Ексклюзив

Чи отримає держава тотальний доступ до гаманців українців? Чи не стане контроль жорсткішим для кожного без винятку? І головне — чи ризикують звичайні люди зіткнутися з раптовим блокуванням рахунків або виснажливими перевірками? Київщина 24/7 дослідила останні зміни у сфері фінансового моніторингу в Україні.

Навіщо змінюють правила та до чого тут SEPA?

Майбутні зміни у сфері контролю за фінансами безпосередньо пов’язані з потенційним ухваленням резонансного Законопроєкту №14327-д. Його офіційна мета — забезпечити відповідність українського законодавства актам права Європейського Союзу та критеріям Європейської платіжної ради. Це критично необхідно для того, щоб Україна змогла повноцінно приєднатися до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).

Контекст: Банки вже починають діяти на випередження. Нещодавно Національна асоціація банків оголосила, що фінустанови посилять ліміти на грошові перекази для ФОПів та бізнесу. Зокрема, для ФОП 2-ї та 3-ї груп ліміт становитиме до 1 млн грн на місяць. Відповідний меморандум уже підписали  ПриватБанк, ПУМБ, Укргазбанк, Укрсиббанк, Таскомбанк, А-Банк, Укрексімбанк, «НоваПей» та інші.

Проте експерти закликають бізнес і звичайних громадян не панікувати, адже підходи до перевірок стають більш точковими.

«Йдеться не про посилення тиску на всіх клієнтів банків, а про перехід до більш сучасної та зрозумілої моделі фінансового моніторингу з використанням ризикоорієнтованого підходу, — пояснює Марина Павленко, провідна експертка з фінансового моніторингу Глобус банку. — Її головна мета — швидше виявляти підозрілі схеми, запобігати відмиванню коштів, фінансуванню тероризму та іншим фінансовим зловживанням, не створюючи зайвих бар’єрів для доброчесних громадян».

Єдиний реєстр рахунків: кінець банківської таємниці?

Найбільше міфів сьогодні точиться навколо ідеї створення єдиного державного реєстру рахунків та індивідуальних сейфів фізичних осіб. Багатьом здається, що податкова чи правоохоронці тепер бачитимуть кожну витрачену гривню. Але, як зазначають фахівці, у такому реєстрі накопичуватиметься лише базова, суха інформація:

• номер рахунку у форматі IBAN;
• назва банківської установи;
• ідентифікаційні дані власника;
• відомості про сам факт користування індивідуальним сейфом.

Важливо: До реєстру не вноситимуться ні залишки коштів на ваших рахунках, ні деталізована інформація про рух грошей (куди і кому ви їх переказували), ні дані про вміст банківських комірок.

«Ухвалення цього законопроєкту не нашкодить законослухняним громадянам, — зазначає Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків. — Централізовані реєстри допоможуть зробити фінансовий моніторинг більш прозорим і ефективним, водночас не порушуючи традиційної банківської таємниці. Ба більше, це дасть змогу не лише виконати суворі вимоги ЄС, а й зменшить кількість безпідставних блокувань рахунків, оскільки відбудеться перехід від застарілого формального контролю до виключно ризикоорієнтованого».

Питання доступу силових структур до цього реєстру було одним із найчутливіших під час обговорення законопроєкту. У документі №14327-д чітко прописали: прямий доступ правоохоронних органів до реєстру запрацює не завтра, а лише на фінальному етапі євроінтеграції — не раніше ніж за шість місяців до набуття Україною статусу члена ЄС.

Що зміниться для звичайних карткових переказів?

Для переважної більшості законослухняних громадян нова логіка контролю не принесе головного болю. Сучасний фінансовий моніторинг практично повністю відійшов від радянського формального підходу, коли система автоматично блокувала транзакцію просто через те, що вона перевищила певну «круглу» суму. Натомість упроваджується гнучка ризикоорієнтована модель.

Банк  не дивиться під мікроскопом на ваші щоденні побутові платежі — купівлю продуктів, оплату комуналки чи переказ кількох сотень гривень родичам. Фокус уваги зміщується виключно на нетипову або відверто аномальну поведінку рахунку.

Алгоритми оцінюють клієнта комплексно:

• регулярність і характер операцій;
• офіційні та реальні джерела надходжень;
• кількість унікальних контрагентів;
• призначення платежів;
• відповідність транзакцій так званому «фінансовому профілю» клієнта.

Саме тому навіть відносно невелика сума переказу може викликати запитання, якщо вона має явні ознаки ризику (наприклад, раптовий хаотичний потік дрібних платежів з різних куточків країни). Водночас великі, але зрозумілі й задекларовані операції проходять, як правило, без перешкод.

«Ключове нововведення полягає в тому, що Держфінмоніторинг матиме доступ до єдиного реєстру всіх банківських рахунків, — пояснює Андрій Янків, керівник юридичної компанії, експерт з податкового та фінансового права. — Раніше фізичні особи або ФОПи могли розділяти свої платежі між різними банками і залишатися непоміченими для системи. Наприклад, ви могли мати оборот у 500 тисяч гривень у ПриватБанку, ще 500 тисяч у Monobank і стільки ж у ПУМБ — і кожен банк бачив лише “свою”, нібито цілком безпечну частину. Тепер ліміти, які раніше ділилися між банками, відстежуватимуться сумарно. Клієнтам присвоюватимуть індивідуальний рейтинг ризиковості».

5 золотих правил: як користуватися карткою, щоб її не заблокували

Аби не потрапити під «гарячу руку» банківських алгоритмів, не опинитися у внутрішніх ризикових списках та уникнути затримок із виплатами, експерти Глобус банку радять дотримуватися елементарної фінансової гігієни:

1. Використовуйте рахунки суворо за призначенням. Особиста дебетова чи кредитна картка не повинна перетворюватися на інструмент для ведення нелегального бізнесу. Якщо ви регулярно приймаєте на неї оплату за товари чи послуги без реєстрації ФОП — банк це помітить і заблокує рахунок. Також категорично не варто використовувати свою картку для транзитних переказів коштів на користь третіх осіб.
2. Уникайте підозрілих «серійних» переказів. Схема, коли на вашу картку масово надходять десятки дрібних платежів від абсолютно незнайомих людей, а ви після цього одразу переказуєте всю суму далі або знімаєте готівку, є класичним маркером «транзитера» або «дропа». Для банківської системи це прямий сигнал про нелегальні фінансові потоки.
3. Чітко та коректно заповнюйте призначення платежу. Особливо це стосується великих сум або нетипових для вас операцій. Забудьте про жартівливі коментарі на кшталт «повернення боргу за захоплення світу» — алгоритми гумору не розуміють.
4. Майте напоготові підтверджувальні документи. Якщо планується велике або незвичне надходження коштів, заздалегідь подбайте про легальне підґрунтя. Це може бути офіційний договір, довідка про доходи, податкова декларація, документи про продаж рухомого чи нерухомого майна, отримання спадщини тощо.
5. Будьте відкритими до комунікації з банком. Фінансовий моніторинг стає точнішим, а отже, у банку буде менше підстав для безпідставних затримок, якщо ви дієте прозоро. Якщо фінустанова просить оновити анкетні дані чи надати пояснення щодо операції — зробіть це максимально оперативно.

Зміни, які чекають на українську банківську систему — це не про обмеження прав чи тотальний контроль. Це про створення зрілого, цивілізованого ринку, сумісного з європейськими стандартами.

Авторка: Наталя Толуб

Фото: Фріпік

Читайте також: ФОПи зможуть заявити про втрати через війну: в Україні відкрили нову категорію заяв до Реєстру збитків