Не користувалася «Приват24», але втратила 40 тисяч євро: Верховний Суд виніс остаточне рішення

Політика
Не користувалася «Приват24», але втратила 40 тисяч євро: Верховний Суд виніс остаточне рішення

14 Лип, 19:26

Верховний Суд остаточно зобов’язав АТ КБ «ПриватБанк» повернути клієнтці з Чернівців 40 тисяч євро, які шахраї незаконно вивели з її депозитного рахунку через сервіс «Приват24».

Жінка на момент крадіжки перебувала за межами України та, за її словами, взагалі не користувалася інтернет-банкінгом. Постанову ухвалили 2 липня 2026 року, залишивши без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій. Крім повернення депозиту, банк має компенсувати клієнтці ще 13 тисяч гривень витрат на правову допомогу.

Історія бере початок із депозитного договору, укладеного ще у січні 2011 року. Жінка розмістила в банку 40 тисяч євро строком на рік під 8% річних, а надалі вклад автоматично продовжувався. Відсотки вона отримувала лише у відділенні банку після пред’явлення паспорта, не використовуючи «Приват24».

Як зникли 40 тисяч євро: схема, яку реалізували шахраї

Поки вкладниця перебувала за кордоном, у вересні 2022 року невідомі особи через систему дистанційного банкінгу достроково закрили депозит, після чого відкрили кілька нових карткових рахунків і поступово перевели на них усі кошти. Згодом гроші були зняті готівкою через банкомати у Дніпрі.

Про зникнення заощаджень жінка дізналася лише після повернення до України. 28 березня 2023 року вона звернулася до банківського відділення, де виявилося, що депозитний рахунок порожній. Уже за два дні поліція відкрила кримінальне провадження за фактом шахрайства у великих розмірах.

За матеріалами справи, схема виглядала так:

  • 16 вересня 2022 року депозит достроково закрили, а понад 40 тисяч євро перерахували на картковий рахунок клієнтки;
    упродовж наступних двох місяців кошти перевели на банківські картки, відкриті без її відома;
  • з жовтня до кінця листопада гроші зняли через банкомати у Дніпрі, загальна сума становила понад 1,5 млн грн у перерахунку;
  • лише наприкінці березня 2023 року власниця рахунку виявила втрату коштів і звернулася до правоохоронців.

У «ПриватБанку» відмовилися компенсувати збитки, заявивши, що операції були виконані після авторизації в «Приват24» під обліковим записом клієнтки. На думку банку, це свідчило про законність проведених транзакцій.

Чому Верховний Суд став на бік вкладниці

Втім, Верховний Суд із такою позицією не погодився. Колегія суддів Касаційного цивільного суду дійшла висновку, що фінансова установа не змогла довести, ніби саме клієнтка передала стороннім особам свої персональні дані, втратила платіжний інструмент або будь-яким чином сприяла шахрайству.

Суд також звернув увагу, що документ, на який посилався банк як на підтвердження бажання клієнтки закрити депозит, не містив її підпису і не відповідав вимогам щодо оформлення та зберігання банківської документації. Крім того, умовами самого депозитного договору було передбачено проведення операцій лише після особистої ідентифікації вкладника із пред’явленням паспорта, договору та електронної ощадної книжки. Цих вимог банк не дотримався.

У постанові Верховний Суд наголосив, що саме банк відповідає за безпечність електронних платіжних операцій. Покладати відповідальність на клієнта можна лише тоді, коли існують беззаперечні докази того, що він власними діями або недбалістю допустив компрометацію конфіденційних даних чи платіжних реквізитів. У цій справі таких доказів надано не було.

Таким чином, касаційну скаргу «ПриватБанку» залишили без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду Чернівців та Чернівецького апеляційного суду — без змін. Постанова Верховного Суду набрала законної сили одразу після ухвалення і є остаточною.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що столичні правоохоронці повернули двом літнім мешканкам Києва понад мільйон гривень, які були виманені шахраями, що видавали себе за співробітників Служби безпеки України. Аферисти діяли за поширеною схемою психологічного тиску: телефонували пенсіонеркам і переконували їх, що ті нібито можуть бути причетні до фінансування держави-агресора через покупки в інтернеті товарів російського походження.

Читайте також: Фейкові інвестиції за понад 500 тис. дол.: у Києві викрили кол-центр, який ошукав понад 20 американців

Фото: Freepik

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.

Залишити відповідь