Після російських обстрілів у Києві рятувальники шукають котів у пошкоджених квартирах, допомагають тваринам, які опинилися на карнизах, і намагаються евакуювати тих, кому більше нікуди повертатися.

Про реалії перетримання, дефіцит місць у притулках та важку психологічну адаптацію тварин розповіли фахівці Команди порятунку тварин (KARG) та її керівниця Тетяна Ляшенко.

Після евакуації хвостики зазвичай потрапляють до ветеринарних клінік для надання першої медичної допомоги. Проте KARG не є притулком або організацією, що спеціалізується на постійній перетриманій перебуванні тварин. Команда змушена шукати для врятованих підопічних нових господарів, родичів колишніх власників або профільні благодійні фонди.

Сьогодні знайти вільне місце для евакуйованої тварини стає дедалі складніше:

• Обмеження місій: Через брак місць для розміщення KARG майже не проводить власних повноцінних евакуаційних місій. Рятувальники долучаються до виїздів інших організацій, адже самостійно вивезти багато тварин немає змоги — їх просто нікуди селити.
• Криза прилаштування: Притулки та партнери-фонди катастрофічно переповнені, а динаміка усиновлення тварин цивільними значно сповільнилася.

«Вивезти тварину з небезпечної території — лише частина справи. Після цього їй потрібні тривале лікування, належний догляд і безпечне місце, де вона зможе залишатися доти, доки не знайдеться нова родина», — наголошують рятувальники.

Шукати новий дім для тварини складніше й через те, що після втрати господаря чотирилапі переживають глибокий стрес. Зокрема, у практиці KARG непоодинокі випадки, коли після смерті людини собака тижнями залишався зачиненим у порожній квартирі, і рятувальників залучала поліція лише для того, щоб безпечно потрапити до приміщення та забрати тварину.

Адаптація до нових умов не буває швидкою:

• Молоді собаки та коти зазвичай легше звикають до нових господарів.
• Тварини, які роками жили з однією людиною, переживають втрату надзвичайно важко, часто демонструючи апатію чи страх.

«Досвід прилаштування дуже різний. Багато залежить від характеру конкретної тварини, її попереднього досвіду та обставин, у яких вона опинилася», — зазначає керівниця команди Тетяна Ляшенко.

Саме тому за кожною історією порятунку не завжди стоїть швидкий і щасливий фінал. Для багатьох евакуйованих тварин це лише початок довгого шляху відтворення психологічного стану та відновлення довіри до людини.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що у 2026 році фахівці розпочали роботи з відновлення кількох старих дерев на території Києво-Печерської лаври. Йдеться про три каштани центральної алеї, історичну липу неподалік Нижніх Антонієвих печер та яблуні Чернечого саду.

Читайте також: На Теремках у Києві не відновлювали видалення дерев — заява міської влади

Фото: з відкритих джерел

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.