєкт довелося завершувати вже з іншим підрядником, а оновлений культурний центр відкрили лише в червні 2023 року – через п’ять років після старту історії, яка мала тривати один.

І саме тут виникає найнеприємніше для міста питання: чому компанія, за якою вже тягнеться шлейф скандалів, провалених строків, кримінальної історії навколо «Кракова» та звинувачень у можливих завищеннях, знову спокійно заходить у великий бюджетний тендер? Чому для підрядника з таким багажем не вмикається жоден запобіжник? Бо якщо після всього цього фірма без конкуренції отримує ще майже 58 мільйонів на київський ліцей, то проблема вже давно не лише в самому підряднику. Проблема – у системі, яка вперто робить вигляд, що нічого не сталося.

Утеплення по-київськи: лише на п’яти позиціях – понад 5,6 мільйона переплати

У кошторисі для утеплення фасаду заклали суміш МВ для приклеювання та захисту плит із мінеральної вати Ceresit CT 190 за ціною 19,96 грн за кг (тут і далі ціни без ПДВ). Загальний обсяг – 105 169,5 кг, а загальна сума цієї позиції становить 2,09 млн грн. Тепер – до реальності. У відкритому продажі клей коштує приблизно 11,77 грн за кг без ПДВ. Тобто в кошторисі цей матеріал «магічно» дорожчає майже на 8,2 грн на кожному кілограмі. У відсотках це – майже +70% до ринку. Різниця – понад 861 тисяча гривень переплати лише на одній позиції.

Ще одна цікава позиція – декоративна штукатурка Ceresit CT 137. На папері її вартість становить 65,12 грн за кг. Загальний обсяг закупівлі – 21 376,66 кг, а загальна сума, закладена в документах, сягає 1,39 млн грн. А тепер – що показує ринок. У відкритому продажі штукатурка продається по близько 21,70 грн за кг. Тобто на папері ця штукатурка дорожчає більш ніж утричі. Різниця становить 43,42 грн на кожному кілограмі, або майже +200% до ринкової вартості. Потенційна переплата може сягати понад 928 тисяч гривень.

Не менш «золотою» виявилась і силікатна фасадна фарба Ceresit CT 54. У документах її вартість зазначена на рівні 378 грн за кг. Обсяг закупівлі – 3 974,4 кг, а загальна сума цієї позиції перевищує 1,5 млн грн. На ринку ж картина зовсім інша. Фарба коштує близько 152,68 грн за кг. Тобто в документах фарба раптом дорожчає майже у 2,5 раза. Різниця – 225,32 грн на кожному кілограмі, або близько +147% до ринку. Потенційна переплата лише на фасадній фарбі може становити понад 895 тисяч гривень.

Ще одна позиція, на якій, схоже, вирішили «заробити», – дюбелі для мінеральної вати з металевим цвяхом 10×260 мм. У документах їхня вартість зазначена на рівні 14 грн за штуку. Загальний обсяг – 56 392 штуки, а сума за цією позицією становить 789,5 тис. грн. На ринку аналогічне кріплення для утеплювача продається по близько 5,80 грн без ПДВ. Тобто в документах звичайний дюбель дорожчає більш ніж удвічі. Різниця становить 8,20 грн на кожній штуці, або приблизно +141% до ринкової вартості. Отже, потенційна переплата лише на дюбелях може становити понад 462 тисячі гривень.

І якщо до цього йшлося про сотні тисяч, то на мінеральній ваті рахунок уже може йти на мільйони. У документах мінеральну вату щільністю 135 кг/м³, товщиною 150 мм заклали по 5 507,5 грн за м³ без ПДВ. Загальний обсяг – 1 120,53 м³, а загальна сума цієї позиції становить понад 6,17 млн грн. На ринку ж мінеральна вата продається приблизно по 3266,67 грн за м³. Тобто у документах утеплювач дорожчає майже в 1,7 раза. Різниця – 2 240,83 грн на кожному кубометрі, або близько +69% до ринку. Потенційна переплата лише на мінеральній ваті може становити понад 2,51 млн грн.

Тобто лише на кількох позиціях потенційна переплата може сягати понад 5,6 мільйона гривень. Ідеться не про весь кошторис. Не про всі матеріали. Не про всі роботи. Лише про окремі позиції, які лежать на поверхні й легко перевіряються через відкритий ринок. Тож якщо на кількох товарах різниця вимірюється мільйонами, то виникає логічне питання: скільки насправді може коштувати цей «енергоефективний» фасад для бюджету Києва? Бо схоже, що утеплюють тут не лише ліцей – а й чиїсь кишені.

Понад 58 мільйонів гривень із бюджету. Підрядник із багаторічним шлейфом скандалів, зривів строків і кримінальних історій. Тендер без конкуренції. І щонайменше 5,6 мільйона гривень потенційної переплати лише на кількох позиціях кошторису, які вдалося перевірити у відкритих джерелах.

То хто в цій історії справді потребує «енергозбереження» – фасад ліцею чи апетити тих, хто складає такі кошториси? Чому на тендер за десятки мільйонів приходить лише один учасник? Чому компанія зі скандальним минулим знову безперешкодно отримує новий контракт? І головне – скільки ще бюджет Києва готовий платити за таке «утеплення»? Поки відповідей немає, платять, як завжди, кияни. Зі своїх податків. За фасади – за ціною золота. За мовчання чиновників – безцінно.

Читайте також: 48 млн на амбулаторію в Данилівці: депутат Фастівської міськради «освоює» бюджет із переплатою 4,3 млн грн

Фото: «Київщина 24/7».

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.