Мінус 45% вихованців у дитсадках і недобір у перші класи: у КМДА розповіли про демографічну кризу та відмову від будівництва підземних шкіл у Києві

Політика
дитсадок

За останні чотири роки кількість вихованців дитячих садків у Києві скоротилася на 45%. Причинами стали падіння народжуваності та міграція населення. Водночас у школах столиці зменшення кількості учнів відбувається повільніше, однак уже зараз бракує дітей для наповнення перших класів. Про це заявив заступник голови Київської міської державної адміністрації Валентин Мондриївський в інтерв’ю «Главкому».

За словами посадовця, скорочення кількості дітей у дитсадках стало стійкою тенденцією. На ситуацію вплинули демографічні зміни та виїзд частини мешканців столиці впродовж останніх років.

«Просадка кількості дітей у дитсадочках є очевидною. І це вже тенденція», — зазначив Мондриївський.

Подібні процеси поступово охоплюють і школи. Зокрема, цього навчального року до перших класів пішло менше дітей, ніж торік. Хоча різниця поки не критична, у КМДА очікують, що наступного року вона стане помітнішою.

Посадовець визнав, що після п’яти років повномасштабної війни столиця вже стикається з проблемою недостатнього наповнення перших класів: місць у школах більше, ніж дітей.

Як навчаються київські школярі

Попри скорочення кількості учнів, значна частина столичних закладів освіти продовжує працювати очно або у змішаному форматі.

За інформацією Мондриївського:

  • близько половини київських шкіл працюють очно;

  • 47% закладів проводять заняття у змішаному форматі;

  • чотири школи повністю перейшли на дистанційне навчання.

Навчання за партами не проводять у закладах, де немає укриттів або ще тривають ремонтні роботи.

Порівняно з вереснем кількість шкіл на дистанційному навчанні зменшилася. Частину учнів вдалося перевести до інших закладів у межах так званої освітньої міграції — використання вільних класів та укриттів сусідніх шкіл.

Під час організації навчання пріоритет надають молодшим школярам і старшокласникам. Першим важлива адаптація та безпека, а випускникам — підготовка до національного мультипредметного тесту.

Чому Київ не планує будувати підземні школи

У КМДА наразі не бачать потреби у спорудженні підземних шкіл за прикладом Харкова. Натомість у столиці планують використовувати наявні освітні приміщення ефективніше, зокрема об’єднувати класи та перерозподіляти учнів між закладами.

Мондриївський пояснив, що безпекова ситуація в Харкові суттєво відрізняється від київської, тому там підземні школи є необхідністю.

У столиці натомість будують нові споруди подвійного призначення з протирадіаційними властивостями. До кінця 2026 року планують завершити 13 таких об’єктів. Також у школах облаштовують найпростіші укриття, переобладнуючи підвальні приміщення.

Скільки Київ витрачає на шкільні укриття

За словами заступника голови КМДА, цього року з міського бюджету спрямували майже 500 млн грн на ремонт та облаштування укриттів. Ще майже 900 млн грн передбачили на будівництво захисних споруд.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення на такі проєкти з міського бюджету виділили близько 6 млрд грн.

У КМДА запевняють, що захист освітніх закладів залишатиметься одним із пріоритетів і в бюджеті на 2027 рік.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що повторна інспекція столичних сховищ за участю представників Офісу Дмитра Лубінця (Омбудсмана України) та журналістів виявила суттєві розбіжності між офіційними звітами міської влади та фактичним станом об’єктів цивільного захисту.

Читайте також: Уряд обмежив доступ сторонніх до укриттів у школах і дитсадках: що зміниться

Фото: ілюстративне

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.

Залишити відповідь