Ексклюзив

Тема податків для малого бізнесу завжди нагадує мінне поле: один необережний крок законодавців — і тисячі підприємців опиняються за межею рентабельності. Цього разу «громом серед ясного неба» стала ініціатива запровадження ПДВ для ФОПів. Чи справді спрощену систему чекає демонтаж, і чому Київщина може відчути цей удар найболючіше? «Київщина 24/7» розбиралася в деталях.

Чому  тиснуть на «спрощенку»?

Питання податку на додану вартість для «спрощенців» перетворилося на справжній політичний трилер. Ще вчора бізнес-спільнота здригалася від новин про обов’язкові 20% податкового навантаження, а сьогодні урядовці заспокоюють: «питання чутливе, ми домовилися про відстрочку». Попередньо, впровадження ПДВ перенесли на 2027 рік. Проте для багатьох це виглядає не як полегшення, а лише як відтермінування неминучого.

Для наших міжнародних партнерів українська спрощена система оподаткування — це водночас і унікальний інструмент виживання, і величезна лазівка. Основна претензія Заходу — масштабне дроблення великого бізнесу. Коли великі торговельні мережі чи ІТ-гіганти «розсипаються» на сотні окремих ФОПів, щоб не платити податки на загальних підставах, бюджет втрачає мільярди.

Можливе запровадження ПДВ для підприємців — це не просто «забаганка» Мінфіну. Єврокомісія прямо натякає: подальша фінансова допомога може бути прив’язана до того, наскільки рішуче Україна боротиметься з податковою оптимізацією.

Позиція влади: «Ми почули бізнес»

Міністр фінансів Сергій Марченко під час засідання Тимчасової слідчої комісії визнав, що питання ПДВ зараз занадто гостре.

«Ми розуміємо необхідність цього кроку з точки зору фінансової політики, але ситуація в країні диктує свої умови. Це питання викликає складні, сенситивні обговорення, тому воно не є актуальним сьогодні і потребує перенесення», — зазначив очільник Мінфіну.

Аналогічну позицію озвучила і перша віце-прем’єрка Юлія Свириденко. За її словами, Україні вдалося донести до партнерів у Вашингтоні, що під час війни додатковий податковий тиск на мікробізнес може дати зворотний ефект — замість наповнення бюджету ми отримаємо масове закриття справ.

Актуальні виплати: скільки платять ФОПи сьогодні

Поки великі зміни відкладено орієнтовно до 2027 року, податкова реальність для ФОПів у 2026 році виглядає так (усі цифри прив’язані до мінімальної зарплати 8647 грн):

1 група (дрібна торгівля, побутові послуги):

· Річний ліміт доходу: до 1,44 млн грн.
· Єдиний податок: до 332,80 грн на місяць.
· Військовий збір: 864,70 грн на місяць (фіксований платіж, прив’язаний до мінімальної зарплати).
· ЄСВ: 1902,34 грн на місяць (під час воєнного стану — поки можна не платити, але без нарахування стажу).

2 група (виробництво, готелі, ресторани, послуги):

· Річний ліміт доходу: до 7,21 млн грн.
· Єдиний податок: до 1729,40 грн на місяць.
· Військовий збір: 864,70 грн на місяць (фіксований платіж, прив’язаний до мінімальної зарплати.
· ЄСВ: 1902,34 грн на місяць (під час воєнного стану — поки можна не платити, але без нарахування стажу).

3 група (ІТ, торгівля, будь-які послуги):

· Річний ліміт доходу: до 10,09 млн грн.
· Єдиний податок: 5% від доходу (або 3% + ПДВ).
· Військовий збір: 1% від доходу.
· ЄСВ: 1902,34 грн на місяць (під час воєнного стану — поки можна не платити, але без нарахування стажу).

Зауважимо, що ЄСВ поки можна не платити під час воєнного стану.

Кому ПДВ вигідний, а кому — ні: розклад для ФОПів

Запровадження ПДВ для підприємців — це не універсальне «зло», як часто подають у заголовках. Насправді ефект залежить від типу бізнесу: для одних це відкриє нові можливості, для інших — стане критичним ударом по прибутковості.

Хто може виграти

У першу чергу — підприємці, які працюють із бізнесом, а не з кінцевим споживачем. Йдеться про B2B-сектор: ІТ-послуги для компаній, оптова торгівля, виробництво. Для таких ФОПів ПДВ — це навіть перевага, адже їхні клієнти самі є платниками ПДВ і зацікавлені отримувати податковий кредит. У результаті співпраця стає простішою, а конкурентоспроможність — вищою.

Ще одна категорія — бізнес із великими витратами. Якщо підприємець регулярно закуповує товари, обладнання або працює з імпортом, він сплачує ПДВ «на вході» і може його відшкодовувати. У деяких випадках це навіть знижує реальне податкове навантаження.

Фактично, для частини підприємців ПДВ — це крок до переходу на більш «дорослу» модель бізнесу, близьку до роботи через компанію.

Хто опиниться під ударом

Найбільш вразлива категорія — це бізнес, що працює безпосередньо з людьми. Перукарні, майстри, кафе, перевізники, репетитори — усі, хто надає послуги населенню. Їхній клієнт не може компенсувати ПДВ, тому підприємець опиняється перед вибором: або підвищити ціни приблизно на 20%, або платити податок із власного прибутку.

Складною буде ситуація і для малого ритейлу. У сегментах із низькою маржею навіть невелике зростання податкового навантаження може «з’їсти» весь прибуток.

Окремий випадок — ІТ-ФОПи та інші спеціалісти з мінімальними витратами. У них практично немає «вхідного» ПДВ, який можна було б компенсувати, тому податок фактично сплачуватиметься з усього обороту.

Ризики для Київщини: чому це стосується кожного?

Є й інший, прихований ризик. Єдиний податок — це фундамент місцевих бюджетів Київщини. Близько половини цих коштів залишається в громадах. Якщо ФОПи масово перейдуть на ПДВ, ці гроші підуть безпосередньо у державну скарбницю. За оцінками народної депутатки Ніни Южаніної, місцеві громади можуть втратити до 30 млрд грн на рік. Для деокупованих районів Київщини, які зараз активно відновлюються, це критична сума, якої може не вистачити на нові садочки чи ремонт пошкоджених доріг.

Важливо розуміти: ПДВ — це не тільки про відсотки. Це ще й про складнішу систему адміністрування. Підприємцям доведеться вести детальніший облік, реєструвати податкові накладні, звітувати частіше та взаємодіяти з податковими органами на новому рівні.

Для великого бізнесу це звична практика. Для мікропідприємців — ризик втратити час, ресурси і частину гнучкості.

Висновок

ПДВ не є однаково болючим для всіх. Він може бути нейтральним або навіть вигідним для підприємців, які працюють із бізнесом чи мають значні витрати. Але для малого сервісного бізнесу та тих, хто орієнтований на кінцевого споживача, це потенційно означає зниження прибутків або зростання цін.

Зараз ми маємо три роки відносної стабільності. Але тренд на зближення з правилами ЄС є незворотним. Паузу варто використати для того, щоб зробити свій бізнес максимально прозорим, а владі — щоб нарешті розділити «чесний малий бізнес» та «великих гравців під маскою ФОП».

Авторка: Наталя Толуб

Фото: Фріпік

Читайте також: Світло за розкладом чи за власним бажанням: Як «енергетичний нуль» рятує український побут і бізнес