Синій і жовтий — поєднання, яке ми звикли безпомилково впізнавати як українське. Та ці кольори можна побачити й на прапорах інших держав — від Швеції до Казахстану. Чи означає це, що їхні символи мають спільне походження? Насправді за однаковими барвами можуть стояти абсолютно різні події, традиції та уявлення про державу.

До Дня Державного Прапора «Київщина 24/7» розбирається, звідки походять синій і жовтий кольори українського стяга, що вони означають у різних країнах та чому схожість прапорів зовсім не означає спільної історії.

Два кольори, які знає весь світ: звідки взявся український прапор

Синьо-жовтий прапор сьогодні здається настільки очевидним символом України, що легко забути: його шлях до офіційного статусу був довгим.

Поєднання синього та золотого відоме в українській символіці ще із середньовіччя. За козацьких часів на знаменах використовували синє тло із золотими або жовтими зображеннями хрестів, небесних світил та зброї. У XIX столітті ці кольори дедалі міцніше пов’язувалися з українським національним рухом.

У червні 1848 року синьо-жовтий прапор підняли над ратушею у Львові. На початку ХХ століття він уже став одним із головних символів української державності: його використовували Українська Народна Республіка, Українська Держава та Західноукраїнська Народна Республіка.

Але на цьому історія стяга не закінчилася — навпаки, попереду був найдраматичніший період.

Від забороненого символу до прапора незалежної держави

У радянські часи українська національна символіка була заборонена. Синьо-жовтий стяг зник із державного простору, але не з пам’яті українців.

Наприкінці 1980-х років, на тлі національного відродження та розпаду радянської системи, прапор почав повертатися на вулиці українських міст.

А далі відбулася подія, яку сьогодні важко уявити без емоцій: 24 серпня 1991 року синьо-жовтий прапор внесли до сесійної зали Верховної Ради під час проголошення незалежності України.

Щоправда, над будівлею парламенту він замайорів дещо пізніше — 4 вересня 1991 року.

І лише після цього відбулося юридичне оформлення символу: 28 січня 1992 року Верховна Рада затвердила синьо-жовтий прапор Державним Прапором України.

Тож сучасний український стяг — це не просто два кольори, а результат багаторічного повернення національного символу після десятиліть заборони.

Але якщо синій і жовтий мають таку історію в Україні, виникає цілком логічне питання: а чому ці самі кольори з’явилися на прапорах інших держав?

Україна та Швеція: чому два прапори мають однакові кольори, але зовсім різний вигляд?

Погляньте на прапор Швеції — і синій із жовтим одразу впадають в очі.

З українським стягом у них справді є спільна кольорова гама. Проте на цьому схожість майже закінчується. Шведський прапор має синє поле із жовтим скандинавським хрестом.

Його символіка формувалася в іншій історичній та культурній традиції, а сам синьо-жовтий прапор має давню історію шведської державності.

І ось тут важливо не потрапити в популярну пастку: схожі кольори не означають, що український прапор був запозичений у Швеції або навпаки.

Український і шведський стяги формувалися у різних історичних контекстах.

А якщо шведський прапор можна назвати далеким «родичем» українського за кольорами, то наступний приклад ще цікавіший.

Казахстан теж має синій і золотий. Але де тут сонце, орел і степ?

Прапор Казахстану теж привертає увагу блакитно-золотою гамою. Проте замість двох горизонтальних смуг тут — суцільне блакитне поле, золоте сонце, степовий орел та національний орнамент біля древка.

Прапор затвердили у 1992 році, після здобуття Казахстаном незалежності. Його автор — художник Шакен Ніязбеков.

І хоча український та казахстанський прапори мають близькі кольори, їхня символіка розповідає про різні культурні світи.

У Казахстані блакитний пов’язаний із чистим небом, миром і добробутом, сонце — з життям та енергією, а степовий орел — із силою, суверенітетом і прагненням до свободи.

Тобто одна й та сама колірна гама може вести читача зовсім у різні історії.

