В Україні завершився етап реєстрації на національний мультипредметний тест 2026 року, який залишається обов’язковим для вступу на бакалаврат. Про це повідомила голова Європейської асоціації жінок України та громадська діячка Віолетта Дворнікова.

Фахівці наголошують, що чинна модель оцінювання не враховує реалії війни та може ускладнювати доступ до вищої освіти для частини абітурієнтів, зокрема тих, хто перебуває за межами країни.

Віолетта Дворнікова вважає, що ключова проблема полягає не тільки у рівні складності завдань, а й у самій організації іспиту, яка, на її думку, не відповідає умовам, у яких зараз перебувають українські школярі.

«Ми бачимо, що тестування з кожним роком стає не простішим для дітей, які живуть у війні, а навпаки – складнішим. Чотири предмети за один день – це велике навантаження навіть у мирний час, не кажучи вже про нинішні умови», – зазначає вона.

Формат НМТ-2026 передбачає складання чотирьох навчальних дисциплін протягом одного дня: трьох обов’язкових (українська мова, математика, історія України) та одного предмета на вибір.

На думку Дворнікової, така інтенсивність є надто важким випробуванням для випускників, які перебувають у стані постійного стресу через війну та нестабільне середовище.

Окрему увагу експертка приділяє ситуації з дітьми, які виїхали за кордон. Вона підкреслює, що для них чинна модель тестування фактично створює перешкоди на шляху до українських університетів.

«Для дітей, які навчалися за кордоном і хочуть вступати в Україні, цей формат також є бар’єром. Більшість із них не має можливості підготуватися до такого НМТ», – пояснює голова Європейської асоціації жінок України.

Йдеться не лише про рівень підготовки, а й про відсутність доступу до українських освітніх програм, викладачів і системної підтримки, що ускладнює адаптацію до вимог тесту.

У результаті, як наголошує Дворнікова, частина молоді може відмовлятися від навчання в Україні на користь іноземних закладів освіти.

«Коли дитина не складає тест або боїться його не скласти – вона шукає альтернативу. І дуже часто це освіта за межами України. Фактично ми самі ‘випихаємо’ частину молоді з країни», – говорить вона.

Також вона припускає, що складність іспиту може посилити тенденцію виїзду на навчання за кордон навіть серед тих, хто наразі проживає в Україні.

Окремо наголошується на впливі воєнних умов на процес складання тесту: учні часто змушені проходити іспити після нічних обстрілів або без достатнього відпочинку, що негативно позначається на результатах.

«Діти не можуть складати іспити в умовах, коли вони фізично виснажені або не спали всю ніч через обстріли», – підкреслює вона.

Згідно з результатами НМТ-2025, 14,1% учасників не змогли подолати пороговий бал, і найбільші труднощі виникли з математичною частиною. Це означає втрату можливості вступу для великої кількості абітурієнтів.

Також експертка нагадує, що у 2022 році держава запроваджувала більш гнучкий формат оцінювання, завдяки якому успішність складення сягала 99% серед учасників.

«Тоді держава показала: кожен випускник важливий. Зараз ми бачимо іншу логіку – більш жорстку і менш адаптовану до реальності війни», – додає вона.

Попри попередній досвід і численні зауваження з боку фахівців, структура НМТ-2026 практично не зазнала змін, що, за оцінками експертів, може впливати як на доступність вищої освіти, так і на освітні рішення української молоді.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що публічні дискусії щодо онлайн та поштового голосування для українців за кордоном знову набрали обертів після заяви голови Центральної виборчої комісії Олег Діденко. Він підкреслив, що інтернет- та поштове голосування є надто ризикованими, особливо в умовах післявоєнних виборів.

Читайте також: Під сиренами і стресом: у Києві вимагають «другий шанс» для НМТ-2026 через війну

Фото: Freepik

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.