Із 1 вересня всі учні комунальних шкіл — від першого до одинадцятого класу — мають отримувати безоплатне гаряче харчування раз на день. На програму держава виділила 14,4 млрд грн, однак на місцях виникають питання щодо вартості обідів, організації харчування під час тривог і блекаутів та додаткового навантаження на школи.

ZN.UA поспілкувалося з керівницею Департаменту освіти і науки КМДА Оленою Фіданян про те, як нова система працюватиме у столиці, скільки насправді коштує харчування школярів та з якими труднощами доведеться зіткнутися навчальним закладам.

За новими правилами, держава спрямовуватиме на харчування одного учня початкової школи 50 грн на день, а школяра 5–11 класу — 60 грн. Ці кошти передбачені лише на продукти. Водночас витрати на зарплати кухарів, посуд, доставку та інші потреби мають покривати місцеві бюджети.

Фіданян зазначає, що в урядовій постанові йдеться саме про «гаряче харчування», а не обов’язково про повноцінний обід. Водночас різниця між сніданком та обідом є суттєвою, оскільки обід за нормами має містити м’ясну страву, а його калорійність та вага повинні бути більшими.

Тому, за її словами, забезпечити повноцінний обід у межах 50–60 грн складно.

«Реальна вартість збалансованого поживного смачного обіду й сніданку має бути вищою», — наголосила керівниця департаменту.

У Києві на початку липня підрахували фактичну вартість шкільного харчування. Сніданок для старшокласника в середньому коштував 83 грн, а обід — 114 грн. У розрахунок включили як продукти, так і доставку. При цьому ціни на харчові продукти протягом навчального року можуть змінюватися.

Минулого року, коли безкоштовне харчування отримували лише учні початкової школи та пільговики, столична влада також змушена була додатково фінансувати програму. Із січня до травня Київ виділив на це 153,2 млн грн із міського бюджету.

Фіданян розповіла, що зверталася до експертів Команди реформи шкільного харчування із питанням, як забезпечити дітей обідами за кошти, які виділяє держава. За її словами, відповідь була простою: «Додавайте кошти з міського бюджету».

При цьому перевести всіх дітей виключно на сніданки також не вийде. За нормативами сніданок може тривати максимум до 12:00, тоді як обід починається з 11:30. Отже, фізично нагодувати в першій половині дня всіх учнів — від першого до одинадцятого класу — неможливо.

Проблема полягає і в можливостях самих шкільних їдалень. У них просто немає достатньої кількості місць, а кухні не розраховані на одночасне приготування їжі для всіх школярів.

Деяким школам знадобиться до восьми перерв

Окреме питання — організація навчального розкладу. Для прийому їжі початкова школа повинна мати перерву щонайменше 30 хвилин, а для старшокласників вона має тривати не менше 20 хвилин.

У результаті в деяких школах для організації харчування всіх учнів може знадобитися до восьми перерв.

Фіданян навела приклад найбільшої в Україні школи, де очно навчаються 2100 дітей. Одночасно обідня зала може прийняти лише 300 учнів.

«Де взяти час, аби погодувати всіх? Відщипнути від уроків? Але ж не забуваймо, що головне завдання школи — саме навчання, а не організація харчування!» — зазначила вона.

До графіка також необхідно включити дітей із груп подовженого дня, яких потрібно годувати кілька разів на день.

Ще складніша ситуація може виникнути восени та взимку. Через коротший світловий день і ризик аварійних відключень школи намагаються максимально використовувати денний час для навчання. Якщо через численні перерви навчальний день стане довшим, уроки можуть завершуватися вже після настання темряви.

Що буде з їжею під час тривоги

Не менш серйозний виклик — організація харчування під час повітряних тривог. Якщо сигнал лунає в момент приготування їжі, кухарі повинні залишити кухню та перейти до укриття разом з іншими працівниками й дітьми.

Наприклад, частина школярів може вже снідати, а для наступної групи в цей момент готуватимуть їжу. Через тривогу приготування доведеться перервати. Гречка чи рис, за словами Фіданян, можуть дійти навіть після вимкнення плити, однак інші продукти доведеться викинути.

Така сама проблема виникає під час аварійних відключень електроенергії. У більшості шкіл плити працюють саме від електрики.

