Українські ракети та безпілотники довели російську енергетичну інфраструктуру до кризової ситуації. Паливна криза попри запевнення російських урядовців про тимчасові труднощі розповсюджується по більшості регіонах країни-окупанта. Про це пише Politico.

Дві третини з 83 російських регіонів повідомляють про проблеми з постачанням палива, що створює серйозні незручності для мільйонів громадян і загрожує життєздатності підприємств. Особливо гостра ситуація склалася в окупованому Криму, де влада оголосила надзвичайний стан, повністю заборонила продаж пального, а туристична сфера зазнала краху.

Диктатор Путін був змушений визнати наявність проблеми, скликавши високопосадовців до Москви, хоча публічно він заявляє, що дефіцит не є «критичним». Офіційні масштаби збитків та внутрішні ціни на пальне Кремль засекретив, приховавши їх від публікації. У соцмережах масово поширюються відео з конфліктами на заправках.

Криза призвела до парадоксальної ситуації: Індія, яка є найбільшим покупцем російської сирої нафти, тепер експортуватиме частину переробленого палива назад до РФ. Такий імпорт став необхідним, оскільки Україна цілеспрямовано атакувала технологічно складні установки каталітичного крекінгу, які Росія не може самостійно відремонтувати чи замінити через санкції.

Хто кого: українські безпілотники чи російські ремонтники

Аналітик Інституту Карнегі за міжнародний мир Сергій Вакуленко зазначає, що обсяги бензину в РФ наразі визначаються гонкою між українськими БпЛА та російськими ремонтними бригадами, і за умови збереження інтенсивності атак перевага залишається на боці Києва.

Єдиним відносним позитивом для Кремля є наявність дизельного палива для вантажівок та аграріїв, проте уряд уже заборонив експорт бензину й авіагасу та розглядає заборону на експорт дизеля для забезпечення збору врожаю.

Паливна криза спровокувала зростання тіньового ринку з великими націнками, що створює додаткові інфляційні ризики. Через це Центральний банк Росії у червні знизив ключову ставку лише на чверть пункту – до 14,25%, попри тиск з боку уряду та бізнесу, які вимагали радикальнішого зниження.

Обережна політика голови Центробанку Ельвіри Набіулліної, яка раніше підвищувала ставки до 23% для стримування перегріву економіки, викликає критику з боку очільника російського Ощадбанку Германа Грефа.

Набіулліна категорично виступає проти швидкого зниження ставок, попереджаючи про ризик стагфляції. При цьому і Греф, і Набіулліна відкрито пов’язують економічні проблеми з війною, а Греф прямо заявив про загальне прагнення до якнайшвидшого припинення бойових дій.

Економічна ситуація в РФ ускладнюється вичерпанням фінансових резервів. За даними аналітика Німецького інституту міжнародних справ та питань безпеки Яніса Клюге, після суттєвого зростання у першій половині 2026 року військові та секретні витрати тепер становлять майже половину від усіх державних видатків. Водночас ліквідні активи Фонду національного добробуту Росії скоротилися з 7% ВВП на початку 2022 року до лише 1,7% ВВП станом на квітень, що свідчить про вичерпання не лише паливних, а й фінансових ресурсів Кремля.

Читайте також: атаковано НПЗ, який постачав бензин до Москви