У Київській області вкотре розігрують знайомий сценарій: під гаслом «безпеки дітей» у бюджет заходять десятки мільйонів – і одразу знаходиться підрядник, який роками живе з таких контрактів. Цього разу – 88 мільйонів гривень на укриття в Кожанці. Але за фасадом правильних слів – усе ті ж питання: хто будує, за які гроші і з якою відповідальністю.

Бо коли компанія з мільярдними підрядами має статутний капітал на рівні вартості офісного стільця, коли в її біографії – підозри, кримінальні історії й родинні зв’язки з токсичним бекграундом, а в кошторисі – мільйонні «надбавки» до ринкових цін, це виглядає як добре відпрацьована схема освоєння грошей. І поки громада та держава скидаються на укриття, частина цих коштів, схоже, знову ризикує «загубитися» десь між рядками кошторису.

Про те, як на Київщині будують укриття з мільйонними переплатами та дуже символічною відповідальністю – у новому матеріалі рубрики «Вражаюча закупівля».

88 мільйонів на укриття: «тендерний мільярдер» із капіталом у 1218 гривень

У квітні Кожанська селищна рада оголосила тендер на будівництво підземного протирадіаційного укриття для Кожанського ліцею-гімназії на вулиці Шевченка, 173 за 88 мільйонів гривень. Гроші – серйозні: 60 мільйонів із державної субвенції та ще 28 мільйонів із місцевого бюджету. Формально – укриття для дітей. Фактично – черговий ласий шматок бюджетного пирога, на який одразу знайшлися охочі.

За контракт змагалися дві компанії. Найнижчу ціну – 86,65 мільйона гривень – запропонувало ТОВ «Укрбуд-Проект-Реконструкція». Її конкурент, ТОВ «Берег Транс Буд», просив трохи більше – 87,05 мільйона гривень. Наразі саме «Укрбуд-Проект-Реконструкція» очікує остаточного рішення замовника.

І тут починається найцікавіше. Бо перед нами не просто черговий забудовник, а справжній тендерний важковаговик, який за останні роки буквально «підсів» на бюджетні мільярди. За даними YouControl, компанію заснували у 2015 році в Києві. Спочатку власницею була киянка Ольга Скопич, а нині кінцевим бенефіціаром значиться Володимир Магльований.

Основний вид діяльності – будівництво житлових і нежитлових будівель. Але справжній фінансовий «злет» почався у 2021 році. Саме тоді компанія почала масово заходити на державні тендери й відтоді стабільно підписує багатомільйонні договори. За цей час «Укрбуд-Проект-Реконструкція» освоїла вже 4,16 мільярда гривень бюджетних коштів.

І на цьому тлі особливо абсурдно виглядає ще одна цифра. Компанія, якій можуть довірити будівництво стратегічного об’єкта майже за 88 мільйонів гривень, має статутний капітал… 1 218 гривень. Не тисяч доларів. Не мільйонів. Одна тисяча двісті вісімнадцять гривень. Тобто менше, ніж коштує хороший офісний стілець.

І тут виникає логічне питання: якщо роботи будуть зірвані, якщо укриття виявиться з дефектами, якщо гроші зникнуть у повітрі – що реально зможе стягнути держава? Ці символічні 1 218 гривень? Це справді історія про якість і довіру чи про ще одного «улюбленця» бюджетної системи, який роками вміє опинятися в потрібному місці з потрібною пропозицією? Бо наразі картина виглядає так: ризики – державні, гроші – бюджетні, а відповідальність – майже нульова.

Укриття для дітей – підряднику з кримінальним шлейфом?

За красивою вивіскою «будівництва укриття для дітей» у Кожанці стоїть компанія з дуже непростою біографією. Ще донедавна серед кінцевих бенефіціарів ТОВ «Укрбуд-Проект-Реконструкція» був Давід Кізіменко – фігура, яка вже неодноразово спливала у кримінальних та корупційних історіях.

За даними правоохоронців, саме підрядники, пов’язані з відбудовою об’єктів Сумської ОВА, могли завищувати вартість будівельних матеріалів у 2-3 рази. Лише під час ремонту одного об’єкта, за версією слідства, було привласнено 1,4 млн грн. У цій справі керівництво Сумської ОВА звинувачували у розкраданні коштів на відбудову інфраструктури, а слідчі припускали змову між чиновниками та підрядниками.

Схоже, одним з учасників цієї історії був і Давід Кізіменко. Йому повідомили про підозру за підроблення документів та заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Але Сумщина – не єдиний епізод.

Компанія брала участь і у відбудові Київщини, після чого почала фігурувати у судовій справі про ймовірне розкрадання бюджетних коштів. Окремо журналісти звертали увагу на реконструкцію Бородянського центру соціально-психологічної реабілітації, де роботи, які виконувала «Укрбуд-Проект-Реконструкція», перевіряла Держаудитслужба через виявлені ознаки порушень.

Слід держзради і сімейні «традиції» освоєння бюджету

Та ще цікавіша тут не лише сама компанія, а родинна історія Кізіменків. Батько Давіда – Олег Кізіменко – у минулому начальник управління капітального будівництва Донецької ОДА, а згодом – заступник міського голови Севастополя. Після окупації Криму він залишився працювати в структурах, створених російською владою.