Фіданян розповіла історію директорки однієї зі шкіл, до якої після чергового раптового знеструмлення прийшла шеф-кухарка. На плиті готувалася каша, але після припинення електропостачання вона взялася грудочками. Страву довелося утилізувати.

При цьому списати такі витрати без пояснень неможливо. Під час перевірок контролюючі органи можуть вимагати пояснити, куди поділися продукти та чому їх довелося купувати повторно.

Для подібних випадків у Києві запровадили «аварійне меню». Якщо повноцінно приготувати їжу неможливо, дитині видають сухпайок, який можна взяти із собою в укриття. До нього входять хліб із сиром, печиво, яблуко та пакетик соку.

Водночас залишається питання, чи можна буде витрачати передбачені державою 50–60 грн на такі сухпайки.

«У дипломі й посадових обов’язках учителя не написано, що він — офіціант»

Серед пропозицій щодо організації харчування під час тривог або використання кейтерингу є варіант доставляти їжу безпосередньо до класів. У такому випадку вчителі мали б приносити їжу на таці, стежити за процесом, а після завершення прийому їжі збирати посуд, залишки та сміття.

Фіданян вважає, що перекладати таку відповідальність на педагогів не можна.

«Але всьому є межа. Я прошу не перекладати відповідальність за харчування на педагогічні колективи. У дипломі й посадових обов’язках учителя не написано, що він — офіціант», — заявила вона.

На її думку, педагог має нагадати дітям про перерву, супроводити найменших до їдальні та проконтролювати, щоб вони поїли. Організація самого харчування не повинна ставати частиною роботи вчителя.

Посадовиця також закликала авторів нововведень спочатку перевіряти свої пропозиції на практиці.

«А ідеологам реформ хочу порадити: перш ніж щось пропонувати, спробуйте зрозуміти, як це працює на практиці. Попрацюйте у шкільній їдальні хоча б одну чверть», — сказала вона.

За словами Фіданян, її також непокоїть роль тимчасово створених структур і команд у процесі реформування. На її думку, окремі експерти не мають досвіду роботи в школі та водночас не несуть безпосередньої відповідальності за результати своїх пропозицій.

«Завдання школи — вчити. Вчити навіть у важких умовах війни, під обстрілами», — наголосила керівниця департаменту.

Вона зазначила, що школи сьогодні виконують і додаткові функції для громад — зокрема, використовуються як укриття та пункти незламності. Водночас освітній процес має залишатися їхнім головним завданням.

Три мільйони школярів — і нова звітність

Разом із розширенням програми харчування школи отримали й додаткову бюрократичну роботу.

Йдеться, зокрема, про внесення в автоматизовану систему АІКОМ інформації про кожного учня, який харчуватиметься безкоштовно.

«Гадаю, ця інформація потрібна, аби порахувати, чи вистачає 14,4 мільярда гривень, які держава запланувала виділити на харчування», — пояснила Фіданян.

Вона зазначила, що два тижні тому лише 26% столичних шкіл поставили відповідні позначки в системі. Причиною, зокрема, стало те, що працівники перебували у відпустках. Згодом школам повідомили, що ці позначки більше не потрібні, оскільки їх замінили іншими.

Ще одна вимога стосувалася фотографій шкільних їдалень. У липні Команда реформи шкільного харчування надіслала регіонам хмарну таблицю, куди кожна школа мала завантажити по три фото своєї їдальні.

Фіданян не розуміє необхідності такого збору інформації, оскільки дані про матеріальну базу шкіл уже є в АІКОМ, яку адмініструє МОН.

Фіданян пропонує монетизувати безкоштовне харчування

Ідея годувати всіх школярів коштом держави, за словами посадовиці, з’явилася не цього року. Її обговорювали ще два роки тому.

Тоді регіони та Асоціація міст України пропонували залишити безоплатне харчування для початкової школи, можливо, розширити його на 5–6 класи, а також зберегти для дітей пільгових категорій.

Однією з причин була не лише складність організації, а й економічна доцільність. Не всі старшокласники можуть захотіти їсти стандартні шкільні сніданки та обіди.

Фіданян і зараз вважає, що альтернативою могло б стати адресне фінансування.

