У Києві роками існує комунальне підприємство, через яке без зайвого шуму прокачують мільярди бюджетних гривень.

Поки киянам розповідають про «дефіцит бюджету», «нестачу коштів» та «важкі часи», через КП «Спецжитлофонд» продовжують проходити колосальні суми на будівництва, житло та реконструкції. І майже кожен великий фінансовий потік навколо підприємства традиційно супроводжується скандалами, кримінальними провадженнями, претензіями аудиторів та питаннями журналістів.

Наприкінці 2024 року Київрада фактично відкрила для КП доступ до ще одного золотого бюджетного потоку – 3 мільярдів гривень на закупівлю понад тисячі квартир. І саме ця історія сьогодні виглядає найбільш показовою для розуміння того, як у столиці працюють багатомільярдні комунальні потоки.

Наша рубрика «Політика без фільтрів» розбиралася, куди роками зникають мільярди киян та чому зміна керівника підприємства більше схожа на зміну «декорацій», ніж на реальну

Три мільярди наосліп: купуємо те, не знаємо що

Наприкінці 2024 року, а саме 21 листопада, Київська міська рада ухвалила безпрецедентне рішення – збільшила статутний капітал КП «Спецжитлофонд» на астрономічну суму у 3 мільярди гривень.

Благородне пояснення для такого рішення знайшлося швидко: йшлося, зокрема, про створення житлового фонду для внутрішньо переміщених осіб, мешканців аварійних будинків та киян, які втратили дах над головою через бойові дії.

Як повідомляло видання «LB», тодішній керівник підприємства Володимир Шарій бадьоро заявляв із трибуни, що місту терміново потрібно понад 1000 квартир.

Варто наголосити, що діяльність Володимира Шарія пов’язували із фінансовими потоками, які могли сприяти збереженню впливу ексдепутата Київради Дениса Комарницького, якого НАБУ оголосило в розшук.

Проте за красивими гаслами ховалася повна порожнеча: під час обговорення цього питання навіть самі депутати відверто обурювалися через відсутність будь-яких прозорих механізмів.

Громаді та депутатському корпусу публічно так і не надали чітких та зрозумілих критеріїв відбору забудовників, прозорої процедури проведення майбутніх закупівель та незалежного механізму контролю за використанням коштів.

Крім того, незрозумілим залишилося економічне обґрунтування вартості квадратного метра, а також перелік конкретних житлових комплексів, де планується масова скупка нерухомості. І це при тому, що КП «Спецжитлофонд» саме є забудовником – підприємство будує нові об’єкти за бюджетні і інвестиційні кошти, а частину цього фонду мало б залишати для тимчасового розміщення постраждалих осіб.

Втім, під час обговорення рішення так і не прозвучало конкретних цифр, скільки саме квартир «Спецжитлофонду» вже було передано постраждалим родинам.

Фактично Київрада виписала комунальникам «чек із відкритою сумою», дозволивши керівництву підприємства на власний розсуд вирішувати, яким саме будівельним фаворитам дістануться мільярдні потоки коштів киян.

Підозрюваний директор та «амнезія» на 21 мільйон

Найбільший цинізм цієї тримільярдної історії полягає у тому, кому саме довірили ці гроші.

На момент голосування Київради за виділення коштів КП «Спецжитлофонд» усе ще очолював Володимир Шарій – це той самий посадовець, який уже офіційно перебував під пильним прицілом правоохоронних органів.

У липні 2023 року йому офіційно повідомили про підозру у службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 367 КК України).

Йшлося про збитки на понад 21 мільйон гривень під час зведення житлового комплексу у Деснянському районі столиці.

Схема, яку розслідували правоохоронці, виглядає просто та зухвало:

• КП «Спецжитлофонд» перераховує підряднику багатомільйонний аванс на будівництво.
• Підрядник роботи не завершує та ігнорує зобов’язання.
• Договір зрештою розривають, але гроші до бюджету міста ніхто не повертає.
• Керівництво комунального підприємства роками «забуває» звернутися до суду, аби стягнути цей борг.

Фінал цієї дивної «амнезії» виявився цілком закономірним – строки позовної давності просто спливли.

У результаті місто юридично втратило реальну можливість повернути свої 21,2 мільйона гривень. І саме після такого гучного фінансового провалу підприємство, яким керував той самий директор, отримує від столиці новий фантастичний ресурс – уже на 3 мільярди гривень.

Вулиця Качалова: тендерна мрія для одного учасника

Довго чекати на перші результати освоєння коштів не довелося. Одразу після мільярдного вливання капіталу увагу розслідувачів прикували свіжі закупівлі «Спецжитлофонду» для об’єкта на вулиці Качалова у Києві.

За даними системи Prozorro, підприємство уклало два гігантські договори: один – на майже 351 мільйон гривень, а другий – на суму понад 727 мільйонів гривень. Загалом – більше мільярда гривень на один об’єкт.

Але найцікавіше традиційно ховалося не у красивих презентаціях, а в деталях самих торгів. У кожному з цих наддорогих тендерів був лише один-єдиний учасник. Жодної конкуренції. Жодного реального зниження ціни на аукціоні. Жодної боротьби за бюджетні гроші киян.