А що буде, якщо до синього та жовтого додати ще один колір?

Синій, жовтий і червоний: чому румунський прапор зовсім не схожий на український

Румунія — ще один цікавий приклад.

Її прапор складається із трьох вертикальних смуг: синьої, жовтої та червоної. Тобто два кольори, знайомі українцям, тут сусідять уже з червоним.

Румунський триколор сформувався як важливий символ національного руху в XIX столітті. Під час революції 1848 року синій, жовтий і червоний проголосили символами нації, а після об’єднання Молдавії та Валахії у 1859 році триколор став офіційним символом нової держави.

І тут виникає ще одна цікава річ: однаковий колір на прапорі різних країн не обов’язково має однакове значення.

Усе залежить від того, яку історію країна вкладає у власну символіку.

Чому різні країни обирають однакові кольори?

Тут усе набагато цікавіше, ніж може здатися.

У різних культурах одні й ті самі кольори можуть символізувати небо, море, сонце, землю, свободу, кров, мужність, релігійні переконання, династії або герби.

До того ж державні прапори часто формувалися не одночасно. Один стяг міг виникнути як військовий символ, інший — як королівський прапор, третій — як знак національного руху, а четвертий — уже після проголошення незалежності.

Тому збіг кольорів сам по собі нічого не говорить про походження прапора.

Саме тому український синьо-жовтий не потрібно шукати серед «копій» інших прапорів. У нього — власна історія.

І ця історія особливо добре помітна, якщо подивитися не лише на старі документи, а й на те, яке місце український стяг посідає в житті країни сьогодні.

Схожі кольори — різні народи, різні історії

Шведський прапор має синій і жовтий, але розповідає історію шведської держави.

Казахстанський — блакитний і золотий, але його символіка звертається до неба, сонця та степу.

Румунський поєднує синій і жовтий із червоним у триколорі, що став символом національного руху.

Український синьо-жовтий має власний шлях — від історичної символіки до державного прапора незалежної України.

Тому справа ніколи не лише в тому, які кольори зображені на полотнищі.

Справа в тому, яку історію народ за ними бачить.

І для України ця історія сьогодні — про державність, свободу, боротьбу та право самостійно визначати власне майбутнє.

Від парламенту до символу спротиву: де український прапор став знаком свободи

За роки незалежності синьо-жовтий стяг вийшов далеко за межі офіційних церемоній.

Його піднімали під час спортивних змагань, брали із собою в експедиції, вивішували українці за кордоном. Прапор побував на українській антарктичній станції «Академік Вернадський», а разом із першим космонавтом незалежної України Леонідом Каденюком — у космосі.

Під час Революції Гідності синьо-жовтий став одним із головних символів протесту.

Після початку російської агресії у 2014 році він набув ще одного значення — став знаком українського суверенітету на окупованих територіях.

А після повномасштабного вторгнення 2022 року кадри з українським прапором на звільнених територіях стали одними з найбільш символічних моментів війни.

І саме тут історія прапора переходить із підручника в сьогодення.

Чому український прапор сьогодні означає набагато більше, ніж два кольори?

Для держави прапор — це офіційний символ. Для людини він може бути пам’яттю про дім, знаком приналежності, символом свободи або способом сказати «я українець» без жодних слів.

У цьому український прапор схожий на прапори інших країн: кожен із них є концентрованою історією своєї держави.

Але є важлива різниця.

Український синьо-жовтий стяг за останні десятиліття пережив не лише зміну політичних епох. Він пройшов шлях від символу національного відродження та незалежності до одного з головних знаків українського спротиву.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що Національний музей «Київська картинна галерея» відновив оригінальний вітражний ліхтар особняка, пошкоджений унаслідок російського ракетного удару у 2022 році. Увесь проєкт тривав понад два роки. Монтаж нового вітража проведуть після завершення війни, коли будівля музею буде повністю безпечною для проведення таких робіт.

Читайте також: Швейцарія виділить близько $730 тисяч на збереження Києво-Печерської лаври

Фото: з відкритих джерел

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.