З 20 травня отримати направлення до вузькопрофільного спеціаліста «по телефону» або через медсестру стане неможливо.

Від 20 травня на українців чекає ще одне випробування — зміняться умови відвідування сімейних лікарів.

Якщо раніше ви могли просто прийти до сімейного лікаря і попросити медичну сестру швиденько зробити направлення до потрібного вузькопрофільного лікаря чи на обстеження, то тепер цей варіант не пройде. Вам доведеться записатися на прийом до сімейного лікаря, прийти у призначений час і лише тоді отримати направлення.

З 20 травня усі медичні інформаційні системи працюватимуть за принципом «один акаунт — одна людина». Доступ буде прив’язаний до одного спеціаліста, тобто лікаря, а використання спільного логіна для медичної сестри і лікаря стане неможливим.

ТСН.ua з’ясовував, як нововведення вплине на лікарів і пацієнтів і до чого готуватися після 20 травня.

Сімейні лікарі готуються до завантаження

Самі сімейні лікарі не у захваті від нововведення і кажуть, що під дверима їхніх кабінетів будуть «концерти» від незадоволених пацієнтів, бо люди звикли до чинної системи, а деякі громадяни похилого віку йшли на прийом до лікаря, щоб просто поговорити про свої болячки.

«Часу на балачки не було тоді, а тепер їх точно не буде. На лікарів впаде додаткове завантаження, бо доведеться приймати пацієнтів і виписувати направлення, що раніше робила медсестра. Але сподіваємося, що з часом і ми, і пацієнти звикнемо до нових правил», — розповіла ТСН.ua Ольга, сімейна лікарка у Києві.

Декларація з сімейним лікарем: чи вистачить часу дочекатись допомоги

Пацієнти, почувши про нововведення, кажуть, що це ймовірно обернеться проблемами саме для них, бо тепер, щоб отримати медичну допомогу, треба буде пройти випробування часом і з болем у спині.

«До цього, якщо у мене десь стрельнуло у боку, я телефонував сімейному лікарю і у той же день отримував направлення від медичної сестри, а на наступний день вже був у кабінеті невропатолога. Тепер це буде складніше, бо спочатку треба потрапити на прийом до сімейного лікаря, а це 3–4 дні з болями у спині, а потім ще записатися на прийом до невропатолога. Все значно розтягнеться у часі», — каже киянин Олег.

Медична інформаційна система: звідки взялося нововведення і хто його ініціював

Фахівці пояснюють, що із 20 травня первинна ланка медицини фактично входить у новий режим роботи з Електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ). І це не окрема «заборона на направлення телефоном», а наслідок оновлених технічних вимог до медичних інформаційних систем.

Нормативною базою тут є постанова Кабміну №411 від 25.04.2018, якою затверджено Порядок функціонування електронної системи охорони здоров’я, а також наказ Національної служби здоров’я України (НСЗУ) №138 від 20.03.2026, яким затверджено 37-му редакцію технічних вимог до Медичної інформаційної системи (МІС). Саме ці вимоги і мали бути впроваджені до 20 травня 2026 року.

Направлення до вузьких спеціалістів доведеться чекати довше

За словами Владислава Смірнова, засновника та голови ГО ЕАЦ «Медичний Конструктор», офіційно влада пояснює зміни правильною логікою: це посилення кібербезпеки, персональної відповідальності медпрацівника і захисту персональних даних пацієнта.

«ЕСОЗ прямо повідомляє про нові обов’язкові вимоги: двофакторну автентифікацію, автоматичне блокування після п’яти невдалих спроб входу, принцип „один користувач — один пристрій“ і жорсткіший контроль прав доступу до кожної дії в системі. З точки зору цифрової безпеки це логічний і давно назрілий крок. Але для пацієнта реальність виглядатиме інакше, ніж це звучить в офіційних релізах. Бо доступ людей до вузькопрофільних фахівців значно звузиться через штучно вибудовані бар’єри. Людям доведеться як на Заході — місяцями вираховувати час, коли ти нарешті потрапиш до потрібного лікаря», — пояснює ТСН.ua Владислав Смірнов.

