З 1 вересня 2026 року безплатне гаряче харчування мають отримувати всі учні комунальних шкіл – від 1-го до 11-го класу, які навчаються очно або за змішаною формою. Раніше така можливість була передбачена лише для молодших школярів.

Про те, як школи готуються до нововведення, які труднощі можуть виникнути та чи достатньо передбачених коштів, розповіли Еспресо ексміністрка освіти і науки Лілія Гриневич, директор департаменту освіти і науки ЛОДА Олег Паска та економіст Олег Пендзин.

Нова система охопить близько 3 млн дітей. Водночас на її реалізацію передбачили 50 грн на день для учнів початкових класів та 60 грн для школярів 5–11 класів. Тож виникають питання не лише щодо організації харчування такої кількості дітей, а й щодо того, чи вистачить цих коштів на якісні та смачні страви.

Школи можуть змінити розклад через харчування

Реформа шкільного харчування, яку реалізують за ініціативи першої леді Олени Зеленської, переходить на новий етап. Тепер безплатні гарячі страви мають отримувати не лише учні початкової школи, а всі школярі комунальних закладів освіти, які навчаються очно або за змішаною формою.

За словами Лілії Гриневич, для цього школам доведеться адаптувати організацію навчального процесу. Насамперед проблема може виникнути через кількість місць у їдальнях, адже вони здебільшого не розраховані на одночасне харчування всіх учнів.

«Шкільні їдальні не розраховані на те, що гаряче харчування буде абсолютно для всіх учнів. Це означає, що школи, особливо з великою кількістю учнів, повинні будуть узгодити харчування дітей в декілька змін. Це може вплинути на розклад уроків, адже перерва для гарячого харчування повинна бути довшою», – каже Лілія Гриневич.

Таким чином, школам може знадобитися збільшити тривалість великих перерв, щоб учні встигали поїсти. Через це навчальний день у деяких закладах може завершуватися пізніше.

Водночас Міністерство освіти і науки дозволило використовувати для харчування учнів не тільки їдальні, а й інші пристосовані приміщення.

Як пояснив Олег Паска, таке рішення має допомогти школам збільшити кількість дітей, яких можна нагодувати протягом навчального дня.

«Міністерство врахувало пропозиції департаментів освіти і дозволило харчування учнів в інших пристосованих приміщеннях. Це збільшило відразу пропускну здатність їдалень. Раніше саме фізичні розміри їдалень, які були розраховані в основному на 60– 80 –100 учнів, були перепоною для організації харчування для великої кількості учнів», – каже Олег Паска.

Відтак школярі зможуть харчуватися не лише у їдальнях, а й, за потреби, в інших приміщеннях — зокрема, холах або класних кімнатах.

На одного учня передбачили 50–60 грн

На реалізацію програми безплатного харчування держава додатково спрямувала 7,4 млрд грн субвенції.

Для учнів початкових класів передбачено 50 грн на день, а для школярів 5–11 класів – 60 грн.

Лілія Гриневич вважає, що такого фінансування може бути недостатньо, якщо метою є забезпечення дітей повноцінним і якісним харчуванням.

«Сума в масштабах країни виділена дуже велика, але у розрахунку на одного учня, на мою думку, недостатня для забезпечення якісного і смачного харчування. Лише на практиці можна буде побачити, скільки дітей реально будуть харчуватися. Тому що мало їм запропонувати харчування, але важливо, щоб діти це з’їли. Тому ця їжа повинна бути здорова і смачна, щоб діти нею не нехтували», – каже Лілія Гриневич.

Ексміністрка також наголошує, що для деяких дітей шкільне харчування є не просто додатковою соціальною підтримкою, а можливістю регулярно отримувати гарячу їжу.

«Нам треба пам’ятати, що є діти з родин, які мають доступ до якісної їжі постійно. Але є діти, яким дуже потрібна допомога. І насправді важливо, щоб ці діти отримували якісне харчування, тому що, можливо, тільки в школі вони і мають можливість поїсти щось гаряче. На жаль, в Україні також є такі діти, які саме в школі харчуються. У зв’язку з цим важливо тримати у фокусі уваги тих дітей, які в особливих життєвих обставинах», – каже Лілія Гриневич.

Економіст Олег Пендзин вважає, що замість однакового розподілу коштів між усіма школярами держава могла б зосередити фінансування на дітях, які найбільше його потребують.

На його думку, тоді на одного учня припадала б більша сума, а харчування могло б бути поживнішим і якіснішим.

