Київський іподром залишається одним із небагатьох місць в Україні, де й досі регулярно проводять випробування рисистих коней. Попри застарілу інфраструктуру, нестачу фінансування та багаторічні розмови про можливу забудову території, підприємство продовжує працювати, утримувати сотні тварин і приймати учасників перегонів. Про сьогодення іподрому, його найкращих спортсменів, проблеми галузі та перспективи реставрації розповіла заступниця директора з розвитку та організації КП «Київський іподром» Ольга Бондар в інтерв’ю Інформатору.

Нині на території іподрому утримуються коні як рисистих, так і верхових порід. Для участі у випробуваннях рисаків використовуються три основні породи — український, орловський та французький рисак. Водночас серед верхових коней представлені різні спортивні напрямки, зокрема тварини, які виступають на найвищому рівні та представляють Україну на міжнародних змаганнях.

За словами Ольги Бондар, усі коні мають власників, а сам іподром надає послуги з утримання та випробування тварин.

Сьогодні на території комплексу перебуває від 310 до 330 коней. Точну кількість назвати складно, адже тварини постійно переміщуються між тренувальними базами, пасовищами та місцями проведення змагань. Крім того, тут розташована база Кінної поліції Києва, яка також використовує інфраструктуру іподрому.

Тривалість спортивної кар’єри залежить від напрямку підготовки. Якщо для рисаків граничним віком участі у змаганнях вважаються близько 14 років, то в інших дисциплінах усе інакше. Наприклад, у виїздці молоді коні лише починають кар’єру у шість-сім років, а справжній розквіт спортивної форми часто настає після дванадцяти.

Від Сяючої до Магії: хто сьогодні задає темп на київських перегонах

Серед нинішніх зірок іподрому особливу увагу привертає трирічна орловська рисиста кобила Сяюча, яка вже демонструє високі результати та здобула перемоги в останніх заїздах. Ще однією гордістю є шестирічна Магія — володарка численних престижних нагород.

«Є одна дуже талановита кобилка — Сяюча. Вона ще зовсім молода, але вже показує надзвичайно жваві результати. Ми дуже сподіваємося, що її найбільші перемоги ще попереду. А Магія вже довела свій клас — вона виграла багато великих призів і досі залишається однією з найкращих спортсменок», — розповідає Ольга Бондар.

Догляд за кіньми на іподромі триває цілодобово. Вдень із тваринами працюють тренери, наїзники та конярі, а вночі чергує персонал, який стежить за станом здоров’я коней. Через особливості організму навіть незначні зміни у поведінці можуть сигналізувати про серйозні проблеми, тому швидке реагування є критично важливим.

Наїзників стає дедалі менше: рідкісна професія, яку витісняє реальність

Однією з найбільших проблем підприємства залишається кадровий дефіцит. Професія наїзника сьогодні фактично стала рідкісною, а спеціалізованих навчальних закладів для підготовки таких фахівців немає.

За словами представниці іподрому, чимало досвідчених працівників залишили галузь через невисокі зарплати та складні умови праці. Частина спеціалістів змінила сферу діяльності, а після початку повномасштабної війни багато хто виїхав за кордон.

На відміну від скачок, де беруть участь жокеї, на Київському іподромі проводяться саме біги рисистих коней, тому тут працюють наїзники. Вони перебувають у штаті підприємства та займаються тренуванням тварин, яких їм довіряють власники.

Змагання на іподромі проходять щонеділі з травня до жовтня. Узимку проведення заїздів залежить від погодних умов та стану покриття. Для зимових тренувань коням необхідне спеціальне кування із шипами, що значно збільшує витрати власників.

Окремо Ольга Бондар прокоментувала питання ставок під час перегонів. Офіційного тоталізатора на Київському іподромі немає, однак окремі відвідувачі іноді роблять між собою неформальні ставки на результати заїздів.

Не менш гострою залишається проблема стану головної будівлі іподрому. Центральний корпус і трибуни, зведені наприкінці 1960-х років, ще у 2002 році отримали статус щойно виявленої пам’ятки культурної спадщини. Через це мова може йти лише про реставрацію, а не про реконструкцію об’єкта.

Підготовка до відновлення розпочалася ще у 2017 році, однак реалізувати проєкт так і не вдалося. Частину передбачених коштів перенаправили на інші потреби, а документація з того часу вже частково втратила актуальність через зміни будівельних норм.

За словами Ольги Бондар, підприємство не має можливості самостійно профінансувати навіть проєктні роботи. Попри перегляд тарифів на утримання коней, наявних надходжень вистачає лише на поточну діяльність.

«На місці Київського іподрому може бути лише Київський іподром»: чи загрожує легендарному комплексу забудова

Серед киян багато років не вщухають розмови про можливе знесення іподрому та забудову його території. Втім, у керівництві підприємства переконані, що такого сценарію вдасться уникнути.

«Розмови про те, що іподром знесуть і забудують, ми чуємо вже років двадцять. Спочатку це викликало хвилювання, а потім ми просто звикли. Віталій Кличко не раз приїздив до нас і говорив: “На місці Київського іподрому може бути лише Київський іподром”. Думаю, це серйозна позиція. Та й громадськість навряд чи дозволить втратити такий об’єкт», — зазначає заступниця директора.

Попри численні труднощі, Київський іподром продовжує працювати й залишається одним із символів кінного спорту України. Тут не лише проводять випробування коней, а й підтримують традиції, які для багатьох поколінь були невід’ємною частиною спортивного життя столиці.

«Коні — це про душу»: чому власники вкладають тисячі гривень у своїх улюбленців

Своєю чергою представниця приватного підприємства «Земля Переяславщини» Наталя, яке є власником частини коней, наголошує: утримання таких тварин майже ніколи не приносить прибутку.

За її словами, кінний спорт — це насамперед захоплення та любов до тварин. Власники отримують задоволення від можливості спостерігати за тренуваннями та перемогами своїх вихованців, а фінансовий аспект у більшості випадків відходить на другий план.

«Коні — це не про заробіток. Це про душу. Людина отримує задоволення від того, що бачить, як її кінь тренується, виступає і перемагає. Саме заради цих емоцій багато хто і займається кіньми», — говорить Наталя.

Вона також розповіла, що мінімальні витрати на утримання одного коня сьогодні становлять близько 15 тисяч гривень на місяць. До цієї суми входять витрати на корми, оплату праці персоналу, електроенергію, транспортування та участь у випробуваннях. Додаткові витрати на вітаміни, спорядження чи якісніші корми можуть суттєво збільшувати бюджет.

Окремо представниця господарства згадала про допомогу кінному заводу із Запорізької області. Під час загострення ситуації взимку власник підприємства Олександр Ярема організував евакуацію 30 голів молодняку української та орловської рисистих порід. Нині всі тварини перебувають у безпечних умовах та забезпечені необхідним доглядом.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що у Києві на станції метро «Іподром» зафіксовано пошкодження підвісної стелі. На деяких ділянках відсутні елементи, а інші набухають від вологи. У громадській організації «Пасажири Києва» зауважили, що нещодавно на північному вестибюлі станції «Теремки» обвалились елементи стелі. На щастя, тоді обійшлось без постраждалих, а у КМДА інцидент пояснили наслідком обстрілів.

Читайте також: «Просто ігнорують суди»: КМДА, Київрада та Мінкульт не з’явилися на засідання щодо порятунку легендарного Китаєва від забудови

Фото: Іподром

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.