У церкві на Волині замироточили одразу п’ять ікон і хрест

Дивовижне явище у храмі благовірних князів-страсто­терпців Бориса і Гліба

села Шклиня Луцького району спостерігають не вперше.

На початку повномасштабної війни краплі мира помітили на трьох іконах та хресті.

Від­недавна їх кількість зросла до п’яти.

Невелику борисогліб­ську церковцю, що сто­їть на горбку, у Шклині видно здалеку.

За нею простя­гаються неозорі поля квітучого ріпаку, що десь там, за горизон­том, впираються у голубе небо. Таким же жовто-блакитним ко­льором майорить стяг перед церквою.

Храм на честь Бориса та Гліба — одних із перших дав­ньоруських святих — звели у селі дванадцять років тому.

А 2019-го парафія перейшла до ПЦУ. Раніше у Шклині була церк­ва, яку спорудили ще наприкін­ці XIX століття. За совєтів у бу­дівлі розмістили музей атеїзму і врешті-решт довели її до руй­нації.

«Цю церкву, яка теж нази­валась Борисоглібською, зве­ли 1864 року, — розповідає па­рафіянин храму, історик Олег Романюк. — Точніше, вона була перебудована зі споруди ще давнішого храму.

Після пожежі 1886 року і згодом через кож­ні 15 років селяни за свої кошти відбудовували і оновлювали її. З небагатьох церковних докумен­тів тих часів, які збереглися до наших днів, відомо, що тут була старовинна ікона, яку парафіяни вважали чудотворною».

Саме зі старого Борисогліб­ського храму у новозбудований свого часу перенесли більшість церковного інвентарю та атри­бутики. Як спадок від попере­дньої церкви сюди потрапили і ікони.

На початку повномасш­табного вторгнення з кількома із них почали відбуватись дивні речі. Першим це виявив 13-річ­ний паламар Степан Кривень­кий.

«Наприкінці березня у по­минальну суботу на іконах „Зі­слання Святого Духа“ і „Таєм­на вечеря“ з’явились маленькі крапельки, — згадує хлопець. — А вже наступного дня, у неділю, під час молитви за наше військо вони почали мироточити.

Ще за якусь годину я виявив, що під іконою Почаївської Богоматері вся підлога мокра від мира. Того ж дня у вівтарі почав мироточи­ти хрест».

Як розповідає настоятель Борисоглібського храму про­тоієрей Михайло Стрільчук, по­чинаючи з кінця березня 2022 року, таке явище спостерігають постійно.

Іноді мира буває так багато, що його ледве встига­ють збирати. Наприкінці люто­го краплини виявили ще на двох старовинних іконах Богороди­ці.

За словами отця Михайла, на відміну від інших, вони мирото­чать періодично, здебільшого під час молебнів.

«Віряни запитують, що це означає, — розповідає настоя­тель. — Мироточіння — добрий знак. Молюся за те, щоб якнай­швидше Україна перемогла і на­став мир. Переконаний, Гос­подь посилає нам такі знаки як свідоцтво того, що він нас чує, підтримує, допомагає».

Як повідомив настоятель па­рафії, за ці два роки в Борисо­глібському храмі суттєво по­більшало охочих помолитися.

Прикластися до ікон, які миро­точать, їдуть православні віря­ни не лише з найближчих міст Луцька та Горохова, а й Рівного, Львова.

«Моя дружина родом зі Шкли­ня, а самі ми живемо в обласно­му центрі Волині, що за тридцять кілометрів звідси, — розповідає Іван Ліщук. — Коли буваємо на її батьківщині, обов’язково при­ходимо на службу до церкви.

У храмі, де стільки мироточивих святинь, відчувається благодать і душевний спокій. Молимось за здоров’я рідних, нашу державу та військо».

Людмила ПРИЙМАЧУК

Джерело