«Я пропонувала тоді й зараз дотримуюся цієї думки: якщо вже годувати всіх, то через монетизацію», — сказала вона.

На її думку, харчування є соціальною, а не освітньою послугою. Тому держава могла б перераховувати кошти безпосередньо родинам, де є діти шкільного віку.

У такому випадку, наприклад, родина отримувала б на електронну картку 60 грн на день для харчування дев’ятикласника. Батьки могли б додати власні кошти, якщо дитина хотіла б придбати дорожчу страву або додатковий напій.

«Ось тоді державне фінансування харчування для всіх було б виправданим. Бо ним скористалися б ті школярі, яким це потрібно», — пояснила Фіданян.

У Києві контролюють, скільки їжі викидають

За якістю харчування у школах стежать бракеражні комісії. До них входять медична сестра, кухар та інші працівники, а за потреби долучатися можуть і батьки. Комісії контролюють якість їжі, дотримання санітарних норм і технологій приготування.

У столиці також діє окремий механізм контролю за постачальниками. Райони проводять тендери для визначення компаній, які забезпечуватимуть харчування конкретних шкіл.

Місто висунуло до підрядників жорстку вимогу: якщо 50% приготовленої їжі залишається у відходах, постачальнику не оплачують цей день.

Кількість відходів визначають шляхом зважування. Оскільки відома вага кожної порції та їхня кількість, можна розрахувати, скільки їжі приготували та яка її частина опинилася у смітті.

За словами Фіданян, такий підхід у Києві використовують ще з 2018 року.

Водночас одним із ключових факторів залишається те, чи подобається дітям запропонована їжа. Якщо школяр не їсть певну страву, він може залишитися голодним, а бюджетні кошти фактично опиняться серед харчових відходів.

Тому в столичних школах застосовують дабл-меню, або мультипрофільне харчування. Раніше, коли безкоштовно годували переважно молодших школярів, заклади освіти разом із батьками аналізували уподобання дітей і враховували окремі побажання, зокрема пов’язані з алергенами чи харчовими обмеженнями.

Тепер, коли програму поширюють на всю школу, реалізувати індивідуальний підхід складніше. Водночас Київ планує дати батькам можливість самостійно обирати страви для дітей.

Через електронний щоденник вони отримуватимуть варіанти меню та зможуть визначати, що саме їстиме дитина протягом наступних двох тижнів. Подібну систему вже тестували торік у кількох школах, тоді меню обирали на тиждень.

Фіданян наголошує, що сама реформа шкільного харчування є важливою, а столиця продовжує шукати способи зробити її зручною для дітей.

Однак саме нинішню модель обов’язкового харчування для всіх школярів вона вважає недостатньо продуманою.

«Держава має нарешті визначитись, які функції повинна виконувати система освіти, а які — інші державні служби. Безоплатне харчування — це соціальна послуга. Є гарне народне прислів’я: «Знай, шевче, своє шевство, а в кравецтво не мішайся»», — зазначила керівниця Департаменту освіти і науки КМДА.

На її думку, освітня система вже отримала надто багато додаткових функцій, які відволікають її від головного завдання.

«Освіта сьогодні перетворилася на воза з однією тягловою конякою. І на цього воза скидають усе: заховай в укриття під час обстрілу всю громаду, нагодуй дітей, коли немає світла й тепла, облікуй усе… І за тією нескінченною побутовою та бюрократичною рутиною нікого вже не цікавить сам освітній процес», — підсумувала Фіданян.

Вона додала, що суспільство багато говорить про нові завдання для шкіл, але значно менше — про те, як зберегти якість навчання дітей в умовах війни.

«Ми дуже багато говоримо про те, що ще має зробити школа, але значно менше — про те, що відбувається з навчанням дітей і як його зберегти якісним у таких складних умовах. А потім дивуємося, чому до педагогічного вишу не хочуть іти навчатися, щоби стати вчителем…», — зазначила керівниця департаменту.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що у  Ревненському ліцеї Гірської громади на Київщині модернізували харчоблок і їдальню в межах реформи шкільного харчування — заклад став прикладом системного оновлення освітньої інфраструктури в області.

Читайте також: Мільйони на шкільні обіди: Київщина отримала майже 600 млн грн субвенції на харчування учнів

Фото: ілюстративне

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.