«Навіщо давати харчування учням в преміальних школах, де навчаються діти батьків, які мають абсолютно інакшу систему харчування, і вони в стані фінансувати своїх дітей абсолютно в іншому асортименті. Зрештою, ці учні просто їсти того не будуть, це будуть викинуті гроші. При тому, що є велика кількість людей, які дійсно ледь зводять кінці з кінцями, і для них безплатне харчування дітей в школі є життєво необхідним», – каже економіст.

Він наголошує, що соціальна підтримка має бути адресною. На його думку, розподіл невеликих сум між усіма школярами не дає змоги повною мірою допомогти тим, хто цього потребує, і є проявом передвиборчого популізму.

Що буде з харчуванням під час блекаутів

За словами Олега Паски, на Львівщині більшість громад уже готові до запуску системи безплатного харчування для всіх учнів. Труднощі із забезпеченням необхідного співфінансування виникли лише у трьох громадах.

Держава покриває витрати на продукти, тоді як місцевим громадам потрібно забезпечити приготування їжі, логістику або кейтеринг.

«Держава повністю дає кошти на самі продукти. А громада має забезпечити логістику, тобто приготування їжі, чи, наприклад, кейтеринг. Відповідно, це також електроенергія для їдальні, бо як правило у школах все на електриці», – пояснює керівник департаменту освіти.

Це створює додаткове навантаження на місцеві бюджети. Зокрема, школам може знадобитися більше електроенергії та працівників їдалень.

Окремий виклик – можливі відключення електроенергії.

«Як буде організовано харчування під час відключення світла, це уже питання стійкості школи. У нас, як правило, школи забезпечені двома-трьома генераторами. Але є питання потужності цих генераторів. Не завжди її вистачає на все. Як правило, генератори закуповували для того, щоб підтримувати котельню, освітлення чи роботу комп’ютерів і обладнання, яке потрібне для навчального процесу», – каже він.

Навіть за наявності генератора необхідної потужності залишається питання пального. Якщо його використовуватимуть для роботи кухонного обладнання, школам знадобляться значні запаси дизелю, особливо в зимовий період.

Тому у випадку масштабних відключень електроенергії існує ризик, що громади частіше переводитимуть учнів на дистанційне навчання.

За словами Лілії Гриневич, у більшості прифронтових громад школи вже працюють переважно дистанційно або у змішаному форматі. Через це значна частина учнів там не зможе скористатися новою системою харчування.

Кошти на продукти передбачені лише до кінця листопада

На думку Лілії Гриневич, після запуску програми важливо оцінити, наскільки ефективно вона працює на практиці та чи справді діти користуються можливістю безплатного харчування.

Вона припускає, що після певного періоду тестування програму можуть переглянути, якщо виявиться, що передбачених коштів недостатньо для якісного харчування або значна частина приготовленої їжі залишається нез’їденою.

«Думаю, думаю, пройде якесь пілотування цього рішення. І коли буде зрозуміло що, наприклад, за цю суму неможливо підготувати якісне гаряче харчування або значна частина його залишається, тобто діти насправді не їдять можливо, буде якийсь перегляд цього рішення і його удосконалення», – каже вона.

Водночас у Кабміні також розглядають нововведення як експеримент. Відповідно до урядової постанови, 7,4 млрд грн субвенції на харчування наразі передбачені лише на вересень, жовтень і листопад.

До 1 грудня обласні адміністрації мають підготувати обґрунтовані пропозиції щодо доцільності подальшого спрямування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення харчуванням учнів.

Олег Пендзин звертає увагу і на масштаби закупівель, які доведеться провести для забезпечення програми. За його словами, за три місяці потрібно буде освоїти 7,4 млрд грн на продукти та організацію харчування.

«Уявіть собі, який обсяг закупівель продуктів має бути, хто це все має готувати, і скільки це буде коштувати для влади. І головне – скільки в цій ситуації з’явиться корупційних скандалів чергових. Навіщо це робити, для мене є абсолютно незрозумілим», – каже він.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що 23 липня у Макарівській громаді розпочали оновлення шкільних харчоблоків у межах підготовки до запровадження безоплатного гарячого харчування для учнів 1–11 класів. Відповідне фінансування депутати підтримали під час чергової сесії Макарівської селищної ради.

Читайте також: «На 60 грн дитину не нагодуєш»: у КМДА розповіли про проблеми з безкоштовним харчуванням у школах

Фото: з відкритих джерел

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.