Зміни у щоденній практиці сімейних лікарів: кінець «ручного режиму»?

Він пояснює, що на практиці система багато років працювала в «ручному режимі»: частину технічних дій заклади закривали через спільні логіни, паралельну роботу лікаря і медсестри, неформальні домовленості і швидке оформлення документів без окремого повноцінного прийому.

«Уже зараз окремі центри первинної ланки медицини прямо попереджають людей: з 20 травня через принцип „один акаунт — одна людина“ медсестра більше не зможе оформити направлення у „телефонному режимі“, поки лікар веде прийом іншого пацієнта. Без направлень — тільки ургентне звернення та госпіталізація. А для планового направлення доведеться записуватися на окремий прийом завчасно. Тобто офіційно це про безпеку, а фактично для пацієнта це про нові бар’єри доступу до лікаря, звісно, якщо заклади не перебудують свою організацію роботи», — пояснює експерт.

Ризики для пацієнтів та вплив на доступність послуг

За словами Владислава Смірнова, справжня ціль нововведень — ще більше заощадити кошти та зменшити завантаженість на медичну систему, а зробити це можна, звузивши доступ людей до медичних послуг, тобто до конкретних фахівців: невропатолога чи нейрохірурга.

На думку експерта, пацієнти відчують це дуже гостро: стане більше окремих записів, більше очікування, більше втрати часу на первинці і, ймовірно, більше черг до сімейних лікарів та педіатрів.

«Гадаю, що найбільше це вдарить по хронічних пацієнтах, літніх людях, батьках дітей, маломобільних пацієнтах і мешканцях громад, де сам похід до лікаря — уже окрема логістична проблема. У них не додасться „кібербезпеки“ в побутовому сенсі, а от що точно додасться, то це ще один адміністративний етап до доступу до вузького спеціаліста чи на обстеження», — зазначає Владислав Смірнов.

Витіснення пацієнтів у приватні клініки

Фахівець не виключає, що вибудовані таким чином бар’єри спонукатимуть людей, у яких є кошти, переходити до приватних медичних закладів.

«Якщо пацієнт буде змушений місяць пробиватися на прийом до потрібного лікаря, то він просто перейде до приватної клініки, де його за гроші приймуть у той же день. Тому, мені здається, що нововведення спонукатиме до витискання пацієнтів у сегмент платних послуг. Ті ж, у кого коштів немає, будуть змушені чекати і проходити всі ці випробування», — каже аналітик.

Технічні виклики для сімейних лікарів: брак обладнання та нові витрати

Експерт наголошує, що у зв’язку з нововведенням заклади охорони здоров’я зіткнуться з технічними проблемами, бо у нормативних документах немає прямої вимоги «закупити більше комп’ютерів», але в операційному сенсі така потреба у багатьох лікарнях виникне.

«Якщо працює принцип „один користувач — один пристрій“, а в кабінеті чи амбулаторії досі один комп’ютер на лікаря і медсестру, то стара модель паралельної роботи просто перестає бути життєздатною. Це означає, що частині закладів доведеться або збільшувати кількість окремих робочих місць, або різко змінювати логістику прийому, або миритися з уповільненням процесів. Тобто цифрова дисципліна потягне за собою не лише нові правила входу в систему, а й приховані витрати на техніку, робочі місця та організацію праці», — зазначає Владислав Смірнов.

Та ж черга до лікаря, тільки вже у цифровій упаковці

Тож цілком можливо, що за змістом нововведення правильне, а за способом впровадження воно ризиковане як для медиків, так і для пацієнтів.

«Держава знову технічно права, але управлінськи вона перекладає ціну змін на пацієнта і на первинну ланку медицини. Якщо до 20 травня заклади не створили окремі слоти для направлень, не розвели адміністративні й клінічні потоки, не забезпечили людей нормальною комунікацією і не оцінили потребу в додаткових робочих місцях, то пацієнт відчує не „цифрове вдосконалення“, а отримає додатковий час перебування у цифровій черзі до свого здоров’я», — підсумовує Владислав Смірнов.