Переможцями тоді цілком очікувано стали ТОВ «ПБФ ГРУП» та ТОВ «СМАРТ СОЛЮШНЗ ГРУП».

І саме тут виникає головне питання: чи не був увесь цей багатомільярдний процес із самого початку «заточений» під конкретних, заздалегідь визначених забудовників?

Тисяча квартир-примар: так де ж звіти?

Головною метою, якою чиновники прикривали всю цю історію, було «термінове» забезпечення житлом людей, які постраждали від війни. Минув уже достатній час: мільярди виділено, контракти підписано, гучні заяви пролунали. Тож де обіцяні 1000 квартир?

На сьогодні у публічному просторі повністю відсутня інформація про реальні результати цієї програми. Немає відкритого переліку придбаного житла із зазначенням адрес та вартості квадратного метра. Не оприлюднено й прозорого механізму, за яким ці квартири мали б розподілятися між переселенцями, черговиками та родинами, які втратили житло через війну.

Масштабної та покрокової звітності про використання 3 мільярдів гривень громада Києва так і не побачила. І поки чиновники можуть звітувати про «успіхи» у презентаціях та кабінетах, реальних масових заселень постраждалих родин ніхто так і не побачив.

Півтора року «сплячки» та мінус 350 мільйонів: як недбалість «Спецжитлофонду» знецінила гроші на житло

Поки тисячі переселенців та родин, які втратили домівки через обстріли, чекали на дах над головою, виділені Київрадою 3 мільярди гривень фактично просто лежали мертвим вантажем і стрімко знецінювалися. Тотальний параліч управління у КП «Спецжитлофонд» призвів до майже 18 місяців абсолютної бездіяльності. Процес закупівлі житла фактично був заморожений.

Лише днями чиновники раптово «прокинулися» та надіслали лист до бюджетної комісії Київради з проханням затвердити новий розподіл коштів:

• 300 мільйонів гривень – на пряму закупівлю готових квартир із ремонтом;
• 1,14 мільярда гривень – на інвестування у добудову незавершених об’єктів.

За даними видання «Хрещатик 36», головною катастрофою цього чиновницького зволікання стало стрімке зростання цін на ринку нерухомості. Через інфляцію та девальвацію купівельна спроможність замороженого бюджету за півтора року скоротилася майже на 350 мільйонів гривень.

Це чисте фінансове шкідництво: місто тепер зможе придбати значно менше квартир, а сотні постраждалих родин і далі роками стоятимуть в чергах.

І поки менеджмент КП не несе жодної персональної відповідальності за таку недбалість, розплачуватися за чиновницьку бездіяльність знову доведеться звичайним киянам.

Десятки мільйонів порушень: що ховають аудитори

Кримінальні справи навколо керівництва «Спецжитлофонду» виникли не на порожньому місці. Усьому цьому передував детальний аналіз діяльності підприємства з боку Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА.

Лише за результатами перевірки роботи КП за 2020-2021 роки столичні аудитори виявили фінансових порушень та недоліків на загальну суму понад 70 мільйонів гривень.

А якщо підняти матеріали правоохоронних органів за попередні роки діяльності підприємства, то там фігурують ще більш вражаючі цифри – понад 240 мільйонів гривень фінансових відхилень.

Серед постійних претензій до роботи «Спецжитлофонду»:

• регулярне та необґрунтоване завищення вартості будівельних робіт;
• повна відсутність належного контролю за діяльністю підрядників;
• багаторічне затягування введення об’єктів в експлуатацію;
• проведення сумнівних тендерів з ознаками фіктивності;
• хронічна бездіяльність щодо повернення міських коштів до бюджету.

І цей шлейф порушень тягнеться за підприємством роками. Окрім великих житлових комплексів, «Спецжитлофонд» регулярно спливає у гучних скандалах і на соціальних об’єктах.

Наприклад, правоохоронці розслідували ймовірну розтрату бюджетних грошей під час реконструкції дитячого садка №536 у мікрорайоні Новобіличі. Інше кримінальне провадження стосувалося прокладання інженерних мереж у Голосіївському районі, де міському бюджету, за даними прокуратури, завдали збитків майже на пів мільйона гривень.

Нове обличчя чи стара схема?

Нещодавно у «Спецжитлофонді» змінилося керівництво – замість фігуранта кримінальних справ Володимира Шарія у крісло директора сів Віктор Коломієць. Але чи змінилася сама суть роботи цієї структури?

Поки що все виглядає так, ніби у цій історії просто поміняли вивіску, залишивши старі правила гри.

КП «Спецжитлофонд» і далі виглядає ідеальним інструментом для прокачування колосальних бюджетних потоків за мінімального контролю з боку громади та самих киян.

Історія із виділенням 3 мільярдів гривень — максимально показова. Гроші виділили, гучні заяви прозвучали, тендери провели, але конкретних результатів місто досі так і не побачило.

Складається враження, що соціально чутлива тема житла для переселенців та постраждалих від війни людей стала просто зручним прикриттям, за яким чиновники й далі розподіляють мільярди на тендерах без реальної конкуренції, залишаючи місто без грошей і без обіцяних квартир.

Читайте також: Мільйони під матрацом, елітні авто та словацька кухарка: на чому «гріється» директор «Київтеплоенерго» Вячеслав Бінд. 

Фото: «Київщина 24/7».

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.