Право на практиці

Питання «як не потрапити під податкову перевірку бізнесу» та «як податкова обирає, кого перевіряти» хвилює багатьох підприємців. Як повідомив засновник консалтингової компанії YANKIV та співзасновник сервісу електронної звітності «ЯТакс / Вчасно.Звіт» Богдан Янків, перевірки не є випадковими.

«Податкова приходить лише тоді, коли ваш бізнес перетнув певні «червоні лінії»», — пояснює експерт.

Ці критерії визначені наказом Міністерства фінансів №524 від 2 червня 2015 року, який встановлює порядок формування плану-графіка документальних перевірок та оцінки ризиків платників податків.

Документ встановлює критерії, за якими оцінюють діяльність підприємців та компаній. Він складається з кількох розділів:

• розділ 3 визначає критерії для юридичних осіб;
• розділ 4 стосується фізичних осіб-підприємців та громадян;
• розділ 5 містить критерії для податкових агентів, які сплачують ПДФО, військовий збір та ЄСВ за працівників або виконавців робіт.

Водночас, за словами Богдана Янківа, хоча наказ формально регулює саме документальні перевірки, його критерії використовуються значно ширше.

«Важливо розуміти: хоча формально наказ регулює саме документальні перевірки, ці критерії є наскрізними. Їх порушення може стати підставою і для листа-запиту від податкової, і для фактичної перевірки — навіть якщо ви не потрапили до офіційного плану-графіку», — наголошує експерт.

Як податкова оцінює рівень ризику

Для аналізу діяльності платників податків використовують три категорії ризику: незначний, середній та високий. Для кожної з них передбачено окремий перелік ознак.

Незначний ступінь ризику

До цієї категорії належать критерії, які вважаються менш критичними, але все ж можуть привернути увагу контролюючих органів:

• несвоєчасна сплата ЄСВ;
• отримання бюджетного відшкодування ПДВ;
• значні обсяги податкового кредиту з ПДВ.

Останні два критерії актуальні насамперед для підприємців, які зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Середній ступінь ризику

У цій категорії передбачено дев’ять критеріїв, серед яких є кілька поширених для малого та середнього бізнесу.

Зокрема, податкова може звернути увагу на підприємця, якщо його задекларований дохід перевищує 220 мінімальних зарплат, але при цьому він не використовує касовий апарат або не має банківського рахунку.

Окремим фактором ризику є співпраця з проблемними контрагентами. Якщо партнери перебувають у процедурі банкрутства, розшуку або мають негативну податкову історію, а обсяг операцій із ними перевищує 10% обороту, це може вплинути на оцінку бізнесу.

Також підвищену увагу викликають ситуації, коли кількість зареєстрованих касових апаратів перевищує кількість працівників, а також значні обсяги зовнішньоекономічних операцій.

Високий ступінь ризику

Саме ці критерії найчастіше стають підставою для включення до плану перевірок.

Серед них:

• витрати, що перевищують 75% доходу у підприємців на загальній системі оподаткування;
• використання неоформленої праці;
• декларування доходів, які не відповідають реальним масштабам діяльності;
• наявність судових рішень або проваджень, що можуть свідчити про ухилення від сплати податків.

За словами експерта, неофіційне працевлаштування залишається одним із найсерйозніших сигналів для контролюючих органів.

«Інформацію про можливу нелегальну зайнятість податкова може отримати від місцевих депутатів, зі скарг клієнтів або конкурентів, із публікацій у соцмережах — будь-яким способом», — зазначає Богдан Янків.

На що звертають увагу щодо юридичних осіб

Для компаній перелік ризикових критеріїв значно ширший. Зокрема, увагу можуть привернути:

• подання уточнюючих декларацій, які змінюють раніше задекларовані податкові зобов’язання більш ніж на 30%;
• декларування збитків протягом двох і більше років поспіль;
• виплати фізичним особам-підприємцям із ознакою доходу 157 на суму понад 5 млн грн.

Що допоможе уникнути зайвої уваги податкової

Фахівці радять підприємцям регулярно контролювати основні показники своєї діяльності.

Зокрема, важливо вчасно сплачувати податки та подавати звітність, коректно відображати доходи, звіряти інформацію з даними контрагентів, контролювати співвідношення кількості працівників і касових апаратів, а також перевіряти ділових партнерів перед початком співпраці.

Окрему увагу варто приділяти офіційному оформленню персоналу, оскільки саме використання незадекларованої праці залишається одним із найсерйозніших факторів ризику під час оцінки бізнесу податковими органами.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що не всі громадяни України зобов’язані подавати річну декларацію про майновий стан і доходи. Законодавство передбачає низку випадків, коли декларацію можна не подавати. Це можливо, якщо протягом року людина отримувала лише ті доходи, які не підлягають оподаткуванню або з яких податки вже були сплачені під час нарахування чи виплати. 

Читайте також: Податкова знижка за благодійність: кому повернуть частину коштів і які внески не зарахують

Фото: Freepik

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.