З початком повномасштабної війни мешканці приватного сектору опинилися у специфічних умовах. З одного боку, одно- та двоповерхові будинки мають суттєво меншу тривкість до вибухових хвиль, ніж залізобетонні багатоповерхівки. З іншого — власне подвір’я дає простір для встановлення сучасних інженерних сховищ та модернізації підвалів.

Експерти з безпеки та фахівці ДСНС пояснили, які захисні зони найефективніші в умовах застосування важкої зброї та дронів-камікадзе, а також які ноу-хау використовують українці для захисту своїх осель.

Для власників приватних будинків капітальний погріб (особливо розташований окремо від будинку) є значно безпечнішим за правило двох стін. Проте підхід до безпеки має бути зваженим:

• Окремий погріб на подвір’ї: Найкращий варіант. У разі прямого влучання у житлову будівлю підвал на подвір’ї не завалить уламками стін чи даху, що мінімізує ризик опинитися в пастці;
• Льох під будинком: Залишається ризикованим. Якщо будівля зазнає руйнування, єдиний вихід із підвалу може заблокувати уламками цегли та плит;
• Правило двох стін у приватному секторі: Вимушений крайній захід, який захищає лише від дрібної шрапнелі чи скла з великої відстані. Легкі цегляні чи газоблокові стіни малоповерхових будинків пробиваються важкими боєприпасами й авіабомбами наскрізь.

Аби мінімізувати наслідки ударів, у приватному секторі все частіше застосовують нові технологічні та будівельні рішення:

1. Модульні підземні бункери: Готові герметичні залізобетонні або полімерні (пластикові) капсули монтують безпосередньо в ґрунт на подвір’ї. Вони мають розраховані вентиляційні системи та гідроізоляцію;
2. Антидронові сітки та решітки: Для захисту від дронів-камікадзе типу Shahed над дахами, вікнами та балконами монтують сітки-рабиці або металеві каркаси. Вони змушують БПЛА детонувати ще на підльоті, не даючи йому залетіти всередину приміщення;
3. Броньовані плівки замість скотчу: Замість звичайного проклеювання скотчем на вікна зсередини наклеюють прозору архітектурну бронеплівку (115–300 мікрон). При вибуху скло тріскається, але залишається на плівці й не розлітається смертоносними уламками;
4. Габіони та мішки з піском: Ззовні вздовж стін першого поверху або навколо вікон встановлюють сітчасті клітки з камінням (габіони) чи закладають вікна мішками з піском, що чудово гасить вибухову хвилю.

При облаштуванні сховища рятувальники та експерти радять подбати про комунікації:

• Аварійний вихід: Передбачити підземний тунель-лаз із підвалу на кілька метрів у бік від будинку (у сад чи на город);
• Зв’язок: Прокласти екранований інтернет-кабель (GPON) або вивести виносні антени для мобільного зв’язку;
• Безпечне світло: Використовувати LED-стрічки від павербанків, уникаючи свічок, які швидко випалюють кисень у закритому приміщенні.

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що унаслідок атаки російських безпілотників у Києві постраждали троє людей. Пошкодження зафіксували у шести районах столиці, зокрема внаслідок влучання БпЛА загорілися три приватні будинки, а також зазнали руйнувань два дитячі садки.

Читайте також: Четверо постраждалих і 37 пошкоджених об’єктів: на Київщині ліквідовують наслідки масованої атаки

Фото: ілюстративне

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.