Після чергових ракетних обстрілів та блокування руху через мости столиці жителі лівого берега Києва щодня долають справжній квест, аби дістатися на роботу. Проте деякі керівники вирішили перекласти транспортні проблеми міста та наслідки ворожих атак безпосередньо на своїх працівників, висуваючи ультиматуми про зміну місця проживання під загрозою штрафів. Юрист Артем Крикун-Туш дав поради, як захистити свої права.

Чому вимоги роботодавця є юридичним нонсенсом?

1. Вільний вибір місця проживання. Де ви мешкаєте — роботодавця не стосується. Це прямо гарантовано ст. 33 Конституції України. Згідно зі ст. 31 КЗпП, від працівника можна вимагати виконання лише тих обов’язків, які чітко прописані в трудовому договорі.

2. Пряма заборона дискримінації. Відповідно до ст. 2-1 КЗпП, місце проживання є ознакою, за якою дискримінація суворо заборонена. Зниження зарплати чи погіршення умов праці через «лівий берег» є прямим порушенням закону.

3. Штрафів за законом не існує. Українське трудове законодавство (ст. 147 КЗпП) передбачає лише два види дисциплінарних стягнень: догану або звільнення. Будь-які «мінус 10% із зарплати» є самоправством.

4. Запізнення через мости — не прогул. Прогулом вважається відсутність на робочому місці понад 3 години без поважної причини. Ворожі обстріли, повітряні тривоги та перекриті мости є беззаперечно поважними причинами.

Важливо: Під час воєнного стану роботодавець має законні інструменти для адаптації — зміна графіка, переведення на дистанційну роботу або оголошення простою (з оплатою не менше 2/3 окладу). Примусове переселення чи штрафи до цього переліку не входять.

Покрокова інструкція: що робити працівникам?

 Крок 1. Вимагайте письмовий наказ. Нічого не підписуйте та не погоджуйтеся усно. Відповідайте спокійно: «Прошу надати цю вимогу письмово у формі офіційного наказу». Найчастіше на цьому етапі самодурство припиняється.

 Крок 2. Фиксуйте докази. Зберігайте скриншоти листувань у чатах, електронні листи, голосові повідомлення та фіксуйте свідків розмов.

 Крок 3. Напишіть офіційну заяву. Подайте коротку заяву на ім’я керівника про те, що висунута вимога є незаконною та суперечить ст. 2-1 і ст. 147 КЗпП, із проханням її скасувати.

 Крок 4. Звертайтеся до Держпраці та Омбудсмана. Якщо гроші все ж відрахували — подавайте скаргу до Держпраці (можна онлайн). На компанію та керівника чекають відчутні штрафи. Також варто залучити Уповноваженого ВР з прав людини щодо фактів дискримінації.

 Крок 5. Звернення до суду. Подати позов можна протягом 3 місяців. Судовий збір у трудових спорах не сплачується. Згідно із законом, у справах про дискримінацію саме роботодавець зобов’язаний доводити відсутність порушень, а не працівник.

 Крок 6. Заява до поліції. У разі злісних порушень діють ст. 172 КК України (грубе порушення законодавства про працю) та ст. 161 КК України (порушення рівноправності громадян залежно від місця проживання).

Раніше «Київщина 24/7» повідомляла про те, що жінки в Україні в середньому отримують пенсію на 2 тисячі гривень меншу, ніж чоловіки. Станом на 1 січня 2026 року середня виплата для жінок становила близько 5,5 тис. грн, а для чоловіків — 7,5 тис. грн.

Читайте також: Доплата понад 5600 гривень на місяць: хто з пенсіонерів може отримати грошову надбавку у 2026 році

Фото: ілюстративне

Актуальні, важливі й перевірені новини Київщини також читайте на нашій Facebook-сторінці і в Telegram-каналі.