Підземний паркінг біля Міцкевича: пам’ятник буде до нього спиною
Поділитись
Вже добу львів’яни у соцмережах, у спілкуванні, у медіа обговорюють те, до чого йшло вже давно, але визріло лише вчора, 30-го квітня на сесії міськради, коли 34-и депутати проголосували за будівництво підземного паркінгу біля готелю, що виріс попри заборону Верховного суду, на площі Міцкевича і за спиною пам’ятника польському письменнику.
Ймовірно, депутати на сесії, які проголосували за дозвіл будувати підземний паркінг, вирішили, що Адам Міцкевич, на відміну від львів’ян, ніколи не побачить ні готелю, ні паркінгу, бо ж стоїть спиною…
Причини такого голосування намагався знайти львівський журналіст Роман Онишкевич, який аналізував депутатську згоду.
Не знаю, яку мотиваційну клізму вчора вставили Садовий з Антоновим депутатам Львівської міськради, але вона виявилася напрочуд ефективною і 34 райці дружно обісрали Львів.
Йдеться про голосування питання “Про затвердження ТзОВ “Центр розвитку нерухомості” проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки в оренду на пл. А. Міцкевича”. Простою мовою це означає, що депутати Львівської міської ради, які мільйон разів зарубали цю тему, нарешті не встояти і дали офіційний старт спорудженню підземного паркінгу біля пам’ятника Міцкевичу.
Тобто починається знищення історичного середовища Львова заради того, аби готель одного бізнесмена отримав парковку. Хоча тут і по готелю є ще купа питань, і стоїть це шкарадне одоробло на пташиних правах.
Свідомо, пишу виключно про депутатів, бо Садовий тут, наче ні до чого. Для історії не важливо, що він роками нагинав депутатський корпус, аби той догодив Антонову. В історії ганьби залишиться документ з результатами голосування, де зазначено, що Садовий НЕ ГОЛОСУВАВ!
Саме так. Хоч не хоч, а віддати належне меру мушу. Провернути смердючу справу, затягнути в гівно купу депутатів і залишитися в білих рукавичках – це талант.
Загалом по фракціях голосування виглядає так. Серунами на Львів виявилися 12 членів фракції “Європейської Солідарності”, 11 – “Самопомочі”, 5 – “Голосу”, 3 – “Свободи”, 2 – Варти і лічно секретар ради Лопачак.
Направду, мені стало дуже прикро, що серед них виявилися люди, від яких того ніколи б не сподівався, бо вважав, що Львів для них щось таки значить.
Підсолодив гіркоту хіба той факт, що у кожній фракції (навіть у просадовістських “Самопомочі” та “Голосі”) знайшлися гідні люди, які відмовилися від клізми Садового-Антонова і не голосували за цю ганьбу.
Але я переконаний, що львів’яни люблять своє місто, більше, ніж члени міськради, які його зраджують. І тому вірю, що в цій історії ще далеко не все завершено.
Ще один громадський активіст Володимир Гірняк звернувся через соцмережі до 34-ьох депутатів мерії, які проголосували за підземний паркінг у самісінькому центрі Львова на догоду готелю відомого бізнесмена.
Звертаюся до 34-х депутатів Львівської міської ради, які вчора проголосували за підземний паркінг біля готелю на площі Міцкевича. Маю три питання:
1. Що для вас означає Львів, який ви так цинічно привітали з його 770-ою річницею?
2. Яким був остаточний аргумент, що змусив вас проголосувати за нищення історичного середовища, адже раніше ви демонстрували здоровий глузд і неодноразово відхиляли це питання?
3. Вам не соромно?
За 20 років правління Садового у центральній частині Львова не збудували жодного підземного паркінгу. Бо навіщо, якщо за допомогою відра з фарбою і пензля можна “сотворити” тисячі “паркомісць”, організувати батальйон паркувальників і гребти гроші з повітря.
Так, будувати сучасний паркінг для всієї громади – це для нашої влади складніше, ніж дозволити перелопатити центр заради двох десятків паркомісць і зірочки для готелю одного бізнесмена.
Бездарність – зло. Цинізм – зло. Але цинічна бездарність – це вже катастрофа.
Редакція буде стежити за розвитком подій довкола будівництва підземного паркінгу готелю у центрі міста і за спиною пам’ятника А. Міцкевичу, який того не побачить.
Він же пам’ятник…