Суд в Україні встановив його участь у створенні окупаційних органів влади та підготовці псевдореферендуму в Криму. За це він отримав вирок за державну зраду – щоправда, умовний. До цього Олег Кізіменко встиг засвітитися і в російських кримінальних історіях: у 2015 році його обвинувачували у привласненні 45 мільйонів рублів на контрактах із ремонту міста.

Дружині Олега Кізіменка – Аллі – належить ТОВ «Хозхімсервіс» із Вишневого. У 2021 році Антимонопольний комітет двічі штрафував цю компанію за участь у тендерних змовах та вносив до реєстру порушників, що мало б означати трирічну заборону на участь у відкритих торгах. Але в обох випадках компанію з реєстру згодом виключали.

У цій же історії фігурує і брат Давіда – Марк Кізіменко. У 2019 році його затримали та повідомили про підозру у заволодінні бюджетними коштами у великих розмірах у справі щодо ремонту водоводу в Запорізькій області. Там підрядник отримав гроші, але роботи, за даними слідства, виконав не в повному обсязі.

«Бетонне» завищення: понад 5,6 мільйона переплати лише на базових матеріалах

У документах закладено бетон класу C20/25 (В25) W6 F200 за ціною 5 744,6 грн за м³ без ПДВ. Загальний обсяг – 1 745,16 м³, а сума цієї позиції перевищує 10 млн грн. Тепер – до ринку. У відкритому продажі аналогічний бетон (В25, М350, із подібними характеристиками) коштує приблизно 3 570 грн за м³ з ПДВ. Якщо привести до однакових умов і відняти ПДВ, отримуємо орієнтовно 2 975 грн за м³ без ПДВ. Тобто в кошторисі бетон раптом дорожчає майже вдвічі. Різниця становить понад 2 760 грн на кожному кубометрі, або приблизно +93% до ринкової ціни. Якщо рахувати в загальних обсягах, то за ринковими цінами цей бетон мав би коштувати близько 5,19 млн грн, тоді як у документах заклали понад 10 млн грн. Отже, лише на бетоні потенційна переплата може становити понад 4,8 мільйона гривень. І це вже не «похибка» і не «окрема позиція». Це – фундамент. І в прямому, і в переносному сенсі.

Ще одна показова позиція – розчин цементний М150. У документах його вартість становить 4 863,59 грн за м³ без ПДВ. Загальний обсяг – 155,96 м³, а загальна сума цієї позиції сягає понад 758 тис. грн. Тепер – ринок. Готовий кладковий розчин М150 продається приблизно по 1 821 грн за м³ з ПДВ. Якщо відняти ПДВ, отримуємо близько 1 517,5 грн за м³ без ПДВ. Тобто в документах цей розчин дорожчає більш ніж утричі. Різниця – понад 3 346 грн на кожному кубометрі, або близько +220% до ринкової вартості. За ринковими цінами весь обсяг мав би коштувати приблизно 236,6 тис. грн, тоді як у документах заклали понад 758 тис. грн. Отже, потенційна переплата лише на цій позиції може становити понад 520 тисяч гривень. І якщо навіть цементний розчин у таких кошторисах перетворюється на «преміальний продукт», то неважко здогадатися, як формується загальна вартість у десятки мільйонів.

І ще один «бетонний» штрих до цього кошторису – дорожні плити ПДС 3,0×1,5×0,18. У документах їх заклали по 6 366,27 грн за штуку без ПДВ. Загальна кількість – 186 плит, а сума цієї позиції перевищує 1,18 млн грн. Тепер – ринок. Аналогічні плити такого ж розміру у відкритому продажі коштують близько 5 505 грн за штуку з ПДВ. Якщо привести до однакових умов і відняти ПДВ, отримуємо приблизно 4 587,5 грн за штуку без ПДВ. Тобто у кошторисі ці плити дорожчають майже на 1 800 грн за кожну. У відсотках – це приблизно +39% до ринку. За ринковими цінами весь обсяг мав би коштувати близько 853 тис. грн, тоді як у документах заклали понад 1,18 млн грн. Отже, потенційна переплата лише на цій позиції може становити понад 330 тисяч гривень. І це вже виглядає як системний підхід: коли навіть стандартні бетонні плити у кошторисі раптом стають «елітним» товаром.

Понад 88 мільйонів гривень на укриття. Підрядник із мільярдними контрактами – і статуткою у 1 218 гривень. Кримінальні історії, підозри, перевірки – і жодних бар’єрів для нових тендерів. А в кошторисі – знайомий почерк: ціни, які вперто не хочуть збігатися з ринком. Лише на трьох базових матеріалах потенційна переплата може сягати понад 5,6 мільйона гривень. І це не весь проєкт. Це лише те, що лежить на поверхні й легко перевіряється без спецдоступу до документів.

Тож питання тут уже не про один тендер і не про одну компанію. Питання – про систему, у якій мільйони на безпеці дітей розчиняються у «правильних» кошторисах, а відповідальність за це вимірюється сумою, меншою за вартість офісного стільця. Чи буде це укриття справді про захист? Чи знову – про освоєння? І головне – скільки ще таких «укриттів» витримає бюджет, перш ніж почнуть рахувати не тільки витрати, а й наслідки?

Читайте також: Київ «утеплює» кишені: 58 мільйонів на фасад ліцею на Дарниці і щонайменше 5,6 мільйона переплати

Фото: «Київщина 24/7».

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.