В Україні банки дедалі частіше звертають увагу на перекази між фізичними особами. І навіть звичайні перекази між родичами інколи потрапляють під фінансовий моніторинг — із можливими запитами документів або тимчасовими обмеженнями рахунку. Про це пише юридична компанія Yankiv.

Експерти пояснюють: посилення контролю пов’язане з вимогами фінмоніторингу, тож банки зобов’язані перевіряти підозрілі або великі операції незалежно від того, хто саме є відправником і отримувачем.

Коли перекази не оподатковуються

Українське законодавство передбачає пільги для операцій між близькими родичами. У таких випадках податок на доходи фізичних осіб становить 0%, якщо мова йде про перекази, дарування або спадщину між родичами першого та другого ступеня споріднення.

До них належать:

• батьки;
• чоловік або дружина;
• діти (включно з усиновленими);
• рідні брати і сестри;
• бабусі та дідусі;
• онуки.

Такі перекази не потребують податкової декларації та не обкладаються ПДФО.

Фактично, регулярна фінансова підтримка, наприклад перекази батькам, також не вважається оподатковуваним доходом.

Коли банк може поставити запитання

Під пильнішу увагу банки зазвичай потрапляють операції, що перевищують приблизно 100 тисяч гривень або виглядають систематичними.

У таких випадках банк може звернутися як до відправника, так і до отримувача коштів із проханням пояснити походження грошей або підтвердити родинні зв’язки.

Пояснити «на словах» недостатньо — потрібні документи.

Як підтвердження родинних зв’язків зазвичай вимагають офіційні папери. Наприклад, якщо йдеться про перекази матері чи батькові — може знадобитися свідоцтво про народження. Якщо у родича змінювалося прізвище, додається ще й свідоцтво про шлюб.

Також банк може попросити підтвердження доходів особи, яка надсилає кошти. Це можуть бути довідка про доходи, податкова декларація або документи про офіційне працевлаштування, зокрема за кордоном.

Доходи, податки і робота за кордоном

Українці, які працюють офіційно в Україні як наймані працівники, не подають окремих декларацій — за них це робить роботодавець, який сплачує податки та звітує через форму 4ДФ.

Інша ситуація у тих, хто працює за кордоном. У такому випадку потрібно подавати річну декларацію і сплачувати ПДФО (18%) та військовий збір (5%).

Якщо податки вже були сплачені в іншій країні, діє механізм уникнення подвійного оподаткування — але лише за умови, що між країнами є відповідна угода. Якщо ж ставка за кордоном нижча, різницю доведеться доплатити в Україні. Військовий збір сплачується обов’язково.

«Київщина 24/7» також повідомляла, що Бюро економічної безпеки України послідовно реалізує політику нульової толерантності до корупції та перевіряє можливі факти порушення антикорупційного законодавства серед своїх працівників. Працівники поінформували підрозділ внутрішньої безпеки, який розпочав перевірку, щоб не допустити поширення неперевіреної інформації у публічному просторі.

Читайте також: Перекази з картки на картку під податковим контролем: юрист пояснив, як працює система перевірок

Фото: Freepik

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.