В Україні змінюються президенти, відбуваються революції, а старі політичні партії зникають у небутті. Але для певного кола місцевих чиновників час ніби зупинився. Вони майстерно змінюють партійні кольори, рідко потрапляють у гучні скандали та продовжують тихо обростати матеріальними благами.

Яскравий приклад такої політичної «непотоплюваності» – Володимир Коцюрбій, чинний перший заступник Баришівського селищного голови.

Від посадовця часів «Партії регіонів» до представника «Слуги народу», від згадування у ЗМІ про можливі тіньові побори у дитсадках до історії з блискавичним отриманням майже двох гектарів землі – його кар’єра більше нагадує підручник з політичного виживання.

Як саме чиновнику вдається роками залишатися у владній орбіті – розбираємося у новому матеріалі рубрики  «Політика без фільтрів».

Життя після «Майдану»: нові партії та старі звички

Після Революції гідності багато посадовців часів «Партії регіонів» стрімко втратили вплив і посади, але тільки не Володимир Коцюрбій. Йому вдалося не просто втриматися в системі – а й спокійно адаптуватися до нових політичних реалій. У 2017-2019 роках він уже очолював управління освіти, молоді та спорту Баришівської райдержадміністрації.

У 2018 році Коцюрбій спробував повернутися у велику місцеву політику, балотуючись на голову новоствореної Баришівської ОТГ як самовисуванець. Ця спроба виявилася невдалою. Після поразки чиновник тимчасово подався у бізнес, ставши директором компанії «Зернопродукт-Агро».

Проте влада кликала назад. На місцевих виборах 2020 року Коцюрбій знову виринає на політичній арені – цього разу вже під новим брендом партії «Слуга народу». І така зміна політичних кольорів, схоже, повністю себе виправдала. Згодом він отримує посаду першого заступника Баришівського селищного голови, фактично зберігши вагомий вплив на управління громадою.

Здатність міняти ідеологію заради збереження крісла стала фірмовою рисою кар’єри Коцюрбія.

За лаштунками декларації: як живе родина топ-посадовця

Фінансовий стан Володимира Коцюрбія, якщо вірити його останній декларації, демонструє майже повну залежність родини від державного бюджету.

Близько 1,5 млн гривень сукупного річного доходу сім’ї, і більш як 90% цієї суми – це офіційна зарплата самого чиновника. У середньому Коцюрбій отримує близько 110 000 гривень на місяць.

Фінансову «підтримку» родині забезпечує і дружина посадовця – пенсіонерка Світлана Коцюрбій. За рік вона отримала 123 907 гривень пенсії (це не «мінімалка», приблизно 10 300 гривень на місяць). Але на цьому бюджетні надходження не закінчуються.

Дані декларацій минулих років, зокрема за 2023 свідчать, що родина заступника голови роками практикує збір дрібних бюджетних коштів, попри немалу зарплату Коцюрбія. Поки сам Володимир Коцюрбій отримав 63 968 гривень як «додаткове благо» від благодійного фонду «Янголи Азову», його дружина Світлана методично оформлювала допомогу від держави, починаючи з 2021 року.

Зокрема, за 2023 рік:

• через Управління соцзахисту Броварської РДА вона отримала 3 174 гривні на продукти та оздоровлення;
• ще 2 984 гривні компенсації – за програмами, пов’язаними з ЧАЕС;
• Департамент соцзахисту КОДА додав до сімейного бюджету ще 23 321 гривню соціальних виплат.

Компенсація за продукти харчування, оздоровлення (3 174 грн), а також кешбек (3 028 грн) та субсидія (5 558 грн) оформлювались родиною і у 2025 році.

І тут виникає закономірне запитання. Чи справді родина чиновника з мільйонним доходом та чималими земельними активами настільки гостро потребує кількох тисяч гривень на харчування, щоб систематично отримувати їх із бюджету?

Земельний магнат у тіні дружини: 1,6 гектара в одні руки

Поки пересічні українці роками чекають можливості приватизувати бодай клаптик землі, родина Володимира Коцюрбія демонструє дива оперативності. Більша частка активів чиновника – це земельний банк, оформлений на його дружину. Саме на ту саму дружину, яка паралельно оформлює компенсації на продукти харчування.

Лише за один день, 26 вересня 2008 року, Світлана Коцюрбій стала власницею одразу шести земельних ділянок. Такий «оптовий» успіх може свідчити про масову приватизацію, або про одночасне оформлення кількох паїв у період, коли її чоловік уже мав вагомий вплив у місцевій владі (у 2004-2015 роках Володимир Коцюрбій обіймав посаду селищного голови Баришівки).

Загалом, земельний арсенал родини вражає: площі ділянок коливаються від відносно скромних 1 166 м² до солідних 4 095 м². У сумі це сім ділянок загальною площею 16 281 м², тобто понад 1,6 гектара землі.

І це ще не все. 21 лютого 2019 року у власності дружини з’являється ще одна земельна ділянка, площа якої в декларації з невідомих причин не розкривається. Того ж дня вона оформлює на себе і житловий будинок площею 37,5 м².

Фактично родина заступника голови громади володіє доволі значним земельним масивом на Київщині, який був сформований пакетно і за відносно короткий період.

Що ж до транспорту, то у 2020 році чиновник придбав позашляховик Jeep Compass 2016 року випуску, однак вартість автомобіля у декларації не вказана.

Водночас у документі відсутні будь-які згадки про готівкові заощадження чи банківські депозити. Єдине, що задекларовано, – це наявність відкритих рахунків у «ПриватБанку» у самого посадовця та його дружини.

Понад 670 тисяч гривень поборів: справа «Золотого ключика»

Найгучніший епізод у біографії чиновника – масштабний скандал із системними поборами у баришівському дитсадку «Золотий ключик».

Попри те, що заклад фінансувався з бюджету, з батьків регулярно «вибивали» гроші. Щомісяця – по 100 гривень у так звані фонди, до 400 гривень на ремонти, до 600 гривень перед початком навчального року. До цього додавалися й «натуральні внески» – кілограми продуктів, які батьки змушені були приносити у садок.

За підрахунками журналістів, тіньовий бюджет установи сягав понад 670 тисяч гривень на рік. І тут виникає ключове запитання: хто в той час відповідав за освіту району? Саме Володимир Коцюрбій, який тоді очолював відповідне управління.

Втім сам чиновник відреагував на скандал максимально стримано – фактично зробив вигляд, що нічого не знає, і сховався за формулюванням про «висновки комісії». Жодних серйозних кадрових рішень чи кримінальних наслідків для нього ця історія не мала.

І все ж головне питання так і залишилося без відповіді: як могла роками працювати настільки масштабна система поборів у дитячому садку без відома керівництва освітньої сфери району?

Володимир Коцюрбій – наочний приклад того, чому багато місцевих громад роками тупцюють на місці. Його кар’єра доводить: можна заплющувати очі на схеми з дитячими грошима, легко змінювати політичні погляди на протилежні і залишатися у владі десятиліттями. Для громади ці роки навряд чи стали епохою розвитку, але для самого чиновника вони гарантували стабільне життя за державний кошт.

Поки родина посадовця загадково оформлює гектари землі за один день, сам він продовжує комфортно жити на мільйонну зарплату з кишень платників податків. Верхом цинізму залишається те, що володіючи величезними земельними ділянками та високими доходами, сім’я не соромиться брати з державного бюджету дрібні компенсації на їжу та оздоровлення.

Читайте також: Переяслав у заручниках: як мер В’ячеслав Саулко перетворив місто-музей на епіцентр скандалів.

Фото: «Київщина 24/7».

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.