Військовий Президентської бригади «Гоша» починав у мобільній вогневій групі, а тепер командує екіпажем розвідувального дрона на північному кордоні.

Його історію розповіла Окрема президентська бригада імені гетьмана Богдана Хмельницького.

Один із найбільш пам’ятних епізодів служби «Гоші» стався ще у 2024 році, коли його мобільна вогнева група вперше влучила у російський «Шахед».

«Стався потужний вибух, небо осяяло загравою, і ми зрозуміли, що таки влучили».

Каже, тоді всіх накрило адреналіном — настільки сильним, що цей момент він пам’ятає досі.

Але ще більше його вразило те, що сталося після падіння дрона.

Почалася велика пожежа, і тоді, згадує військовий, він уперше по-справжньому задумався, що відбувається, коли така сама зброя влучає не в ліс, а в житловий будинок.

«Якщо навіть дерева спопеляються до такого стану, то який жах відбувається там, де дрон влучає в житловий будинок чи квартиру».

Зараз «Гоша» вже не працює у мобільній вогневій групі. Він став командиром екіпажу розвідувального «крила».

Його підрозділ працює на північному кордоні України — стежить за місцевістю та відслідковує будь-який підозрілий рух.

За словами військового, ця робота потребує максимальної концентрації, але водночас швидко затягує.

«Для мене та сама „іскорка“ з’являється тоді, коли долітаєш до зони інтересу. Вмикаєш камеру і починаєш вистежувати певні об’єкти».

Іноді, каже «Гоша», настільки занурюєшся в пошук, що не хочеться завершувати політ — хоча батарея вже змушує повертати дрон на базу.

Свій досвід він адресує і тим, хто лише думає про службу, але ще вагається.

«Хлопці, просто візьміть себе в руки й чесно дайте собі відповідь на запитання: хто ви є?»

У бригаді наголошують: за кілька років служби «Гоша» пройшов шлях від роботи по ударних дронах у небі до повітряної розвідки — але в обох випадках завдання лишилося тим самим: побачити загрозу раніше, ніж вона дістанеться своїх.

«Тримайся, зіронька»: «Ластівка» з 18-ї бригади розповіла про евакуацію п’ятьох поранених під Слов’янськом